Змішана виборча система дала змогу потрапити до нового українського парламенту кільком десяткам незалежних депутатів-самовисуванців. Але чи такі вже вони й незалежні?

За попередніми результатами виборів, до Верховної Ради впевнено потрапляють більше сорока самовисуванців. Це люди, які офіційно не пов’язані з будь-якою політичною силою та мали б бути особливо підзвітними своїм виборцям. Експерти, однак, одностайні в тому, що самовисуванці – це люди, «замасковані під незалежних», яких насправді призначила балотуватися у мажоритарних округах влада. «Це хитра політтехнолія, аби люди повірили і проголосували, але ці самовисуванці зовсім не незалежні. Вони співпрацюватимуть з Партією регіонів», - прокоментував Deutsche Welle директор аналітичного фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов.

Самовисуванці потрібні Партії регіонів для більшості

Робити ставку на самовисуванців Партія регіонів змушена, аби сформувати парламентську більшість без комуністів, пояснив голова Центру політичного аналізу «Пента», політолог Володимир Фесенко. Адже комуністи, вже зараз готуючись до президентських виборів, на яких лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко претендуватиме на президентське крісло, не особливо палають бажанням створювати більшість з владною партією, аби згодом не довелося брати на себе відповідальність за «провал економічних реформ». «За рахунок позапартійних депутатів-мажоритарників Партія регіонів сформує достатньо стійку парламентську більшість. Навіть без комуністів. Вони залишаться в резерві», - впевнений Фесенко.

Вразливі до тиску влади

Серед самовисуванців є і справді незалежні від партій люди, «люди честі», які чесно та заслужено виграли вибори, наголошує керівник Центру соціальних і політичних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран. Він наводить приклад самовисуванця, депутата від Блоку Наша Україна – Народна самооборона у Верховній Раді шостого скликання Олександра Донія, який самотужки виборов перемогу на виборах в Івано-Франківській області.

Водночас Сергій Таран зауважує, що самовисуванці часто надто вразливі через власний бізнес. «Самовисуванці – не бідні люди, бо через виборчу систему бідному кандидату не перемогти. Всі вони мають свій бізнес і таким чином залежні від влади, яка у будь-який момент може відібрати цей бізнес», - наголошує Таран. Експерт вказує на те, що у новому парламенті такі люди будуть «флюгерами» і можуть почати мігрувати до опозиції ближче до президентських виборів, якщо рівень довіри населення до чинного президента Віктора Януковича буде падати.

Відповідальність перед виборцями під питанням

Але як же з обіцянками виборцям, які самовисуванці активно роздавали під час передвиборчої кампанії? Директор аналітичного фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов вважає, що мажоритарники-самовисуванці будуть «продавлювати» практику використання бюджету на задоволення потреб виключно свого округу, а потім з гордістю про це відрапортовуватимуть перед виборцями. Водночас експерти з прикрістю констатують, що механізму відкликання депутата з Верховної Ради в Україні немає, тому депутати, ймовірно, швидко забудуть про свої обіцянки виборцям.