Ми давно звикли до того, що при виникненні будь-яких надзвичайних подій: чи то стихійних лих, чи епідемії грипу, чи чогось іншого, наша влада виявляється не готовою до рішучих та адекватних дій, термінового вирішення проблем, які виникли. Як правило, вишукується ряд «вагомих» причин, на які спираються можновладці, для того, щоб прикрити свою безпомічність та бездіяльність. Одночасно чиновники закликають усіх (а особливо підприємців) проявити громадянську свідомість та допомогти владі побороти те чи інше лихо, обіцяючи в подальшому всякого роду сприяння та допомогу. Але після  вирішення проблемних питань державні чиновники дуже скоро забувають як про тих, хто допомагав їм у скрутну хвилину, так і про свої обіцянки. Мало того, нерідко спостерігається прямо протилежна картина – влада розпочинає «наступ» на приватний бізнес.

Саме так сталось у випадку з епідемією грипу. Органи влади як центральної так і місцевої виявилися цілком не готовими протидіяти проблемі, що виникла. Не хочеться вже  говорити про відсутність медикаментів, масок, ефективного медичного обладнання, нестачу кваліфікованих медичних працівників, відсутність необхідної кількості місць у лікарнях. Місцева влада навіть не змогла забезпечити транспортом лікарів, які не встигали обслуговувати всі виклики хворих людей.
І тоді чиновники звернулися до приватних таксистів. Перевізники оперативно відреагували та надали власним коштом сотні автомобілів-таксі в розпорядження лікарень та поліклінік. Не було жодного випадку відмови з боку таксистів, хоча в кожного з них є сім’ї, а небезпека заразитися вірусом невідомого грипу від медиків, котрі відвідували по 25 хворих людей, є досить суттєвою. Ніхто не рахувався з часом чи витратами на пальне. Як тільки епідемія грипу пішла на спад, державним мужам прийшла в голову ідея підвищити ставку єдиного податку для підприємців (у тому числі і таксистів у м. Івано-Франківськ) до 120 грн. При цьому, нехтуючи думкою підприємців. Не береться до уваги навіть те, що в країні економічна криза, зростає безробіття, люди і так ледве виживають і утримують сім’ї.
З усього цього можна зробити висновок: влада таки «віддячила» таксистам за благодійність!
Однак у перевізників виникає одне доречне запитання: «Чому при настанні біди державні чиновники та народні депутати не сіли у свої «Мерседеси» й «Лексуси» та не перевозили лікарів, а звернулися за допомогою до простих підприємців?» 

Віталій  БУРКО, директор ДП «Станиславівавтотранс»

Коли цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що Івано-Фран- ківська обласна асоціація приватних таксистів скерувала звернення до міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, його заступника Я. Яцишина, членів виконавчого комітету: В. Бойчука, З. Фітеля, О. Дерев’янка, З. Федорука, А. Лиса, В. Балагури, А. Богуша, В. Кімаковича, В. Ливинця, М. Палюги. У ньому йдеться про те, що ця громадська організація «…стурбована намаганням влади підвищити ставку єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб (для таксі).
Ознайомившись з Пояснювальною запискою до проекту рішення виконавчого комітету міської ради про внесення на розгляд сесії міської ради проекту рішення «Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців», хочемо відзначити наступне. Відповідно до чинного законодавства України «Про автомобільний транспорт» водій таксі, що є фізичною особою, визначений як автомобільний самозайнятий перевізник. Таке визначення є вимогою часу, постільки сьогодні цей вид діяльності є стовідсотково самозайнятим (тобто одиночним, приватним, особистим бізнесом). Крім того, вид діяльності таксі належить до надання послуг особистого характеру, а це значить, що він не передбачає розширення своєї діяльності, збільшення обороту. Мотив простий – самозайнятий водій таксі фізично не зможе відпрацювати за кермом більше 8-10 годин за добу. Можна збільшити обсяги виробництва у випічці хліба, в будівництві, в торгівлі, але не у сфері обслуговування пасажирів таксі.
Хочемо підкреслити, що підпри- ємницька діяльність на транспорті є зарегламентована, а це вимагає значних коштів від водіїв при сплаті різних «поборів» за «регламент». До цього в час кризи таксисти отримали ряд фінансових навантажень: сплата до Пенсійного фонду, держава збільшила плату за ліцензію, значно зросли ціни на паливо і запасні частини, збільшились штрафні санкції за ППДР, зріс курс долара (для тих, хто взяв автомобіль у кредит – близько 30 % водіїв).
Хочемо також зазначити, що обласна Асоціація приватних таксистів зверталася  з приводу важкого становища водіїв таксі до обласної ради та керівників районів. Ряд районів ви- словили своє розуміння і навіть на час кризи зменшили ставки єдиного податку для таксі на 20 %. Прикладом є м. Яремче, де така ставка складає                 60 грн., у Верховинському районі – 70 грн., а не 100 грн., як вказано в додатку міськвиконкому. А це створює неправдиву інформацію щодо розрахунків ставки середньостатистичного обласного рівня єдиного податку.
Івано-Франківська обласна Асоціація приватних таксистів завжди з розумінням ставиться до інтересів держави.  Але ми переконані, що тут має бути певний баланс. Співпрацюючи з державними інституціями, нам вдалося суттєво у кілька разів збільшити ліцензування щодо послуг таксі. І цей процес набував збільшувального характеру ще до настання кризи і «закручування гайок».
Сподіваємося на Ваше розуміння, і від імені усіх таксистів просимо не збільшувати ставки єдиного податку для таксі в м. Івано-Франківськ».