У Центрі патріотичного виховання молоді імені Степана Бандери згадували жертв рукотворного голоду 1932–1933 років. На урок-реквієм «Голгофа голодної смерті» зібралися учні з майже кожної школи Івано-Франківська. Діти зачитували спогади очевидців та уривки документів тих років.
«Я бачу, що діти цю трагедію народу нашого сприйняли близько до серця, — говорить керівник пошуково-видавничого агентства “Книга пам'яті України” Ганна Шикиряк-Данилюк. — Я бачу, як вони стоять з тими п'ятьма колосками і тримають оці свічечки. У них тремтять руки і, я думаю, тремтять їхні серця, тому що сьогоднішній захід зібрав небайдужих людей».
Івано-франківське відділення агентства «Книги пам'яті України» підготувало спеціальне видання, яке презентували присутнім на уроці-реквіємі. У книзі подано свідчення людей, яким пощастило вижити під час Голодомору, і які згодом переселилися на Прикарпаття. Переважно це лікарі та вчителі, яких радянський уряд після війни скерував на роботу в Західну Україну.
Пані Шикиряк-Данилюк відзначила, що видавництво готує ще одну книжку про сумні події середини 1940-их років, коли від штучного голоду на Прикарпатті постраждали жителі Снятинщини, Городенківщини, частково Тлумаччини і Коломийщини.
«Я зверталася до дітей і звертаюся зараз до всіх жителів Івано-Франківщини: на наступний рік ми видаємо книжку про наш голодомор, так званий “наш”, тому що йдеться про голодомор 46-47-го років, який був у нас на Прикарпатті», — говорить Ганна Шикиряк-Данилюк.
Видавниче агентство просить кожного, хто має документальні підтвердження чи фотографії тих років, хто може дати свідчення про ті події, звертатися до місцевих державних адміністрацій чи шкіл. Адже свідків з кожним днем стає все менше, а правду про жахливі заходи тоталітарного режиму треба зберегти.