Минулими вихідними Івано-Франківськ відсвяткував свій день народження. 350-ліття міста ознаменувалося візитом трьох ієрархів українських Церков — святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета — предстоятеля Української  Православної Церкви Київського патріархату, Верховного архієпископа Києво-Галицького блаженнішого Святослава — предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, блаженнішого митрополита Київського і всієї України Мефодія — предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, котрі відправили екуменічний молебень з балкона міської ратуші. До столиці Прикарпаття прибули делегації з усіх областей України, учасники фестивалю етнографічних регіонів України «Родослав», 28 іноземних делегацій з міст-побратимів і представники дипломатичних місій.

Насичений урочистостями суботній день розпочався з покладання квітів до пам’ятника патронові міста іванові Франку з участю чільників обласної та міської влади, почесних гостей, городян і туристів. Святковою ходою громада пройшлася вулицею Незалежності до площі Ринок. Тут, власне, і стартувала офіційна частина свята. На балкон ратуші піднялися  почесні гості: святіший Філарет, блаженніший архієпископ Святослав, митрополит Мефодій, митрополит Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Володимир, ректор Теологічної академії Івано-Франківської єпархії УГКЦ Софрон, митрополит Галицький Андрій. З балкона міської ратуші людей вітали голови Івано-Франківської ОДА — Михайло Вишиванюк та Івано-Франківської обласної ради — Олександр Сич, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, заступник міністра культури України Тимофій Кохан.

Міський голова Івано-Франківська наголосив на унікальності події, котра, безсумнівно, ввійде в історію міста, — екуменічній молитві — та урочисто оголосив про відкриття святкування 350-ліття Франкового міста. і  переповнена площа різноголосо заспівала Державний Гимн України...

Високі гості, миряни і духовенство вітали блаженнішого Святослава, предстоятеля УГКЦ, котрий 5 травня відсвяткував своє 42-ліття.
«Коли Потоцький на території села Заболоття будував фортецю, він і гадки не мав, що військова фортеця згодом перетвориться на красень-місто, яке справедливо можна назвати одним із найкращих міст в Україні. Я не маю сумніву, що пройде якийсь десяток літ, і місто Івано-Франківськ ввійде до числа найкращих міст Європи», — сказав голова ОДА М. Вишиванюк та зачитав привітання від Президента України В. Януковича.

Голова Івано-Франківської обласної ради О. Сич оголосив, що на найближчій сесії обласної ради відбудеться передача будівлі ратуші у власність громаді міста Івано-Франківська. «Усе тут дихає історією — мури, бруківка, ця ратуша — історією творення української нації, історією визвольних змагань, історією державного будівництва в ХХ та ХХI століттях, історією високої культури, мистецтва, духовностіѕ Найголовніше, очевидно, щоб ми були продовжувачами тієї історії, бо історія не лише возвеличує, історія зобов’язує», — зазначив Олександр Сич, подякувавши главам Церков за духовне подвижництво і провідництво.

Глави українських Церков спільно освятили увічнений в металі пам’ятний знак першій українській церкві на теренах Станиславова — втраченій дерев’яній сакральній споруді, котра згоріла. Ця сучасна пам’ятка прикрасила відновлений скверик поблизу Вірменської вулиці. За короткий час, а роботи з облаштування скверика стартували в середині квітня, тут навели порядок, а на пам’ятний знак міська влада виділила 40 тисяч гривень.

Після офіційних урочистостей гостей і городян пригостили традиційним іменинним тортом.  З нагоди ювілею рідного міста підприємство «Перлина», котре роками пригощає іванофранківців святковим тортом, виготовило солодке кулінарне диво вагою 350 кг. Як зізналася директор підприємства Дарія Дзюба, весь торт навіть не вдалося викласти на столи, бо він мав 12 метрів. Пекли солодке десять днів, а на оздоблення пішло два дні. Загалом кондитери використали понад 1400 яєць, 88 кг цукру, 38 кг борошна, 52 кг масла, 8 кг шоколадної глазурі. «Торт складається з наших найсмачніших тортів: «Франківчанка», «Бджілка»,  «Гуцулочка». Ми вибрали десять різних найкращих найменувань наших виробів, щоб як жителі, так і гості міста скуштували з задоволенням», — розповіла п. Дарія.

 Мусимо сказати, що праці місцевих кондитерів і гості, й іванофранківці поставили найвищий бал.

О першій годині дня відбувся урочистий прийом високих  гостей в пасажі ўартенбергів.  Пізніше офіційні представники дипломатичних місій та міст-партнерів Івано-Франківська в міському парку культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка взяли участь у ще одній історичній справі — висадили саджанці дерев, характерних для їхнього краю.  Для іноземних делегацій  їх підготували заздалегідь. Тепер в Івано-Франківську ростимуть різноманітні дерева, найбільш екзотичним з-поміж усіх, напевно, буде деревце магнолії суланжу, котру висадила делегація з польської Зельоної Гури. Найбільшу кількість дерев висадили знов-таки  поляки — гості з Хшанува  посадили граб звичайний, з міста Томашува Мазов’єцького — червоний дуб, з Ополя — липу дрібнолисту, зі Свідніци та Кошаліна — платан кленолистий, з Жешува  — дуб, представники з дільниці Охота столичного міста Варшави, — бук, з Рибніка — сосну звичайну,  з Любліна — каштан червоний, з Новосельського повіту — клен. Грузини з міста Рутаві залишили на пам‘ять прикарпатцям маленьку смереку, з Єлгави (Латвія) — дуб, з Тракаю (Литва) — липу дрібнолисту, з Сургута (Росія) — сосну кедрову, з Серпухова (Росія) — березу, з Арлінртона (США) — дерен густоквітучий, з Бреста (Білорусь) — в’яз граболистий, з Пршерова (Чехія) — липу дрібнолисту, з Ньїредьгази (Угорщина) — березу. Делегація румунських гостей з Бая-Маре посадила каштан посівний, а  з Орадеа — платан кленолистий. Віктор Анушкевичус з дружиною Лідією посадили липу.
В обідню пору акцент святкувань змістився з площі Ринок на Вічевий майдан і на «стометрівку». Там розгорнулося неозоре імпровізоване містечко народних умільців. Виставка-ярмарок зібрала дуже багато охочих подивитися і подивуватися й трохи менше тих, котрі готові, власне, ярмаркувати, тобто щось собі придбати. Важко сказати, чи то так істотно зросли ціни на вироби митців народних промислів, чи ми стали менш фінансово спроможні. істина, звичайно, десь посередині. Однак тішить те, що ремесло і талант творити щось власними руками аж ніяк не зникають, а навпаки, цього року можна було побачити дуже багато виробів з глини — посуду, свистульок, котрі «прикликають щастя», кухлів і горнят, у котрих, як запевняли майстри, «дуже смакуватиме вранішня офісна кава»; з дерева, як-от дерев’яної пластики, посуду та образів;  вишиванок (тут найвищі ціни, бо були жіночі костюми за ціною до трьох-чотирьох тисяч грн. і вище), традиційних ляльок у народних строях і ще популярних ляльок-мотанок. Вирізнялися також скляні витвори у техніці вітражу, котрі привезли майстри із Львівщини, і вже вподобані прикарпатцями видувні скляні фігурки. Жіночі прикраси з бісеру — намиста, рердани, зрарди — на цьому ярмарку були напрочуд вишуканими і тому дорогими. Дехто смакував медовуху, а діти залюбки ласували сирними кониками, які щоразу привозять майстрині з Косівщини.

У самому вирі ярмарку народних майстрів у суботу відбувся другий фестиваль «Весільні візерунки». Нетрадиційний формат свята зібрав не лише молодят, а й тих, котрі лише мріють про одруження як найбільше свято в житті. Власне, такі акції якраз відповідають сучасній, так би мовити, моді влаштовувати весілля у формі шоу. Розпочалося свято з того, що представники міської влади, гості й учасники фестивалю привітали сімейну пару, яка одружилася саме на день міста 40 років тому.

Вдягнені у біле, а також у народний одяг і просто по-святковому пари зривали «побажання» з «Дерева щастя», котре вже стало місцем паломництва закоханих, а далі фіксували власні бажання і мрії  на повітряній кульці та випускали її в небо. З вірою у здійснення сокровенних бажань учасники фестивалю ставали на весільний рушничок і прямували «стометрівкою». Їх зустрічали ведучі, котрі задавали жартівливі запитання й запрошували потанцювати.

Ввечері на площі Івана Франка зібралося чи не найбільше спраглих свята — людське море простягалося аж до «стометрівки». Концерт за участі місцевих гуртів, «ВВ» та Олега Скрипки і Василя Попадюка та феєрверк поставили крапку у святкуваннях ювілею Івано-Франківська.

Гадаю, місто ще довго не покидатиме атмосфера свята.  Однак найбільш цікаво спостерігати, як змінюється не лише місто, а й самі люди, і як оцінюють ті зміни гості прикарпатського краю.  Нагадаємо нашим читачам, що Івано-Франківськ сьогодні є одним із небагатьох міст України, котре удостоєне двох найбільших відзнак Парламентської асамблеї Ради Європи — Диплома та Почесного прапора Європи. Вони засвідчують визнання заслуг громади міста у налагодженні європейських контактів і прийнятті європейських гуманітарних цінностей. Маємо надію, що свідчення нашої європейськості буде щораз помітнішим.

газета "Галичина"