Прикарпатські деревообробники вимагають повної заборони експорту лісу-кругляка з області. У разі ігнорування вимоги підприємці готові заблокувати обласну адміністрацію трельовочними тракторами і лісовозами. Кажуть, їм уже нікуди відступати.

На минулій колегії в обласній державній адміністрації, 17 січня, голова ОДА Михайло Вишиванюк влаштував несподівано жорстку показову екзекуцію своєму давньому соратнику, начальнику обласного управління лісового господарства Олексію Голубчаку. Головному лісничому області, який прийшов доповідати про стан і розвиток деревообробної галузі Прикарпаття, дісталося на горіхи за цивільний костюм, який він одягнув на зібрання замість звичної форми. «Це все ваша недисциплінованість, - обурився Михайло Вишиванюк. - Будемо вважати, що питання не готове, переносимо його на наступний раз. А для Голубчака я вимагатиму догану».

Здавалося б, можна тільки радіти такій вимогливості й педантичності керівництва. Втім, є підстави вважати цей епізод заздалегідь зрежисованим розіграшем, який дозволив уникнути справді серйозного «розбору польотів» і публічного обговорення ситуації в деревообробній галузі краю. А вона, як стверджують в Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, катастрофічна, пише Галицький кореспондент.

Аукціони – це лотерея

Продаж ділової деревини з аукціонів, що запроваджений в Україні п’ять років тому як інструмент для регулювання ціни на деревину, сьогодні виродився у засіб грабунку і знищення вітчизняного переробника, вважають прикарпатські підприємці.

«Аукціони фактично поставили галузь у залежність від лотереї. До того ж, в учасників цієї лотереї нерівні шанси, - пояснює голова Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття Ігор Соболевський.

Якщо забезпечення підприємства сировиною повністю визначається аукціонами, не можливе жодне планування, каже Ігор Соболевський. Як деревообробник може укладати довгострокові контракти, розраховувати власні витрати і доходи, якщо не знає, чи зможе придбати на торгах необхідну кількість деревини для завантаження потужностей, та й взагалі – чи виставить держлісгосп на торги достатні обсяги сировини? Так, минулого року на відкритих торгах було реалізовано деревини удвічі менше від потреби переробних підприємств області. «Ми вже простоюємо і звільняємо частину працівників», - каже Ігор Соболевський.

Деревообробники також мають підозри до самого механізму аукціонів. Поговорюють про підставних учасників, мета яких – штучно піднімати ціну, скаржаться на так звані мегалоти, створені спеціально для крупних гравців, які забирають основний обсяг сировини, залишаючи середні і малі підприємства без роботи. При цьому навіть перемога на торгах і відповідне аукціонне свідоцтво не гарантують місцевому виробнику, що він отримає куплений ліс. У четвертому кварталі минулого року окремі лісгоспи заборгували підприємствам від 20 до 30% придбаної на торгах деревини.

А тим часом, поки місцеві підприємства задихаються без сировини і намагаються виграти в організованій чиновниками лотереї шанс на подальше існування, десятки й сотні тисяч кубометрів лісу-кругляка гуркотять вагонами на експорт. Без жодних аукціонів, без черг, за невисокою ціною, забезпечуючи конкурентів сировиною, а німецьких, румунських чи австрійських робітників – роботою. Минулого року з 344 тис. кубометрів заготовленої на Прикарпатті ділової деревини на експорт за прямими договорами пішло майже 200 тис. кубів.

Експорт кругляка – державний злочин

У цьому переконані прикарпатські деревообробники. І доводять свій вердикт доволі нехитрими розрахунками. Наприкінці минулого року вони звернулися з ними до обласної адміністрації, але якоїсь адекватної відповіді не дочекалися.

Так-от. Для створення одного робочого місця на середньому деревообробному підприємстві з середньою глибиною переробки достатньо 200 кубічних метрів деревини на рік. Минулого року обласний лісгосп вивіз за кордон 200 тис. кубометрів кругляка. Це означає, що 1000 прикарпатців просто позбавили роботи, міркує Ігор Соболевський. Середнє навантаження на заробітну плату (податки, соціальні внески) в галузі – 650-700 грн. Множимо на цю тисячу втрачених робочих місць і на 12 місяців – отримуємо майже 8 мільйонів гривень, які недоотримав бюджет.

Може, експорт лісу дає державі більше прибутку, ніж його продаж місцевим переробникам? Як виявляється, зовсім ні. За розрахунками асоціації, на кожному експортованому кубі кругляка Україна втрачає принаймні 120 грн.

На аукціонах місцеві виробники купують ліс приблизно за 450 грн. за куб, забираючи власними силами деревину з верхніх складів. Експортна ціна – 55 євро, тобто 578 грн. Але – слід відняти витрати лісгоспу: транспортування деревини з верхнього складу на нижній (до 70 грн. в розрахунку за куб), завантаження у вагони (40 грн.), замитнення вагонів (30 грн. за куб), доставка до кордону (133 грн. за куб. Отже, якщо відняти ці витрати, то отримаємо 330 грн. за куб експортованого лісу.

При цьому слід зауважити, що підприємства-деревообробники також приносять бюджету валютну виручку, але при цьому створюють додану вартість на місці, забезпечують робочі місця і платежі до бюджету. Однак, позбавлені сировини, місцеві підприємства не можуть розвиватися й оновлювати технології переробки. Замість них, дякуючи бездумній, недалекоглядній політиці влади, розвиваються їхні конкуренти за кордоном.

«У краї, де є технологія і сировина, де не було б проблем з робочими місцями, вивозити сировину закордон - це злочин проти місцевого населення. Продавати сировину конкуренту, убиваючи місцеву галузь і обрізаючи надходження до місцевих бюджетів, – це злочин. А перед нами грають кіна», - констатує Ігор Соболевський.

Система лісового господарства прогнила до краю, вважають підприємці. Нинішнє керівництво Держлісагенції ставиться до державного лісу, як до своєї власності. Зрізати, продати через посередників, навар сховати в офшорах – ось і вся державна політика у лісовій галузі сьогодні.

Таке «господарювання» нищить не тільки переробну галузь, а й самі Карпати. Вирубується і відправляється на експорт ще не зріла ділова деревина. Мета – десь поближче вирізати і пошвидше збути. А перезрілий ліс у глибині гір хворіє і заражає шкідниками здорові масиви.

Що робити?

Для початку - заборонити експорт кругляка, тобто необробленої деревини, наполягають в Асоціації.

З цією вимогою підприємці кілька разів зверталися до обласного управління лісового і мисливського господарства та обласної державної адміністрації. Останнє звернення, надіслане 12 грудня минулого року, пояснювало позицію підприємців напередодні колегії в ОДА, на якій планувалося обговорити перспективи галузі. Але на колегії влада «зіграла кіна», каже Ігор Соболевський.

Чоловік показує мобільний телефон: у журналі дзвінків зо три десятки з невідомого номера. Дзвонити з погрозами, каже він, почали одразу після звернення: «Тобі лісу треба? Ми тебе в ньому поховаємо». «Я їм кажу, хлопці, хочете щось робити, то робіть…»

Ігор Соболевський каже, що далі відступати все одно вже нікуди. План експорту на 2013 рік підняли з 220 до 270 тис. кубів. Думку підприємців просто ігнорують. «Ми Асоціацію створювали не для війни, а для діалогу й співпраці заради розвитку галузі й загальної користі – і підприємців, і для держави. Я завжди кажу: якщо робітник бере до рук знаряддя війни, він кидає знаряддя праці. Ми ж лише хочемо працювати, - каже Ігор Соболевський. - Але що нам сьогодні лишається – порізати станки і цехи на брухт? Не буде так. Ми так не готові жити. Коли вчора я проводив нараду, і хлопці не про ціни і об’єми говорять, а про те, що діди в боївках у Карпатах були… а ми своє здамо, кому? Мого діда розстріляли на очах у матері, шестеро його братів погинули в УПА. То кому я маю здаватися – цим яничарам?»

Підприємці застерігають: якщо влада продовжить нехтувати вимогами підприємців, то на наступну колегію вони приїдуть на трельовочних тракторах. Це для початку.

Андрій СОВА