Міській владі Івано-Франківська порекомендували замовити історико-архітектурний опорний план, який би врегулював хаотичну наразі забудову у середмісті. Як з'ясував репортер "ГК", такий опорний план було створено ще понад десять років тому, але впродовж цього часу в історичній частині збудованого чимало неоднозначних споруд. Чому на місці будинків-примар історичної частини Івано-Франківська виростають будинки-потвори?

Чому на місці будинків-примар історичної частини Івано-Франківська виростають будинки-потвори?

Міській владі Івано-Франківська порекомендували наступного року замовити в якомусь із ліцензованих проектних інститутів історико-архітектурний опорний план центральної частини міста, у якому будуть визначені охоронні зони пам'яток та зони регулювання забудови. Вартість такого замовлення вимірюється шестизначною сумою. Але в обласному управлінні архітектури переконані, що тільки такий документ здатен врегулювати конфліктні ситуації, які виникають під час хаотичної забудови в середмісті обласного центру.

Однак, як несподівано стало відомо репортерові «ГК», такий опорний план уже понад десять років існує в Івано-Франківську. Він був розроблений ще в 1998 році івано-франківською філією інституту «Укрзахідпроектреконструкція» і переданий в міське управління архітектури. Попри те, у середмісті впродовж останнього десятиліття виросли нові потворні новобудови, які фактично зруйнували історичну структуру старого міста. Чи можуть будь-які архітектурні плани, громадські слухання та інші дрібні перешкоди стримати апетити бізнесу, коли йдеться про тисячі квадратних метрів нерухомості в центрі Івано-Франківська?

Планом - по хаосу

Минулої середи, 2 грудня, перший заступник голови ІФ ОДА Юрій Бодоряк та головний архітектор області Олександр Микуляк провели нараду з приводу намірів відновити квартал історичної забудови довкола пасажу Гартенбергів (торговий центр «Мальва»). Нагадаємо, що нинішній власник торгового центру Олександр Долішній торік ініціював реконструкцію пасажу (детальніше про це в попередньому номері «ГК» - авт.), яка призведе до того, що частина Вічевого майдану, вулиць Галицької та Сотника Мартинця будуть забудовані по периметру довкола торгового центру. Міськвиконком не заперечив проти ініціативи бізнесмена і видав дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт. На містобудівних радах виконані за кошти Долішнього проектні пропозиції франківських архітекторів (здебільшого, модерні споруди-«акваріуми») не були однозначно підтримані, але сама ідея відновлення історичного кварталу пройшла «на ура».

Зібрати нараду в обласній держадміністрації довелося після того, як до губернатора звернулися представники франківської інтелігенції, обурені ще однією забудовою на середині міста. Понад годину тривало обговорення, результатом якого стала, зокрема, резолюція про необхідність створення історико-архітектурного опорного плану, який би чітко регулював питання будівництва в історичній частині.

"Не тільки по цьому об'єкту, а по кожній будові в центрі Івано-Франківська виникатимуть такі питання, поки не зробимо нормальний історико-архітектурний опорний план, - сказав на нараді заступник головного архітектора області Микола Капак. - Там має бути все прописано: які квартали розбудовувати, які відновлювати. Без цього рано говорити про архітектуру якогось окремого об'єкта".

У розмові з репортером "ГК" Микола Капак визнав, що відсутність обмежень забудови середмістя вигідна насамперед представникам будівельного бізнесу, яких чимало у міській раді. Мовляв, всі вони хочуть будувати в центральній частині міста, де вартість квадратного метра значно дорожча, ніж на околицях. Через теперішній бардак у містоплануванні на місці старих кам'яниць виростають високоповерхові та модерні потвори, які не складно перелічити: будинок фірми "Надія", АРС-дім, торговий центр "Легенда" ("чорна призма") тощо.

"Ми втратили ряд будинків, які вилізли своєю поверховістю за межі фонової забудови, - сказав у розмові з репортером "ГК" колишній головний архітектор міста Володимир Ідак. - У такому контексті говорити про відновлення історичної забудови - це розмахувати руками. Будинок Бойка - такий мастодонт, який зруйнував усе, і тепер ці розмови смішно виглядають. Іноземні туристи дивляться на нас як на папуасів".

Як у Європі

Власне зовнішній вигляд новобудови, яка може з'явитися навколо пасажу Гартенбергів, найбільше обурив представників громадськості. Модерна архітектура проектних ескізів цього об'єкта, на їхню думку, різко дисонує з довколишньою історичною забудовою.

"Де повага до нашої старини?", - з пафосом, але риторично запитував у присутніх на нараді архітекторів краєзнавець Михайло Головатий. "Ми вас пофотографуємо і подамо разом із замовником на присудження антипремії "Герострат року" як руйнівників історичних пам'яток", - пригрозив заступник голови обласної організації охорони пам'яток культури Володимир Любінець.

Архітектори відбивалися, стверджуючи, що відновлюють містопланувальну структуру, повертаючи містові втрачений в час Першої світової війни квартал. І керуються при цьому досвідом світової і, зокрема, європейської практики.

"Я дійшов до думки, що відновлювати в стилі первісної забудови не варто, бо вона не відповідає сучасному погляду на відбудову старих речей, - сказав автор концепції перебудови пасажу, архітектор інституту "Діпромісто" Володимир Качмар. - Краще піти по-європейському: залишити пам'ятку місцевого значення, як вона є, і оббудувати її новітньою структурою в новітньому стилі".

"Як архітектор я підтримую, що квартал потрібно відновити, - підтримав свого колегу головний архітектор міста Ігор Гаркот. - Якщо не вистачає таланту, то, звичайно, відновлюють в тих формах, як це було на початку ХХ століття. Але зараз є зовсім інші будівельні технології, громадські смаки, в усьому світі роблять у сучасних формах. Авторський колектив спробував це зробити, але робота сира, треба допрацьовувати".

Проте, як виявилося, в європейській практиці можна знайти будь-які приклади проведення робіт з реконструкції. "Свого часу в зруйнованому війною Будапешті муніципалітет прийняв правило не допускати ніяких ноу-хау в історичній частині, а зводити новобудови тільки на нових територіях, - прокоментував репортерові "ГК" Володимир Ідак. - У Відні, який також був зруйнований в роки війни, центральний катедральний собор відбудували повністю ідентично, а цілі квартали - сучасними образотворчими засобами, але дотримуючись містобудівельних канонів щодо ширини вулиць, висоти будівель та гармонії з історичною забудовою. А в Кельні біля давнього собору, першорядної пам'ятки світового значення, збудовано торговий центр у дуже модерному стилі. Європейська практика історичних міст дуже різноманітна. Все залежить від рівня культури міської громади, від того, чи має вона розумних поводирів у муніципалітеті".

План знайшовся!

Треба сказати, що Івано-Франківськ має і власний досвід відновлення втраченої забудови. Ряд будинків, який формує площу Ринок з боку вулиці Галицької, було реконструйовано якихось тридцять років тому. Нехай на новобудовах не повністю відтворено старий декор, але саме існування "Галицького масиву" в первісних масштабах дозволило зберегти містобудівну структуру старого міста. Таку ж планувальну функцію виконує і недавно відбудована дзвіниця біля колегіати, яка замкнула майдан Шептицького. Зрештою, навіть відбудова бастіону з боку вулиці Новгородської, хоч і виглядає більше атракційно, не псує архітектурного обличчя міста.

Ще більше існує перспектив щодо відновлення втрачених будівель, які колись досить рясно вкривали середмістя. Скажімо, площа Ринок мала вигляд квадрата, тож втрачений квартал на рівні того місця, де тепер встановлене інформаційне табло, планувалося спершу протрасувати, а потім і відбудувати. До речі, і на місці скверика позаду медакадемії, і в "трикутничку" перед магазином "Природа" на Ринковій площі також колись стояли будинки. Чи варто відновлювати і ці привиди старого міста?

...Як виявилося, місто має не тільки досвід і перспективи відновлення втраченої забудови. Понад десять років тому муніципалітет отримав навіть той історико-архітектурний план, який повинен, буцімто, врятувати середмістя. Навесні 1998 року на четвертому поверсі ратуші за присутності тодішнього міського голови Зіновія Шкутяка, його першого заступника Богдана Ониськіва відбулося врочисте представлення того плану публіці.

"На цьому опорному плані було визначено всі місця втраченої забудови, на кожен будинок було складено паспорт, у рекомендаціях були наші пропозиції щодо відновлення забудови, - розповідав репортерові "ГК" головний архітектор проекту Роман Михайлишин. - Щодо того, чи відновлювати історичну забудову, чи ні, рішення мала приймати сесія міськради після громадських обговорень".

"Дійсно, ми працювали над таким опорним планом, було публічне представлення його форпроекту, - підтвердив колишній директор місцевої філії інституту "Укрзахідпроектреконструкція" Зенон Соколовський. - Але роботи були виконані відсотків на сорок, до робочих креслень справа не дійшла. Річ у тому, що було припинене фінансування цих робіт. Я згадував у міській архітектурі про цей проект, але там кажуть, що його втрачено".

Чи вдасться міській владі у запилених сховищах управління архітектури розшукати втрачений план і приступити до відновлення втраченої забудови? Чи знову доведеться витрачати час та гроші на проведення конкурсу та замовлення нового проекту?

А тим часом, користаючи з уже звичного хаосу в містобудуванні, у середмісті Івано-Франківська будуватимуть нові склобетонні потвори.