Отож, з часу оприлюднення даної інформації минуло вже більше, як півроку. Редакція спробувала вияснити, чи повернуто у державну казну незаконно сплачені кошти? З отриманої інформації від компетентних та поінформованих джерел дізналися, що Галицький районний суд ще не закінчив розгляд цієї справи. Тому до даного питання ми повернемося згодом. А нині закцентуємо увагу на тому, що відбувається у заповіднику, керівник якого потрапив «під кримінал». І робимо це не випадково, адже відразу після того, як правоохоронці відкрили кримінальне провадження, керівник установи під приводом «мене зрадили та підставили», почав мстити усім, хто, на його думку, це зробив. Таким чином, частина колективу, без вини винувата, стала заручником ситуації, до якої не мала жодного відношення.  А за те, що даєш правдиві покази, як відомо, не наказують.
     Тиск, образи, «пресування» зі словами «я ще тут керівник» ставали звичними для директора і повторювалися щоденно. Терпіти таку наругу колектив не мав сил. А краплею, яка переповнила чашу терпіння, став так званий аудит, який керівник заповідника захотів провести незаконно. Тоді колектив звернувся за допомогою до Міністерства культури України, у Департамент культурної спадщини, прокуратуру Галича та до голови Івано-Франківської облдержадміністрації.
     На жаль, конкретної відповіді співробітники установи (під листом стояло 24 підписи) тоді так і не отримали. Окрім кількох відписок і обіцянок вивчити ситуацію та розібратися у ній. Натомість, за словами цього ж джерела, з боку керівника почалися нові репресії з погрозами. Вони інколи маскувалися під «законні» вимоги «точного і вчасного виконання вказівок та розпоряджень керівника». А інколи «пробивало» - і з уст керівника лунали відкриті погрози на кшталт: «Я тут цар! І ви всі будете робити те, що я скажу!..» Ці погрози директор підкріпляв своїми діями - почав оголошувати догани, звільняти з роботи…
     Щоправда, на захист працівників установи від безпідставних нападів керівника у ситуацію втрутився народний депутат України Д.В. Шлемко. Він, вивчивши ситуацію, звернувся з листом до Міністра культури України, у якому просить розглянути питання про доцільність перебування директора на займаній посаді.
     Але і після цього Міністерство культури не відреагувало належним чином на ситуацію, що склалася. Правда, на ім’я керівника заповідника надійшов лист про те, що у Міністерстві культури України розглядається питання «про можливість відсторонення від займаної посади генерального директора заповідника», про що додатково буде поінформований колектив установи…
     Та поки Міністерство розглядає «можливість відсторонення» керівника від займаної посади, останній і далі продовжує «роздавати» догани (відомий випадок, коли в один день вісім співробітників отримали ці «нагороди»…), складати акти і погрожувати звільненням з роботи «неугодних» йому співробітників. Так, зовсім недавно під приводом порушення конфіденційності, він оголосив догани провідному юрисконсульту, головному бухгалтеру та заступникові, який виконував обов’язки генерального директора, за те, що вони на вимогу суду видали довідку про зарплату одного із заступників, який напередодні був звільнений з роботи!..
     А звільненій 10 червня співробітниці установи керівник досі не видав на руки трудову книжку і копію наказу про звільнення, що є грубим порушенням трудового законодавства.
     Редакції відомі й інші зловживання керівника установи. Але ми не хочемо бути третейськими суддями. Наше завдання – привернути увагу до проблеми, яка має місце у заповіднику зі статусом національного. Єдине, на чому хочемо наголосити, це те, що протистояння  між керівником установи та співробітниками набуває все нових і нових обертів. І сьогодні вже важко спрогнозувати, чим все може закінчитися. Очевидно одне, що це протистояння провокує сам керівник, який з усіх сил намагається дискредитувати «неугодну» частину колективу установи. Для чого це йому потрібно, покаже час. Але очевидним є інше. Ситуація, яка склалася у заповіднику, потребує хірургічного втручання ззовні, читай,  зверху. В іншому випадку – наслідки можуть бути непередбачуваними.

Ліхтарі Галицькі