Святвечір приходить і в дитячий притулок...

П’ятирічна Тетянка широко розкритими оченятами, незмигно, мовби заворожена, спостерігала, як із долонь Марії Василівни випурхнув вогник і променисто спалахнув на свічечці. А від неї запалили й інші різнокольорові свічечки у красивих підсвічниках, тож за якусь хвилю на підвіконні запломенів цілий ряд вогників у сяйливому ореолі. Власне ті металеві штуки, у які поволі стікав, плавлячись від язичка полум’я, віск, дівчинка побачила уперше в своєму житті. Про що й по-дитячому безпосередньо висловила своє захоплення пані директорці, котра приймала в дитячий притулок її разом із семирічним братиком Володею та сестричкою Валею, ще зовсім крихіткою у свої три роки.

 

Відчуваючи власну потрібність цим обділеним долею дітям не лише в будні, а й у свята, Марія Серденько завжди зустрічає Новий рік та святвечір не в родині, а в колі мешканців цього закладу. Керівник притулку з таким прізвищем — хіба то не дивний збіг, який повсякденно зобов’язує до сердечної співчутливості чужій біді? Її мимоволі розчулило те сумне Тетянчине признання у піднесено-радісний передріздвяний час. Ще зовсім свіжою була згадка, як при поселенні в притулок якраз незадовго до Нового року першим ділом відігрівали й мили теплою водою з милом трійко цих нещасних дітей, котрі до того жили в одному із сіл Богородчанського району. А дві дівчинки і хлопчик аж здивувалися: в їхній хаті вночі вода у відрах замерзала. Росли малі без тата. Мама ж вела веселе й безтурботне життя, їздила по світах, надовго залишаючи дітей на бабцю, котрій уже важко було дати собі з ними раду. Кінчилось тим, що непутящу маму позбавили батьківських прав.

— Наш притулок, де діти й підлітки від трьох до 18 років можуть перебувати до 90 днів, — то як «швидка допомога», — каже М. Серденько. — Протягом цього часу вирішується подальша їх доля. Найоптимальніший варіант, звісна річ, — аби дитина повернулася в сім’ю до своїх біологічних батьків чи бодай до одного з них. Тож робота йде паралельно у двох напрямах. У притулку дитина, яка опинилася тут не від доброго життя, проходить медико-педагогічну комісію, ми турбуємося про її повноцінне харчування, здоров’я, добрий психологічний стан. Багато дівчаток і хлопчиків потребують лікування не лише тіла, а й душі. Тим часом у районі чи місті, звідки дитина прибула до притулку, одночасно працюють з її батьками обласна, районна чи міська служби у справах дітей — аби залагодити конфліктну ситуацію в сім’ї. Також вивчають житлово-побутові умови сім’ї і в разі потреби клопочуться про матеріальну допомогу для неї перед місцевою владою.
Найприкріше, коли доводиться апелювати до свідомості, батьківських почуттів тата й мами, щоб одумалися врешті, не пиячили, прирікаючи своїх дітей на голодне й холодне існування. Таким батькам дають термін для виправлення. Якщо ж це не допомагає, якщо й інші родичі не виявляють бажання чи не можуть взяти дитину під свою опіку, то їй, хоч ніби й не безпритульній, дороги додому вже немає. Такі діти потрапляють у прийомну сім’ю чи в будинок сімейного типу, якщо йдеться про малюків. Для старших другим домом стає школа-інтернат. Декого ж перед тим ще направляють до відкритого в  с. Медині Галицького району центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де вони перебувають до дев’яти місяців.

Та, звісна річ, найкращий, але, на жаль, у нашій державі ще досить рідкісний варіант, коли хлопчиків та дівчаток усиновлюють, удочеряють. Саме з таким наміром приїхало із приміського села до івано-франківського притулку бездітне подружжя, і Тетянці, Валі та Володі пощастило — тепер вони мають нових, але вже надійних, турботливих батьків. Ті, щоправда, планували взяти одну дитину, а вийшло так, що привезли до себе в дім одразу трьох. Бо як розділяти двох сестричок і братика?

З тих пір минуло вже три роки. Вихователька Ірина Ковтун каже, що зустрічала недавно у місті Тетянку з названою мамою. Дівчинка була доглянута, весела, розповіла, що вони з братом уже ходять до школи, а найменшенька їхня сестричка готується стати першокласницею.

— Чи часто буває таке, що зі снігів-морозів змерзлих дітей — бездоглядних, без даху над головою — привозять чи приводять до притулку, де вони вперше відкривають для себе феєрію Новорічного та Різдвяних свят? — запитую у Марії Василівни.

— За останні роки ситуація змінилася, — каже М. Серденько, незмінний директор притулку служби у справах дітей ОДА з часу його створення в 1998-му, — і тепер серед наших «новоселів» майже не трапляється привезених міліцією з вулиці маленьких жебраків чи безпритульників-токсикоманів, котрі нюхають клей, натягнувши на голову поліетиленову торбинку. І я це пов’язую з тим, що служби у справах дітей на місцях стали вчасно брати на замітку і тримають у полі свого зору неблагополучні сім’ї. Виходом для дітей, що страждають від постійних сварок, бійок, соціальних негараздів у повних чи неповних сім’ях, і стає тимчасове перебування в притулку. Протягом трьох місяців місцевий орган виконавчої влади має вирішити долю такої дитини. Зрештою, до нас нерідко приходять самі підлітки, які стали сиротами, або ж із так званих кризових сімей — пишуть заяви з проханням пожити в притулку певний час, і ми приймаємо їх.
Скажімо, Сашко з Коломиї уже втретє мешкає в цьому закладі. Водночас він у профтехучилищі здобуває професію коваля. Але максимальний термін перебування в притулку – 90 днів, та й хлопцеві вже скоро буде 18. Отож шукатимуть для Сашка місце десь в гуртожитку. Сергій із Калуша у своїй сім’ї жити не може через суперечки з вітчимом.

Не менше, а, певно, навіть ще більше психологічно ранимі дівчатка, для яких нині притулок є тимчасовим прихистком. Саме з цієї причини не називатиму імені дев’ятикласниці, чия мама-заробітчанка доручила своїй подрузі доглядати за дочкою, бо та через складний характер не могла знайти порозуміння з рідною бабусею. Але і в цьому разі належного контакту між ними не було. Тепер мама часто телефонує з-за кордону директорці притулку, розпитує про свою дочку, надіслала їй недавно передачу, за якою попросила підійти до автобуса Марію Василівну. Одначе сама, як вона каже, наразі не має змоги повернутися в Україну.

У кабінеті директорки мимоволі почув ось яку телефонну розмову. Їй подзвонила з Ялти тітка 12-річної дівчинки, яка після смерті мами залишилася круглою сиротою: які документи потрібні, щоб вона могла взяти племінницю з притулку під свою опіку?.. Цими днями школярка вже переїхала з близькою родичкою до Криму, а за нею залишатиметься квартира в Івано-Франківську.
Останніми роками стала очевидною тенденція до скорочення числа мешканців притулку, розрахованого на 35 дітей. Найбільше перебувало в ньому одночасно 54 хлопчиків й дівчаток, а найменше — лиш 15 дітей. Тож уже навіть почалися було розмови про закриття притулку. Але кризовий 2009-й рік дався взнаки: число мешканців цього закладу знову різко зросло — до 50 дітей. Щоправда, як звикле перед Новорічним і Різдвяними святами дітвори в цьому закладі значно меншає. Нині ці свята тут зустрічатиме 18 дітей.

— На святвечір у їдальні на великому столі неодмінно буде 12 страв, — каже М. Серденько. — Дівчатка допомагатимуть нашим кухаркам варити кутю, ліпити вареники з картоплею і капустою. Перед тим, як сідати до святої вечері, всі разом помолимося в капличці притулку, попросимо Господа за щасливу долю для кожного з його мешканців. А наступного різдвяного ранку відправить у нас Службу Божу священик із катедрального собору Святого Воскресіння. До речі, прилучаємо до християнської віри і тих наших «новоселів», хто до цього не чув Божого слова. Вчимо дівчаток і хлопчиків молитв «Отче наш», «Богородице», «Вірую», словами яких вони щовечора перед сном звертаються до Всевишнього. А до Різдва Христового вчимо їх колядок. Діти сповідаються і причащаються. Декотрі підлітки, що потрапляли до нас, були, як вони казали, нехрещеними. Їх охрестив священик, а їхніми хрещеними батьками стали працівники притулку.

— У вихованні дітей, — почув від Марії Василівни, — важливо поєднувати жіноче і чоловіче начала — вже у Святому Письмі натрапляємо на такі настанови. Мама уособлює для хлопчика чи дівчинки ніжність, ласку, але, з другого боку, виховання буде неповноцінним, однобічним без татової вимогливості й навіть строгості стосовно дотримання дитиною дисципліни і порядку. Саме тому вихователями в нашому притулку працюють жінки, а черговими по режиму — чоловіки. Саме тому я вважаю, що для дитини ліпше мати прийомних батьків, аніж ніяких, що прийомні сім’ї, будинки сімейного типу — то однозначно краще за школу-інтернат для дітей, строк перебування яких у нашому притулку завершується. Про батьків-усиновлювачів уже не кажу, бо їх, на жаль, поки що негусто. В домашніх умовах дитина навчиться сама і рудзик пришити, і куховарити, й освоїть ази розподілу домашнього бюджету. Словом, у доросле життя ввійде більш самостійною.

Марія Василівна попросила висловити через газету щиру вдячність педагогам ЗШ № 17 (директор Дарія Новікова), де нині навчається восьмеро мешканців притулку, — за розуміння й терплячість щодо цих хлопчиків і дівчаток з важкими долями. І, звичайно, сердечне «Спасибі!» мовлять працівники й мешканці цього закладу доброчинцям, котрі приїздять і приходять сюди, причому не лише перед святами, з одягом і взуттям, овочами, фруктами й солодощами для дітей, — фірмам «СВЯ», «СЛОТ», благодійному фондові «Сонячний світ», міському перевізникові І. Гнатіву, муніципальному центрові дозвілля, третьокурсникам Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника й національного технічного університету нафти і газу, першокурсникам університету «Україна», сільському голові Угринова Тисменицького району Р. Терешкуну, «Мирянському чинові Василія Великого» з м. Бурштина й іншим релігійним організаціям — усіх не перелічити. Найсвіжіший приклад: «Мальтійська служба допомоги» ще й взялася придбати для дитячого притулку приліжкові тумбочки. Подаю його реквізити для тих, хто бажає прилучитися до згаданих доброчинців: код 25597476, р/р 35427002001475, МФО 836014 в банку ГУДК.

Лиш не уявляй, читачу, повсякденне життя цього закладу такою собі буколічною святковою листівкою. Діти вулиці та з кризових сімей, котрі тут опиняються, завжди приносять із собою проблеми: непросто знайти індивідуальний «ключик» до сердець і характерів дівчаток та хлопчиків, що досі були обділені долею, а через те замкнулися в собі. Непросто педагогам, психологу, всьому персоналу притулку побороти їхню недовірливість до дорослих, котрі до цього завдали їм стільки прикростей і болю в житті. Також матеріальна база притулку далеко не в усьому відповідає сьогоднішнім вимогам. Його приміщення капітально ремонтують вже не один рік і кінця-краю цьому не видно. Час оновити  обладнання кухні та пральні,  облаштувати по-сучасному ігровий та спортивний майданчики. От щодо цього М. Серденько з колегами вже залишається сподіватися на допомогу обласної влади — можливо, вже у новому році.
У її кабінеті на столі лежить Біблія.

— Розгортаю цю Книгу книг, — каже Марія Василівна, — і в хвилини радості, і тоді, коли важко на серці. Адже нерідко буває так, що якісь невдачі, негаразди викликають сумніви: чи не стомилась я душевно й фізично, чи не вичерпалися в моїй душі ресурси любові до дітей? А може, ця любов має бути зовсім не такою, якщо не вдається знайти підхід до нового мешканця притулку з розряду тих дітей, котрих називають педагогічно запущеними? Але, просвітлена, умиротворена Словом Божим, тут же заспокоююсь. І відступають сумніви, і я знову поринаю в неспокійний вир буднів нашого досить-таки специфічного закладу, і ревно вірю, що з Господньою поміччю вдасться повернути до повноцінного життя навіть тих дітей і підлітків, котрих багато хто вважає уже безповоротно втраченими для суспільства. Але ж поганими діти не народжуються — такими їх роблять життєві обставини. Ми й стараємося змінити ці обставини, а отже, й змінити в кращий бік мешканців притулку, їх життєві долі. Бо діти — це скарб кожного народу. Його ми не маємо права втратити, а повинні зберегти для України, для нашого майбутнього.

06 Січня 2010, 14:13

Галичина
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47