Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Основною функцією суду є здійснення правосуддя.
Проте окремі державні органи чи то з метою спрощення виконання власних функцій , чи то з метою залучення суду до процесу виконання їхніх же функцій, вдаються до видання наказів, які прямо суперечать Конституції України та наведеному Закону і мають на меті щось інше, ніж оптимізація чи впорядкування.
Так, на тлі законодавчо врегульованого механізму виконання судових рішень Міністерство юстиції вирішило «впорядкувати впорядковане».
Зокрема, Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 N 85/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 р. за N 364/3657 та 18.08.2004 року за № 1020/9619 затверджено Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна , який тим же Міністерством юстиції і зареєстровано. Також затверджено Інструкцію про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За змістом даного Положення для реєстрації (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна суд у зв'язку з накладенням арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту), повинен подати заяву за формою розробленою міністерством.
Тобто для того, щоб виконати ухвалу суду , суддя повинен заповнити заяву, бо інакше, як зазначено в листі Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 15.10.2009 року за № 1881/01-14, у її виконанні буде відмовлено ?!
Чи є в такого задуму раціональний зміст, питання напевне не основне. Лякає інше, а як же закон ? Фактично, на підставі даного Положення, яке в силу реєстрації того ж міністерства є повноцінним підзаконним нормативно правовим актом, державний нотаріус ставить під умову
виконання судового рішення і заявляє до суду вимогу, яка ні законом не передбачена , ні належить суду як функція.
Кому ж як не працівникам Міністерства юстиції відомо, що таке судове рішення та який механізм його виконання ?
Орган державної влади, який за визначенням покликаний здійснювати правосуддя, не може бути визнаний звичайним учасником адміністративних відносин.
Суд не може виступати ні заявником для реєстрації обтяжень (внутрішнього інституту Міністерства юстиції) , ні стягувачем, ні будь-ким іншим, оскільки є судом, адже здійснюючи функцію правосуддя виносить рішення не в своїх інтересах.
Яка ж тоді правова підстава такого положення?
А з іншого боку , якщо подивитися на бланк заяви , то напевне якась мета таки є , оскільки остання повинна містити такий обсяг відомостей, що за її посередництвом сформується абсолютно повна база даних про судові рішення по обтяженню, відомості про осіб,майно і т.п.
То можливо таке «нововведення» є засобом чогось іншого?!...
У всякому разі, державний орган виконуючи покладені на нього функції , не вправі відходити, чи «забувати« про основоположні конституційні принципи. Запровадження не властивих суду функцій, можна трактувати як втручання у правосуддя., що є неприпустимим в правовій державі.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Останні новини з категорії Де-Юре:
30 Грудня 2016, 9:40
29 Грудня 2016, 17:17
29 Грудня 2016, 16:51
29 Грудня 2016, 14:04
29 Грудня 2016, 7:13
28 Грудня 2016, 16:07
27 Грудня 2016, 16:05
27 Грудня 2016, 11:18
27 Грудня 2016, 8:08
27 Грудня 2016, 7:42
26 Грудня 2016, 11:20
26 Грудня 2016, 8:09
26 Грудня 2016, 7:40
23 Грудня 2016, 14:35
23 Грудня 2016, 7:15
22 Грудня 2016, 18:32
22 Грудня 2016, 8:55
21 Грудня 2016, 21:22
21 Грудня 2016, 19:43
21 Грудня 2016, 12:48
20 Грудня 2016, 12:45
16 Грудня 2016, 15:42
16 Грудня 2016, 9:45
15 Грудня 2016, 20:30