Щоранку о 7:05 з Івано-Франківська на Київ вилітає літак. Як гадаєте, хто першим готується до цього вильоту, диспетчери, пілоти? Зовсім ні. Як не дивно, це авіаційні метеорологи. «Репортер» поспостерігав, як працює Івано-Франківська авіаційна метеорологічна станція цивільна (АМСЦ), - пише Репортер

Техніки-метеорологи Вікторія Калашник та Ірина Марчук (справа наліво) працюють із доволі складним обладнанням

Потрапити до метеорологів на франківському аеродромі не просто. Об’єкт режимний, на конт­рольно-пропускному пункті — металошукач. Тут нас зустрічає Тетяна Шерепот, начальник АМСЦ, привітна жінка середнього віку. На шиї у неї висить ідентифікаційний бейджик. Свій бейдж отримує й «Репортер», без нього на летовищі не можна.

Заходимо до сусіднього з аеровокзалом будинку. У двох кімнатках знаходяться сектор метеорологічних прогнозів і сектор автоматизованого прийому-передачі інформації та технічного забезпечення. У господарстві Тетяни Шерепот є ще один відділ — сектор метеоспостережень та інформації. Він розташований у будівлі контрольно-диспетчерського пункту на самому летовищі. Загалом у штаті станції — 29 людей.

Зараз тут не багатолюдно — період відпусток у розпалі. У першій кімнаті працює Світлана Бігун, завідувач сектору метеопрогнозів. Її обов’язки — складання метеорологічних карт, прогнозування погоди та оцінка справджуваності складених прогнозів, як своїх, так й інших синоптиків. У наступній кімнаті — Тетяна Семкович, старший оператор електронно-обчислювальних машин. Вона відповідає за прийом та передачу метеорологічної інформації.

На стінах висять два годинники. Один показує київський час, інший «запізнюється» на три години (взимку — на дві). Під ним лаконічна табличка — UTC. Це розшифровується як універсальний координований час (англійською Coordinated Universal Time) — стандарт, за яким у світі регулюють годинники і час. «Ми працюємо за UTC, як і вся світова авіація, — каже Тетяна Шерепот. — Відповідно нова доба на метеостанції починається о 21:00 за Києвом. Ще одна особливість — авіаційні зведення готуємо лише російською або англійською. Української в світовій авіації немає».

Особливість франківської станції в тому, що, крім авіації, тут обслуговують органи влади і народне господарство. Тож готують також інформації, які ми чуємо по радіо. Для цих прогнозів оновлюють зведення кожні три години. Для авіації вимоги значно суворіші.

«Для авіаційних прогнозів у нас працює спеціальна комп’ютерна програма, — розповідає Тетяна Шерепот. — Кожні 15 секунд вона робить опитування приладів на аеродромі та видає їхні показники на монітор синоптику. Диспетчери аеродрому на свої монітори отримують цю інформацію щохвилини».

Екіпажі всіх літаків, які прямують до Івано-Франківська, в будь-якій точці Земної кулі можуть отримати інформацію про поточну погоду на нашому аеродромі. Крім того, на спеціальній радіохвилі постійно звучить повідомлення про тутешню метеорологічну ситуацію. Підлітаючи до аеродрому, екіпаж отримує інформацію про вітер. Лише після цього літак починає заходити на посадку.

За останні роки авіаційні метеорологи найбільше працювали з літаками у 2008 році, коли на Прикарпатті лютувала повінь. Тоді з Івано-Франківська відбулося близько 2000 вильотів. Минулого року — усього 750. Якщо раніше в розкладі аеропорту були рейси на Італію, Москву, до Криму, то нині залишився лише один регулярний авіапереліт до Києва. Решта — туристичні або приватні чартери. Та авіаційні метеорологи працюють цілодобово, незалежно від кількості літаків чи перельотів.

Як ми вже писали, до вильоту літака з Івано-Франківська першими готуються саме метеорологи. За дві години до злету вони готують пілотам і диспетчерам прог­ноз погоди над летовищем, авіаційне зведення, а також умови, які очікують екіпаж в польоті.

До кімнати заходить Іван Вегера, спеціаліст із приладів, старший чоловік у світлій сорочці в клітинку. У минулому — майор з обслуговування військової авіації. У його віданні понад 20 метеоприладів. Усі вони дублюються запасними на випадок, якщо вийде з ладу основний. Деякі мають ще й резервні. У резерві є навіть «раритети», інформацію з яких треба знімати вручну. Кожен із приладів треба ледь не щодня перевіряти, а ще здійснювати повірку на точність вимірів.

«На злітній смузі маємо кілька приладів, — каже Іван Вегера. — Один прилад спостерігає за напрямком та швидкістю вітру. У трьох місцях стоять прилади для вимірювання видимості. Ще один прилад за кілометр від смуги вимірює висоту хмар. Їжджу до них на велосипеді. І в сніг, і в дощ, і в сонце».

Вирушаємо на летовище, до сектору метеоспостережень та інформації. Сьогодні тут працюють техніки-метеорологи Вікторія Калашник та Ірина Марчук. Кожні три години і вдень, і вночі вони виходять на метеомайданчик, який стоїть поруч з будівлею контрольно-диспетчерського пункту, і збирають показники з приладів. Вони ж записують на метеохвилю повідомлення для льотчиків.

«Часом до нас телефонують прості люди, — каже Вікторія Калашник. — Буває, що жіночки питають про погоду на завтра, чи можна буде копати город. Є один «постійний клієнт» — рибак, який о четвертій ночі цікавиться атмосферним тиском. Каже, що при низькому тиску рибалки не буде».

Іванофранківці добре пам’ятають буревій, який недавно пройшов над містом. Тоді, у четвер, 11 липня, особливо постраждав мікрорайон Пасічна та кілька сусідніх сіл. Синоптики на аеродромі тоді чекали і передбачали сильний поривчастий вітер, грозу, зливу і град. Метеорологи кажуть, що клімат стає нестабільний і прогнозувати погоду стає важче.

«Погода останніми роками стала більш непередбачуваною, — говорить Тетяна Шерепот. — Так, минулого року 29 липня прилади на станції зафіксували швидкість вітру 31 м/с. Тоді прямо біля станції впали дві ялини. Такого на моїй пам’яті ще не було. Так само ми готуємо п’ятирічні зведення наших спостережень і бачимо, що зараз в області почали фіксувати смерчі, які в нашому регіоні взагалі є аномалією. Небезпечних явищ стає більше і збільшується їхня інтенсивність».

Пересічні люди часом кажуть, що синоптики та метеорологи вже непотрібні, бо прогнози погоди є на десятках інтернет-сайтах. Та мало хто задумується, звідки в інтернеті з’являється та інформація. Тож пам’ятайте, коли ви спите, відпочиваєте, а, може, летите в літаку, метеорологи працюють.

Синоптик Світлана Бігун працює над черговою картою