У четвер відбулася сесія Коломийської міської ради. На ній депутати мали би обирати нового секретаря міської ради, але знову цього не зробили. Дане питання перенесли на наступну сесію. Але незважаючи на це сесія менш цікавою не стала. Навіть навпаки, - було багато емоцій та навіть агресії. Але головною подією сесії став тріумф коломийського мера Ігоря Слюзара. Він зумів розколоти місцеву опозицію та протягнути усі «свої» питання через які уже півроку у місті відбуваються жорсткі протистояння.

Центральним питанням сесії стало питання змін до бюджету. На них дуже наполегливо вже третій місяць наполягав Ігор Слюзар. Зокрема він дуже хотів перевести 4 мільйони гривень, які були виділені на будівництво басейну на інші статті видатків, зокрема на дороги. А також на реконструкцію площі перед музеєм «Писанки». Більшості у мера у міські раді не було, і всі намагання І.Слюзара перекроїти на свій лад міський бюджет були невдалі. Але несподівано на минулій сесії потрібна кількість голосів знайшлася. З’явилися вони з того боку, звідки їх зовсім не чекали. Їх дала опозиція.

Відомо, що І.Слюзара у міській раді підтримують УНП, Партія Регіонів, Наша Україна та деякі депутати мажортарники. Але цього разу за потрібні меру рішення віддали свої голоси і деякі опозиціонери. Це, зокрема, Анна Риндич із «Батьківщини». З одного боку вона велика опозиціонерка, але з іншого вона директор комунального ринку. Через півроку спливає термін її повноважень, які вона хоче продовжити. А директора ринку затверджує міський голова. Тому рішення А.Риндич голосувати так як треба міському голові зрозумілі. Уляна Мандрусяк із «Фронту змін», - службовець міської ради, начальник управління культури. Звичайно, що вона залежна від мера і переживає за своє місце. Тому її мотиви також дуже зрозумілі. Голосував «за» і інший фронтовик, колись активний опозиціонер і підприємець Василь Козоріз. Причини його голосування не такі очевидні, але можемо здогадатись, що погодився він на це за доступ до міського бюджету, наприклад.

Голосували синхронно із Партією  Регіонів і деякі представники «Свободи». Це, зокрема Петро Кривюк, який поєднує опозиційну діяльність із роботою бухгалтера на підприємстві міського голови. Напевно саме це змусило депутата підняти руку разом із регіоналами. Незрозумілі речі відбуваються в коломийському «УДАРі». Вони наче і в опозиції, але Йосип Матковський та Йосип Тодорів голосують разом із провладними депутатами. З Й.Матковським, все зрозуміло, він директор міської гімназії. Йому з міським головою треба «дружити». А от голосування Й.Тодоріва – повна несподіванка. З одного боку він постійно по прокуратурах зі скаргами на міського голову ходить, а тут робить йому таку послугу. Можливо отримав від мера обіцянку все-таки поставити свої БТРи.

Дивною в цьому питанні є  поведінка лідерів коломийської опозиції. Сергій Федчук, Віктор Кавацюк та Володимир Довганюк (голови фракцій «Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу») на сесії були присутні, але лише безпорадно дивились як їхні депутати легко здають те за що коломийська опозиція так важко і завзято боролася півроку. Дивною є і позиція «головного» опозиціонера Любомира Глушкова та «головного» спонсора коломийської опозиції Романа Бортейчука. Вони та залишки їхніх фракцій взагалі не прийшли на сесію. Хоча здавалося б мали бути на сесії і кістками лягати за свої позиції. Замість цього відпустили на сесію потрібну меру кількість людей. Невже з І.Слюзарем домовились? Цей варіант малоймовірний. Скоріш за все І.Слюзар попросив свого «патрона» Михайла Негрича, друга Михайла Вишиванюка та голову Коломийської РДА поспілкуватись із головними опозиціонерами Коломиї. От, М.Негрич, напевне і знайшов слова перед якими Л.Глушков та Р.Бортейчук не встояли. А щоб часом не передумали за «процесом» приїхав слідкувати головний «фінансист» коломийських «регіоналів» Василь Назарук.

Ось така в нас опозиція. Голосно кричить на публіку про злочинну владу та казнокрадство, але як тільки хтось на неї надавить, готова здати все, що просять. Хіба з «Харківськими угодами» не так було? Для чого було півроку створювати різні комісії по боротьбі з розкраданням бюджету та блокувати сесії, а потім в один момент все це так легко здати?

А взагалі І.Слюзар молодець. Зумів все-таки правдами-неправдами свого добитися. І справу із будівництвом басейну завалити і домогтися виділення коштів на реконструкцію любої йому площі перед музеєм «Писанка».

Як писав поет, пам’ятаєте:

«Я знаю - город будет, 
я знаю - саду цвесть, 
когда такие люди 
в стране в советской есть»!

Сергій  Котлярчук

Правда іф