За три тижні практично суцільних свят ми настільки розслабилися, що налаштуватися на роботу надзвичайно важко. Комусь на  «розкачку» ви- стачає кілька днів, а декому і тижня буває не достатньо. Чому ж новорічно-різдвяні святкування настільки непрості і навіть виснажливі? Річ у тому, як стверджують психологи, що саме в ці дні кожен психологічно ніби пробує підвести риску за весь минулий рік. Та найбільше ми схильні акцентувати увагу на тому, що ще не встигли зробити. Особливо це стосується тих, хто переживає так звані  «вікові кризи». Шкодуючи за нездійсненним і нереалізованим, людині стає зовсім не до свят.

Такий стан підсилює й традиційна щорічна передсвяткова метушня, яка ще й тягне чималі грошові витрати. А доходи населення в переважній більшості, на жаль, за рік суттєво зменшилися. А ще завершення року: звіти, наради, корпоративи… У результаті, ми втомлюємося і фізично, і морально.

Крім того, багато хто переконаний – як новий рік зустрінеш, так весь рік і проведеш. Тому намагаються частіше ходити в гості, приймати в себе, організовувати мандрівки, романтичні зустрічі тощо. Одне слово, за інтенсивністю ми переживаємо один день за п’ять.

А ще ми будуємо плани на майбутнє. Та ті ж психологи радять, що щось кардинально міняти не варто. Просто цей період треба правильно пережити. Інакше не уникнути психологічної депресії, яка виливається у моральне спустошення та небажання працювати взагалі.

Додамо до сказаного, що протягом свят ми дозволили собі з’їсти і випити зайве. На вагу в ці дні краще не ставати. Ми відхилилися від усталеного режиму і ритму життя. Тож, повернувшись на роботу, треба навантажувати себе поступово. Різке навантаження лише посилить і без того погане самопочуття та невдоволення через те, що щось не виходить.

На роботі не потрібно відразу  «сідати» на дієту, щоб скинути зайві кілограми. Це  підсилить і без того депресивний стан та викличе негативні психосоматичні реакції. Треба просто менше з’їдати та харчуватися в міру. А ось кілька грамів шоколаду не зашкодить!

Важливим є також хороше спілкування з друзями та колегами по роботі. Воно дозволить поділитися враженнями від свят. Прийнятними можуть бути перегляди фотографій новорічної тематики, відео…
Після робочого дня можна собі дозволити триваліші прогулянки на свіжому повітрі, відвідини басейну. ( А ось із навантаженнями у спортзалі не треба поспішати).

Дома ввечері рекомендується вмикати більше світла ( його під час святкувань було чимало). Завдяки йому ( як і шоколаду) швидше приходить відчуття радості і виділяється ендорфін – так званий гормон щастя.
Якщо можете, не вникайте у деталі передвиборних передряг, намагайтеся по-філософськи реагувати на курс долара  по відношенню до гривні 8.15 і більше.  Не варто панікувати через високий рівень інфляції. Бували ситуації й серйозніші.

Що стосується роботи, то не варто з перших днів будувати якісь грандіозні плани. Спочатку ввійдіть у звичний ритм роботи, і то час від часу робіть невеликі перерви, щоб не перевтомлюватися. Варто думати  і про наступний відпочинок, що дозволить сприймати роботу як джерело заробітку. Із таким налаштуванням легше буде працювати.

Якщо ці поради не допоможуть, не соромтеся звернутися до психолога. На заході – це звична норма.
Я ж дякую психологу Маргариті Поплавській, з рекомендацій яких почерпнув багато корисного для себе, і, відповідно, – поділився з вами.

І ще пам’ятайте – налаштовуватись на роботу все ж таки краще, ніж її шукати. Але це вже питання не до психологів, а до представників влади і політиків…