Арсен Блащук, колишній директор ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

На початку року став втіленням усіх негараздів комунальної теплоенергетики в Івано-Франківську. Депутати міської ради вимагали "крові" Арсена Блащука у вигляді звіту на сесії про діяльність підприємства, інтерес до якого у той час був підігрітий багатомільйонним кредитом ЄБРР. Міський суд розглядав кримінальну справу, порушену проти Арсена Блащука за звинуваченням у вчиненні низки економічних злочинів. 17 червня міський голова Віктор Анушкевичус підписав розпорядження про звільнення Блащука із займаної посади, а наступного дня звільнений директор оголосив в останньому слові на судовому процесі, що не визнає своєї вини у пред'явленому йому звинуваченні. Увійшов у число нагороджених Премією року у номінації "Жертва теплового удару-2009".

Роман Харук, голова Івано-Франківської обласної асоціації приватних таксистів.

Ще не встиг зійти сніг разом із асфальтом з франківських вулиць, як уже 10 березня 2009 року голова обласної асоціації приватних таксистів Роман Харук урочисто перейменував найбільш пошкоджену вибоїнами вулицю Дудаєва в місті Івано-Франківську на проспект Віктора Анушкевичуса. Відрізок стрічки, яку перерізали на відкритті перейменованої вулиці, таксисти пообіцяли подарувати міському голові як нагадування про передвиборні обіцянки відремонтувати у місті дороги. Зрештою, замість стрічки таксисти на Благовіщення подарували мерові горбатого "Запорожця", але Анушкевичус цього подарунка не прийняв. Наприкінці року таксисти організували ще одну акцію протесту, вимагаючи не піднімати ставку єдиного податку для приватних перевізників. Роман Харук нагороджений Премією року за креативність та послідовність у номінації "Наїзд на мера-2009".

Андрій Малєєв, голова Івано-Франківського міського суду.

Впродовж року виявляв несподівану для суддівської касти відкритість, виставляючи на показ перед громадськістю такі біди та проблеми судів і суддів, про які обиватель ніколи навіть не підозрював. Вперше в історії українського судочинства оприлюднив сорокасторінковий звіт про роботу суду перед громадськістю, який, проте, вражає не обсягом, а емоційним, майже художнім стилем викладу. "Суддя зашився, не знає куди діти справи й людей, які від нього постійно щось вимагають, кричать і погрожують. Він не встигає, очманілий, бігає, нервується. У нього постійні накладки через те, що хтось захворів, запізнився, в суд прийшли якісь документи, але не туди або не ті... Всі кричать одне на одного. Секретарки через день хворіють, бо народжені для щастя, а не для експлуатації людини людиною... Ранком судді йти на роботу не хочеться, йому огидно навіть думати про те, що його дуже скоро чекає. Він точно знає, що кожного нового дня сонце встане не для нього, люди будуть знервовані, дивитимуться на нього як на ворога... Ці люди вже приходять з повним і ясним розумінням того, що суддя - їх душитель", - лише цих цитат достатньо, щоб додатково номінувати "Звіт" А. Малєєва на найкращу белетристику року. Андрій Малєєв переміг у дещо несподіваній номінації "Юридичний ексгібіціонізм-2009".

Василь Кузнєцов, начальник УМВСУ в Івано-Франківській області.

Коли міністр внутрішніх справ Юрій Луценко оголосив 2009 рік роком патрульно-постової служби, начальник обласної міліції Василь Кузнєцов сприйняв це розпорядження як пряму вказівку до дії і власноруч затримав вуличного грабіжника, тим самим наочно продемонструвавши франківським патрулям, як слід боротися зі злочинністю.

Зразкове затримання відбулося на вулиці Коновальця в Івано-Франківську. Крізь вікно службової автівки генерал випадково побачив, як двоє грабіжників напали на перехожого. Не вагаючись, Василь Станіславович наказав зупинити машину і затримав одного з нападників, які саме відбирали у мешканця Тисменицького району мобільний телефон та сотню гривень. Однак наслідувати приклад генерала вдається далеко не кожному рядовому патрульному - водії Кузнєцова вперто відмовляються брати наряд ППС до себе в службову машину.

За пильність і блискавичну реакцію експерти "ГК" одностайно визнали генерала Кузнєцова переможцем у номінації "Пильно Смотрящий-2009".

Марія Бойко, перший заступник головного санітарного лікаря Івано-Франківської області.

За півроку до оголошення в Україні епідемії пандемічного грипу пані Марія Бойко запевнила, що санепідемслужба Прикарпаття готова до екстрених дій у випадку виявлення вірусу A/H1N1 (так званого "свинячого" грипу). «Єдиний пункт пропуску з іншим країнами - це наш аеропорт, де зараз є закордонні авіарейси з Москвою. Ті, що прилітають з Москви, обов'язково проходять перевірку", - заявила вона тоді. Як відомо, смертоносний грип прилетів не з Москви, а приповз із Тернополя, де були зафіксовані перші смертельні випадки через викликані вірусом ускладнення. Готовність медиків виявилася у гострому дефіциті марлевих пов'язок та оксолінової мазі. Екстрені дії звелися до завезення на Івано-Франківщину в розпал епідемії тисяч доз дорогого імпортного препарату "Таміфлю", ефективного на початкових стадіях захворювання. Марія Бойко звинуватила засоби масової інформації (зокрема "ГК", який перший написав про загиблих від невідомого штаму грипу) у створенні паніки навколо епідемії і пояснила необхідність завезення на Івано-Франківщину тисяч упаковок препарату "Таміфлю", зокрема, потребою захистити медиків. "Лікар перший контактує з хворими і ризикує найбільше", - сказала Марія Бойко, яка відзначена Премією року в номінації "Пані півроку без паніки-2009".

Микола Палійчук, голова Івано-Франківської облдержадміністрації.

Впродовж року Микола Палійчук відзначився тим, що вкрив цілі гектари колишніх сільських пасовищ на Прикарпатті штучним покриттям дитячих спортивних майданчиків. На Івано-Франківщині цього року з'явилося чотири десятки таких спортивних об'єктів, на відкритті більшості з яких губернатор був присутній особисто. Микола Палійчук також запам'ятався незліченною кількістю подарованих дітям футбольних м'ячів, тенісних столів та іншого спортивного інвентарю, а також спробами повернути у власність громади такі великі спортивні об'єкти, як веслувальна база в Бурштині, комплекс трамплінів у Ворохті, льодовий палац у Калуші та спорткомплекс «Олімп» в Івано-Франківську. Кажуть, перед тим, як Микола Васильович був призначений головою ОДА, тета Руслана порадила йому (аби не розповнів у владному кріслі і тримав себе в формі) активно зайнятися спортом. Може, Микола Палійчук щось не так зрозумів, але зрештою завдяки такій спортивно-господарській діяльності саме він переміг у номінації "Заслужений діяч фізкультури, спорту та спортмайданчиків-2009".

Роман Терешкун, сільський голова Угринова.

Сільський голова приміського з Івано-Франківськом села Роман Терешкун запам'ятався тривалою "війною" з односельцями, які вимагали припинити дерибан землі у їхньому селі. Щоб привернути увагу влади до проблем, що виникли в Угринові з головою, селяни перекривали автотрасу і брали в облогу сільраду. На пікет сільської ради Роман Терешкун відреагував так: "Моя особиста думка про цей пікет - це повний кримінал. Сидять там під сільрадою, їм платять, а вони п'ють горілку. Не розумію, чому бездіяльна міліція, але думаю, що все ще попереду». Багаторічна судова тяганина між пайовиками та сільським головою Угринова закінчилася 8 жовтня 2009 року рішенням Львівського адміністративного апеляційного суду на користь селян. Замість того, щоб виконати судове рішення, сільський голова побіг до суду з позовом про відшкодування моральних збитків до газети, яка висвітлювала перебіг скандального протистояння. За цілковите нехтування інтересами селян, стійку нездатність до порозуміння з громадою Роман Терешкун відзначений Премію року у номінації "Чужий серед своїх-2009".

Ігор Писклинець, голова Надвірнянської райдержадміністрації.

Колишній власник букмекерських контор "Ягуар"(Надвірна) та "Зебра" (Івано-Франківськ), а нині голова Надвірнянської райдержадміністрації Ігор Писклинець цього року опинився у центрі скандалу, пов'язаного зі старими боргами - невиплатою виграшів за зробленими ставками. Мешканець міста Надвірна Роман Юркевич спершу відсудив у Ігоря Писклинця майже півтори тисячі гривень, які той заборгував йому, коли займався гральним бізнесом. Ця перемога надала йому певності, Юркевич азартно пішов ва-банк і подав до суду ще один позов, вимагаючи від Писклинця повернути йому ще понад дев'ять з половиною тисяч гривень за виграшними карточками. Однак у липні 2009 року своїм рішенням Апеляційний суд в Івано-Франківській області не задовольнив вимог позивача. Зважаючи на надзвичайно високий коефіцієнт ставок, які приймалися на перемогу позивача, інакше бути й не могло. "Ви подали позов не до тих осіб", - пояснила позивачеві головуюча на суді. За заслуги у впровадженні феєр-плей в окремо взятих букмекерських конторах Ігор Писклинець відзначений Премією року у номінації "Не та особа-2009".

Костянтин Бородайко, мешканець Івано-Франківська.

Минулого року Костя Бородайко на власному прикладі показав, як один кмітливий мешканець Івано-Франківська може на якийсь час паралізувати усю фінансову діяльність непрофесійного міськвиконкому. Все почалося з того, що міська влада віддала три квартири, які за всіма паперами належали громадянинові Бородайку як інвестору-дольовику, працівникам правоохоронних органів. Безквартирний Бородайко подав до суду, вимагаючи відшкодувати йому вартість "загарбаного" житла (за вартістю 1000 доларів за квадратний метр). Суд він виграв, для примусового виконання рішення на рахунки мерії було накладено арешт, працівники бюджетної сфери ледь не залишилися без зарплати через повний параліч фінансової діяльності. "Я спочатку подав позов, щоб вивільнити ці квартири, але з повагою ставлюся до тих людей і їхній сімей, які там живуть, - розповідав директор будівельної компанії "Гаразд Україна" Костянтин Бородайко. - Зважаючи також на складну процедуру виселення, адже там прописані діти, я змінив позовні вимоги і попросив компенсувати гроші, куплю помешкання десь інше. Суд визнав моє право власності на квартири, за що йому велике спасибі". Наразі судовий спір між мерією Івано-Франківська та Костянтином Бородайком розглядається у Верховному суді, однак це не заважає йому вже тепер святкувати перемогу в ексклюзивній номінації "Тричі бездомний-2009".

Василь Противсіх, колишній Василь Гуменюк, голова торгово-промислової палати.

Колишній мер Яремче і теперішній керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати вразив усе автохтонне населення Прикарпаття своїм зреченням від належності до славного роду Гуменюків, коли змінив прізвище на Противсіх і подав до ЦВК документи на реєстрацію кандидатом у Президенти України. За словами Противсіха, на його президентську заставу (два з половиною мільйони гривень) скидалися всі його друзі та знайомі від рідного села Олешова до самих околиць - Токіо і Чикаго. Кажуть, Василь Противсіх найбільше боявся конкуренції на виборах з боку Віктора Федоровича Почуюкожного та Юлії Володимирівни Вона, але ті, не вловивши кон'юнктури, залишилися при своїх звичних прізвищах. Перемога Василя Противсіха (екс-Гуменюка) у президентських перегонах ще попереду, наразі ж він здобув Премію року у номінації "Пройдивсіх-2009"

Олександр Долішній, власник ТзОВ "Мальва плюс".

Івано-Франківський бізнесмен Олександр Долішній цього року змусив інтелігенцію міста стурбуватися долею пасажу Гартенбергів, у перебудованих залишках якого міститься торговий центр "Мальва". Пам'ятка архітектури, яка набула свого теперішнього вигляду в 1926 році, може зникнути з туристичної мапи міста. Івано-Франківський міськвиконком у березні цього року дав Олександрові Долішньому дозвіл на проектно-пошукові роботи з реконструкції торгового центру, в результаті якої навколо пасажу може знову з'явитися квартал забудови, зруйнований ще під час Першої світової війни. Бізнесмен пояснив, що в такий спосіб бажає "відновити історичну справедливість", заради цього він їздив у Відень та перекладав документи з чеської мови. Експерти "ГК" прогнозують, що невдовзі у Олександра Долішнього визріє ідея повного відновлення містопланувальної структури Станиславова включно з відбудовою фортечних мурів, зруйнованих клятими австріяками, у вигляді скло-бетонних торгових центрів і повернення місту славного звання міста-фортеці для торгашів. Наразі ж бізнесмен удостоївся Премії року у номінації "Я пам'ятник собі-2009".

Віктор Анушкевичус, міський голова Івано-Франківська.

Цього року мер Івано-Франківська вразив своєю гостинністю та витривалістю, коли в понеділок, 16 листопада, впродовж цілого робочого дня приймав привітання від підлеглих, колег-депутатів, правоохоронців та бізнесменів з нагоди свого 47-ліття і частував гостей. Щоб поздоровити Віктора Анушкевичуса, на прийом до нього записалося майже 300 осіб. Нескінченним потоком впродовж дня вони сунулися вервечкою на третій поверх "білого будинку" з оберемками квітів, торбинками, в яких щось брязкало та дзвеніло, картинами в целофановій обгортці та подарунковими коробками цукерок. Доступ до тіла гарантував запис у приймальній, а на святкову аудієнцію групки відвідувачів потрапляли в порядку живої черги. Кажуть Віктор Андрюсович дуже радів усім дарам, які йому приносили, зважаючи на те, що з наступного року вступають в дію зміни до антикорупційного законодавства, за якими подарунок посадовій особі вартістю понад 300 гривень з хвостиком уже розцінюватиметься як хабар. Останнім, нехай і запізнілим подарунком від "ГК", стало визнання Віктора Анушкевичуса лауреатом Премії року у номінації "Дають-бери-2009".

Ігор Олійник, голова Івано-Франківської обласної ради.

В 2009 році Ігор Мирославович виявився неперевершеним у пристрасті до посадового крісла. Відвертість, з якою Ігор Мирославович, публічно зізнається у любові до своєї посади, розчулює навіть закінчених політичних циніків і забезпечує йому впевнену перемогу в номінації «Безпосередність-2009».

«...Я хочу бути головою обласної ради. Я вже звик, мені тут добре. Я завжди брав активну участь у виборах до місцевого самоврядування і планую брати і надалі», - не приховував своїх почуттів Ігор Олійник на звітній прес-конференції 2 грудня.

Аж ніяк не хотілося б засмучувати пана Ігоря, але опитані редакцією експерти одностайні: шанси втриматися в улюбленому кріслі після виборів 30 травня у нашого номінанта примарні. Аби пом'якшити біль втрати, «ГК» закликає обласних обранців виявити милосердя - рішенням останньої сесії Івано-Франківської обласної ради 5-го демократичного скликання передати в довічне користування Ігорю Олійнику його крісло з президії ради, а директора ОТБ «Галичина» Ольгу Бабій зобов'язати укласти для номінанта повну добірку телевізійних записів сесійних засідань під його головуванням.

Юрій Соловей, керівник «Громадського форуму Івано-Франківська»

Головний опозиціонер до Віктора Анушкевичуса і претендент на посаду міського голови Івано-Франківська Юрій Соловей нагороджується орденом імені Леоніда Черновецького за невтомний самопіар і ноу-хау з оптимізації витрат на розбудову персонального рейтингу.

Наш кавалер творчо переосмислив досвід нинішнього столичного градоначальника Леоніда Черновецького, ширше відомого як Льоня Космос, який свого часу здобув, точніше, купив, прихильність киян дармовою гречкою, шпротами і шоколадками. Юрій Соловей не роздає малозабезпеченим крупи і консерви. Він це все їм... продає. Просто на кілька копійок дешевше, у так званих соціальних магазинах. Тож і рейтинг росте, і грошики цілі.

Як на умовах анонімності стверджують джерела «ГК», Леонід Черновецький розридався, читаючи підготовану його радниками аналітичну записку про інновації головного франківського опозиціонера. А дочитавши, перевів своїх радників на півставки і позбавив їх новорічної премії.

Роман Ткач, екс-губернатор Прикарпаття, народний депутат України.

За непересічні здобутки в галузі нелінійної депутатської логіки і психології політичної боротьби Роман Ткач нагороджується премією року в номінації «Політичне протиріччя-2009».

У 2009 році Роман Ткач переконливо довів, що в межах українського політичного буття можна поєднувати непоєднуване і при цьому зберігати психічне здоров'я. Наприклад, залишатися «вічним рухівцем», навіть коли тебе позбавили партквитка за незгоду з рішенням партійного керівництва «лягти» під Юлю... Не перетворитися на землевласника, працюючи на посаді секретаря «земельного» комітету ВРУ... Налякати мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса заявою про своє балотування на посаду міського голови - і... підтримувати саме Анушкевичуса на повторне обрання...

Микола Круць, народний депутат України, перший заступник голови Івано-Франківської обласної організації партії «Наша Україна».

За видатні здобутки в галузі політичної конспірації Микола Круць нагороджується премією року в номінації «Політична невидимка-2009».

Микола Федорович так досконало освоїв техніку невидимості, що навіть всевидющий «гугл» протягом року помітив його якихось 2-3 рази. Востаннє - в обласному виборчому штабі кандидата в Президенти Віктора Ющенка - як відповідального за координацію діяльності громадських і партійних організацій. Правда, кажуть також, що ніхто, окрім «гугла», Миколу Круця в штабі не помітив.

Зіновій Шкутяк, екс-мер Івано-Франківська, народний депутат України, голова Івано-Франківського обласного штабу Віктора Ющенка.

Цього року місцева преса згадувала Зіновія Шкутяка здебільшого у зв'язку з призначеннями його близьких на владні посади різного рівня. Так, син пана Зіновія Петро Шкутяк очолив Долинську РДА, хресний батько Петра Василь Іванишин - Калуську РДА. Зять нардепа Олег Коржак продовжує працювати заступником голови ОДА. Заговорили навіть про «магічний вплив» Зіновія Васильовича на губернатора Миколу Палійчука. Безперечна сила цієї магії не могла пройти повз увагу наших експертів: Зіновій Шкутяк відзначений премією року за пропаганду й утвердження родинних цінностей в номінації «Будівничий клану-2009».

P.S. На Премію року у номінації "Зайве крісло-2009" претендували також колишній заступник голови облради Юрій Романюк, якого розжалували в рядові депутати через законодавче обмеження кількості заступників голови облради, та депутат міської ради Анатолій Мельничук, який виявився "61-м" депутатом міськради і був позбавлений депутатських повноважень рішенням територіальної виборчої комісії. Однак у зв'язку із обмеженою кількістю премій обидва виявилися зайвими у цьому рейтингу.