Підстави для… песимізму
Їх цілком достатньо. Як і тих, котрі оптимізму додають. Отже, оптимістичним є те, що виставка в Луврі - річ небуденна і здатна відкрити ім’я та «увімкнути» країну для поціновувачів мистецтва. Однак незважаючи на високі міждержавні домовленості між Францією й Україною, остання, схоже, не зможе виконати усіх взятих на себе обіцянок. Три скульптури із зазначеного переліку, найімовірніше, до Лувра таки не поїдуть, бо громади Бучача і Рукомиша на Тернопіллі не хочуть віддати твори Пінзеля. Серед них є якраз і найкраща, найдовершеніша - кам’яна скульптура святого Онуфрія, котра наразі зникла з храму в Рукомиші, що потерпів від обвалу гори. Коли 2007-го голова делегації Лувра Женев’єва Бреск-Бот’є побачила її, то півгодини на колінах і з лупою оглядала цей шедевр. Французькі експерти не могли приховати свого захоплення і тому - навіть спершу побачивши фото творів Пінзеля - висловили готовність прийняти невідомого світові майстра у Луврі. «Лувр популяризує твори західноєвропейських художників, які через певні причини не стали відомими. Лувр має твори митців XVIII-XX століть, які раніше не були відомими публіці. Я гадаю, що нині саме час показати Пінзеля світові. Це митець з особливим стилем, його твори можуть вразити і схвилювати публіку оригінальністю, багатством емоцій. Нас зацікавили роботи «Розп’яття» і «Ангел». Ми захоплені всіма роботами - від великих розмірів і до менших. Хочемо показати всю гамму скульптора. Я вважаю, що це буде культурним шоком для європейців - побачити роботи Пінзеля», - сказала п’ять років тому Женев’єва Бреск-Бот’є.
Риторичні запитання
Буквально цими днями у Львівській національній галереї мистецтв 25 унікальних скульптур готують до виставки в Луврі. Чому в останній момент, коли про подію переговори ведуться ще з 2007-го? Відповісти на це запитання спробує ігор Хомин, головний зберігач фондів Львівської національної галереї мистецтв.
- В якому стані сьогодні підготовка до експозиції скульптур Пінзеля в Луврі? В чому наразі найбільші труднощі?
- Сьогодні проводиться реставрація творів і підготовка до транспортування експонатів до Парижа. Це експонати Львівської національної галереї мистецтв, Музею мистецтв Прикарпаття і один експонат належить Львівському музею етнографії та художнього промислу Національної академії наук України. Річ у тому, що три експонати із заздалегідь заявлених, два з котрих - царські врата і дияконські врата - належать Тернопільському художньому музею і сьогодні їх передано в оренду церкві в Бучачі, громада якої не віддає твори, хоча, повторюю, це є власність музею, і кам’яна скульптура святого Онуфрія, котру не віддає громада церкви села Рукомиша Бучацького району, напевно, не зможуть потрапити до експозиції.
- Чи не вплине цей конфлікт на дату відкриття виставки?
- Ні, дата не змінилася, це 21 листопада.
- Чи можна ще якось залагодити конфлікт із Тернопіллям, щоб три експонати все ж поїхали до Лувра?
- Важко сказати. Це повинен робити директор Тернопільського художнього музею, адже це їхня власність.
- Громади і церковна десятка мотивують свою відмову тим, що твори з Лувра просто не повернуться. Розкажіть, чи таке можливе і як перевозитимуть роботи Пінзеля? Чи буде роботи застраховано?
- Усе зроблено згідно зі світовими стандартами. Лувр - це не перший-ліпший музей, усе продумано до дрібниць. Львівська галерея мистецтв щороку по кілька разів надсилає експонати за кордон, ми підписуємо контракти, обмінюємося гарантійними листами, приймаємо вантажі і робимо все ідеально. А те, що в Бучачі, - таке вперше. От і маємо проблеми. Біда, що дуже багато випадкових людей втручаються не у свої справи. Зрозумійте, ця виставка Лувру не потрібна, вона потрібна Україні. Лувр - це такого рівня музей, що міг би й обійтися без Пінзеля. Це ж нам ой, як потрібно! Але наші найбільші українські «патріоти» з Бучача цього не розуміють.
- А які ви бачите ризики чи іміджеві втрати, якщо зірветься виконання контракту?
- Ми організовуємо таку виставку, домовляючись із таким солідним музеєм, як Лувр, і не можемо забезпечити виконання домовленостей і умов контракту та наявність експонатів на виставці. ѕЦе іє втрати, іміджеві передусім. Я от цим якраз і займаюся, сиджу перед комп’ютером і переробляю списки експонатів, гарантійні листи. Що стосується документації, то Львівська галерея мистецтв своєчасно підписала угоди з усіма музеями, ми це робимо завжди так, як вимагає законодавство. Але оскільки у нас кожен сам собі господар на фільварку, ми не отримали навіть відповіді від громад Бучача і Рукомиша. Звичайно, директор художнього музею в Тернополі робить усе можливе, але результату нема.
- Тобто ви припускаєте, що три роботи Пінзеля з Тернопілля таки можуть не поїхати до Франції?
- Безперечно, мусимо бути готові до такого розвитку подій.
- А ви офіційно повідомили Лувр про таку проблему?
- Думаю, що в сучасному інформаційному світі Лувр уже поінформований.
- А реакція була?
- Поки що мені про це невідомо, гадаю, вони погодяться на відсутність тих трьох експонатів. Але прикро, що так сталося.
- Хто платитиме страховку?
- Це не наша справа. Деталі, котрих я не можу вам повідомити, прописано в контракті. Відповідальними є Львівська національна галерея мистецтв і Лувр. Однак жодного разу не було такого, щоб хоча б один експонат виїхав з України без страховки. Це є перша фундаментальна умова, яку контролює міністерство культури.
- З Музею мистецтв Прикарпаття до Лувра поїдуть три скульптури ангелів. Кажуть, вони збереглися найкраще. Ви можете це підтвердити?
- Я би так не сказав. Але вони у доброму стані. Є у нас експонати в гіршому стані, але ангели також потребують підготовки.
- В чому полягає підготовка?
- Ангелів з Івано-Франківська готують реставратори Національного реставраційного центру з Києва і спеціалісти Львівської філії цього ж центру.
- А чи є серед тих 25 творів Пінзеля, котрі поїдуть до Франції, такі, котрі не потребують реставрації?
- Ні, всі тією чи іншою мірою потребують втручання реставратора.
- Пане Ігоре, що, на вашу думку, може дати Україні виставка творів Пінзеля у Луврі?
- Ми можемо показати і довести, що не тільки в Луврі зберігаються мистецькі речі світового рівня. Що вони є і в Україні.
- Кілька років тому, коли у трьох західних областях - Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській - було оголошено рік Пінзеля, а відтак з’явилася інформація про ймовірність експозиції творів у Луврі, заговорили і про наступну - у Вашингтоні?
- Я вперше чую таку інформацію. Не думаю, що ці твори будуть ще кудись виїжджати. Переліт через океан - великий ризик для такої скульптури, я не думаю, що до цього може дійти.
Унікальна промоція для України
Іоанн-Георр Пінзель - скульптор, різьбяр, який працював із каменем та деревом. Творив і жив у Галичині в XVIII ст. Відкривачем і першим дослідником творчості Пінзеля був колишній директор Львівської національної галереї мистецтв Герой України світлої пам’яті Борис Возницький.
З відомих та збережених робіт Пінзеля мистецтвознавці називають передусім кінну фігуру святого Георгія Змієборця та постаті покровителів Шептицьких - св. Атанасія та св. Лева - на кафедральному соборі Святого Юра у Львові. У першій половині 50-х років ХVIII ст. в місті Городенці у церкві Успіння Божої Матері та в костелі Непорочного Зачаття Діви Марії з’явилися дерев‘яні вівтарі роботи майстра. П’ять скульптур, які нині належать Музею мистецтв Прикарпаття, в часи атеїзму врятували працівники музею - Віктор Мельник та Мирослав Аронець - також походять з Городенки. Загалом на сьогодні відомі 62 твори, з них 40 перебувають у Львівському музеї Пінзеля. Місто Бучач зберегло 14 його творів - церква Святої Покрови та костел Успіння Богородиці, як і майже зруйновані фігури на аттику старовинної ратуші в Бучачі.
Ми звернулися за коментарем до Тараса Возняка, головного редактора незалежного культурологічного журналу «Ї», культуролога.
- Пане Тарасе, ви є одним із перших, хто привів до життя і почав впроваджувати саму ідею виставки творів Пінзеля в Луврі. Чому сьогодні, через п’ять років, мало що змінилося, хіба що більше людей знають про видатного скульптора.
- Гадаю, ситуація на Тернопіллі повинна вирішитися, бо то є ненормально, коли невідомо хто займається вирішенням міждержавних справ.
- Ви скептично налаштовані. Та все ж, що дасть Україні ця виставка?
- Якби я ставився до цього скептично, то б не починав усю цю історію з виставкою в Луврі, тому що її започатковувала зовсім не наша галерея і не теперішнє її керівництвоѕ Абсолютно. Зробила це група людей, котра розуміла, що Україну треба відкривати для світу. До тієї групи входили люди, котрі розробляли план промоції України, зокрема Галичини. Це було в 2007-му, і починалося на рівні особистих, моїх у тому числі, контактів. Отож жодної іронії щодо реалій бути не може, хіба що сарказм, сум. Зокрема через те, що теперішнім організаторам виставки і всім владам не вдається організувати те, що вдалося зробити давніше, зокрема того ж 2007 року, коли три західні області організовано провели рік Пінзеля. Сьогодні це вже неможливо, більше того, влада ця не може впоратися з тим, щоб здійснити менеджмент уже підготовленої акції. Домовитися, повірте мені, з Лувром про виставку в принципі набагато важче, ніж домовитися зі священиком у Рукомиші чи з кількома провінційними політиканами в Бучачі. Натомість теперішня влада - в усіх її вимірах - абсолютно ні на що не здатна.
Що нам це дасть? - питання занадто загальне. Це просто відкриє Україну для мистецької спільноти, для людей, які цікавляться історією мистецтва, але разом з тим Україну - як країну. Це відкриває нас для світу. Якщо ж хочемо бути країною закритою, країною дикунів, в якій культури немає, ну тоді можемо тримати всі ті артефакти в якомусь богоспасенному місці на зразок Бучача чи Заліщиків. і в такий спосіб укотре «профітькаємо» Україну.
- Чи чули ви щось про ймовірну виставку творів Пінзеля у Вашингтонському музеї?
- Звичайно, бо про це я вів переговори із заступницею департаменту скульптури мадам Жаклін Бреск. Цю ідею вона й запропонувала.
До речі…
Музеї багатьох країн світу роками стоять у черзі, аби презентувати надбання своєї культури в Луврі.
Твори Пінзеля до Лувра повезуть коштом Франції. За словами заступника генерального директора з наукової роботи Львівської національної галереї мистецтв Володимира Пшика, українська делегація їхатиме за власні кошти, а всі видатки на оформлення документів, митні процедури, страхування, транспорт фінансує Лувр.
Реставрацію скульптур проводять за кошти благодійного фонду, з Держбюджету на це гроші не виділяли, орієнтовна вартість реставраційних робіт становить 300-400 тис. грн.
До Музею мистецтв Прикарпаття не так давно вдруге приїздили технічні працівники та мистецтвознавці з Лувра. Вони зробили дуже точні обміри ангелів Пінзеля. Директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега розповідає, що скульптури під час транспортування вкладатимуть у спеціальні ящики, котрі заповнюють повітрям музею, де зберігалися артефакти, забезпечують їхню нерухомість та герметично закривають. Ящики мають спеціальний режим температури й вологості.
P. S.Експозиція творів Пінзеля триватиме з 21 листопада до
25 лютого 2013 року в каплиці Людовіка XVI, котра стилістично найбільш близька творам незнаного в Європі майстра.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Останні новини з категорії Життя:
21 Січня 2018, 18:12
30 Грудня 2016, 17:20
30 Грудня 2016, 16:57
30 Грудня 2016, 16:31
30 Грудня 2016, 16:03
30 Грудня 2016, 15:42
30 Грудня 2016, 14:31
30 Грудня 2016, 14:05
30 Грудня 2016, 13:40
30 Грудня 2016, 11:48
30 Грудня 2016, 10:57
30 Грудня 2016, 10:33
29 Грудня 2016, 22:12
29 Грудня 2016, 21:21
29 Грудня 2016, 20:56
29 Грудня 2016, 20:34
29 Грудня 2016, 20:05
29 Грудня 2016, 19:45
29 Грудня 2016, 18:29
29 Грудня 2016, 17:42
29 Грудня 2016, 15:40
29 Грудня 2016, 14:55
29 Грудня 2016, 14:30
29 Грудня 2016, 13:13