На Прикарпатті, як і в решті областей Галичини, маємо нового очільника Служби автодоріг. Володимир Рачкевич прийшов на нову службу з посади директора Івано-Франківського облавтодору. Колишнього начальника Служби автомобільних доріг в області звільнили з посади за станом здоров’я і призначили радником голови Укравтодору Євгена Прусенка. Зміни в керівництві дорожніх служб торкнулись не тільки Івано-Франківщини. Львівська область влітку отримала нового керівника Служби автомобільних доріг Миколу Гнатіва, який прийшов з такої самої посади на Тернопілллі. Натомість у Тернополі за виконувача обов’язків керівника Служби автодоріг призначили директора Підволочиського районного автодору Сергія Гната. Ось така внутрішня ротація кадрів. Залишається сподіватись, що шляховики зламають базові закони математики і від перестановки доданків результат таки зміниться.

– Пане Рачкевич, чому відбулось Ваше перепризначення і яка відмінність між роботою Служби автодоріг і Автодору?

– Ми діємо за основними європейськими принципами – замовник не може будувати, а підрядник не може замовляти. Тому було утворено дві структури: Служба автодоріг, яка виступає замовником робіт, в неї кошти, з неї відповідальність, а також дороги, мости та штучні споруди на балансі, а Автодор – підрядник, який на загальних ринкових засадах бере участь у конкурсах Служби доріг за те, аби отримати підряд. За останні роки, коли сформувались ринкові відносини при проведенні тендерів, Облавтодор уже не виконує всіх робіт. Зокрема, не виконує капітальні ремонти, які тепер довіряють більш сильним організаціям приватної форми власності, не виконує розмітку. Облавтодору залишився тільки ямковий ремонт, знаки і прибирання.

А мене чому сюди призначили, я не можу сказати. Напевно, будучи директором Облавтодору я багато займався і справами Служби доріг, поки Сергій Михайлович (попередній керівник Служби доріг області – «Z») перебував на лікарняному – і зима припала на цей період, і великий ямковий ремонт. Якби не було, але зараз по області основні напрямки зроблені, їхати вже можна. Маю на увазі такі напрямки, як Стрий–Чернівці, Мукачеве–Львів.

– Роботу Вашого попередника визнали незадовільною? Які у Вас плани на посаді з огляду на можливі недопрацювання колишнього керівника?

– Це все ЗМІ перекрутили. Сергія Михайловича звільнено з посади через хворобу. Як сказав голова ОДА Михайло Вишиванюк, на його думку, за станом здоров’я пан Сендерський не міг виконувати покладені на нього обов’язки. Офіційного документу про незадовільну роботу колишнього начальника немає.

Щодо моїх планів, то, звичайно, вони є. Основним своїм завданням на сьогоднішній день бачу домогтись на наступний рік капітального ремонту хоча б однієї дороги. Бо всю область зробити вартує 1 млрд. 200 млн. грн. Такі кошти отримати, звичайно, буде нереально. А ми мусимо міркувати реально. Тому хоча би один основний напрямок привести до належного стану було би дуже добре, щоб дорога відповідала нормам навантаження та безпеки руху. На нашу думку, оскільки область є туристичною, то, в першу чергу, треба робити той напрямок, по якому їздять туристи, – це Яремче, Буковель, від Тернополя і від Львова. В цьому плані є розуміння і зі сторони губернатора. Він уже неодноразово піднімав питання перед прем’єр-міністром, перед урядом, щоб дійсно у 2014 році зробити ось цей туристичний напрямок. Зараз ми готуємо відповідні документи.

– Нещодавно прем’єр-міністр побував на Івано-Франківщині. Він був незадоволеним тим, як відновлювалися мости після повені 2008 року. Може, ділився враженнями і від доріг загалом?

– Зараз в області недороблено 35 мостів на півмільярда гривень. Діє 19 об’їзних мостів, тимчасових. Це значить, що перша ліпша повінь – і їх може знести. І тоді настане повний транспортний параліч області. Будівництво мостів розпочате, але незавершене. Це дуже велика проблема. Азаров це на власні очі побачив. А в нас мостів найбільше на всій Україні, протяжність їхня найдовша і ще й під час повені наша область постраждала найсильніше. І, до речі, на відновлення після повені кошти прийшли лише один раз ще у 2008 році. Це мізер. За них якраз розпочато відновлення мостів. Але після того кошти більше не надходили. А в 2008 році були зруйновані не тільки мости, а ще й підпірні стінки. Тут ще жахливіша ситуація. Але Азаров усе побачив і на засіданні уряду поставив вимогу негайно вирішити ситуацію в Івано-Франківській області.

– Усталилася думка, що на захід держава виділяє менше коштів і, відповідно, є менше можливостей ремонтувати дороги. Навіть мер Франківська якось висловив таку думку, як одну з причин поганого стану доріг. Спростуєте чи підтвердите це? Адже, факти очевидні – найгірші дороги у Львівській області, а Івано-Франківська – друга з кінця.

– На сьогоднішній день нам додали 40 мільйонів гривень для того, щоб ми могли область привести у належний стан. Це лімітні кошти, вони не «живі» ще, але вони вже дають дозвіл працювати. Бо якщо немає ліміту, то і працювати ми не маємо права. За цим слідкують контролюючі органи. Звичайно, це не півтора мільярда, але і тих декілька десятків мільйонів, які нам додали, це теж непогано. Тепер наше завдання їх ефективно вкласти. В першу чергу наші роботи будуть направлені на гарячі точки області, які провокують соціальну напругу. Це Надвірнянський район (с. Зелена), сама Надвірна, Болехів. Заболотів уже, дякувати Богу, вдалось відремонтувати, і кошти на це з держбюджету були виділені. Треба зрозуміти державу – вона не в змозі видати кошти на все. Але на ті точки, де виникає соціальна напруга, ліміти нам дали. Ми хочемо позакривати усі такі соціально напружені точки до кінця сезону, за цих півтора місяці.

А зі Львовом в нас ситуація однакова. Основна причина поганих доріг у західних областях в тому, що наші попередники робили дороги на дьогтях, а не на асфальті. 80% доріг зроблено саме за такою технологією. До того ж зроблено це 25–30 років тому. Не знаю, чим тоді керувались, але зараз маємо наслідок цієї технології. За всіма технічними параметрами такий чорнов’яжучий, як дьоготь, себе вичерпав повністю. Він перетворився на порох. Це перша і основна причина поганого стану доріг на Галичині. Друга причина – це рух великовагового транспорту. 36 тон уже вважається перегрузом. А ми ловимо фури, котрі важать і 70–80 тон. На превеликий жаль, дорожники не мають юридичної можливості зупиняти ці машини, штрафувати, якось впливати на цю ситуацію. Ми можемо тільки важити. А в нашій області з 4 200 км доріг тільки 70 км пристосовані до їзди великовагового транспорту. Всі решта дороги не витримують такого навантаження, а рух по них продовжується і руйнування, відповідно, також.

– Важкі машини їздять усюди, але чому у Європі, до прикладу, дороги добрі, а в нас – ні?

– Основним є те, що тут, на Галичині, ми маємо справу з дорогами, які будувались 25–30 років тому. А в деяких областях є вже європейські дороги. І зовсім не обов’язково, щоб ці дороги робили іноземні організації. В нас на Україні є потужні дорожні фірми, які виконують капітальні ремонти доріг не гірше за європейські, а навіть краще. Але треба кошти на такі ремонти.

Є проблеми з нормативами щодо модуля пружності. Але в проектах нових доріг, які будуються, вже враховано європейські вимоги.

В нас в області зараз в роботі чотири мости, які уже споруджуються за європейськими нормами навантаження. І на будь-якому новому відрізку дороги, який почнуть будувати в області, будуть витримуватись європейські норми навантаження.

– А хто дбає про обслуговування доріг після ремонту? Якщо виникають нові ями, хто за це відповідає?

– Облавтодор, який проводить ямковий ремонт, відповідає за експлуатаційний стан доріг. А щодо доріг після капремонту, то, на превеликий жаль, у нас такий не проводився уже чотири роки поспіль. Якщо інші області, в тому числі і Львівська, і Тернопільська, під час підготовки до Євро-2012 отримали фінансування на капітальний ремонт доріг, то нас ця участь оминула. Жодної гривні нам не виділили, і жодного метра дороги до Чемпіонату з футболу не зробили. Це одна з причин, чому ми зараз у гіршому стані порівняно з іншими областями. Бо, як би не було, коли в області є зроблена капітально хоча б одна дорога, до неї вже можна підтягувати й інші.

Згідно з законом, після капітального ремонту є певний термін, протягом якого фірма має ґарантувати, що дорога буде відповідати вимогам. А обслуговуванням усіх доріг займається Облавтодор.

– Чому минула зима стала фатальною для українських доріг? Це була «остання крапля»?

– Так. Ми чекали цього. Я на посаді директора Облавтодору вів облік холодної асфальтобетонної суміші, яку ми витрачали для ліквідації перших пошкоджень дорожнього покриття ранньою весною, на так званий аварійний ремонт. Бо поточний ремонт ще не дозволяли тоді виконувати температурні режими. Так от, колись на цей аварійний ремонт ставало 500 тон суміші, потім 800 тон, далі 1200 тон, 1800 тон. А в 2013 році було випущено коло 30 тисяч тон асфальтобетону, холодного і гарячого, і того не вистачило. Відбулось різке руйнування доріг від того, що вони старі.

– Є Постанова Кабміну від 18 квітня 2012 року, якою змінили статус доріг, зокрема у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. І то здебільшого знизили. Як це відіб’ється на самих дорогах?

– Взагалі-то, йде тенденція до підвищення статусів доріг. Приміром, в нашій області було 818 км державних доріг, а стало 1 154 км. Держава дорогам державного значення приділяє більше уваги, тому підвищення статусу, це, звичайно, добре. А у цій постанові йдеться про невеликі відрізки доріг. Це міські дороги, які служили як об’їзні і, відповідно, мали статус державних. Там були збудовані об’їзні дороги, щоб не пропускати весь транспорт через населені пункти, і ці об’їзні дороги стали державними, а міські дороги перевели у статус доріг місцевого значення. Це маленькі ділянки, і населеним пунктам, навпаки, стало зручніше, що весь транспорт не рухається вулицями, не створює заторів, поганої екологічної ситуації тощо.

– Дороги поділятюься на категорії. Що вища категорія, то краща дорога. В Івано-Франківській області є дороги першої, другої, третьої категорій?

– Першої категорії у нас в області немає. Це міжнародні дороги, які будувались в інших областях. Другої категорії є, але вони дуже понищені повенями, і щоб відповідати цій категорії, ще треба докласти дуже багато зусиль. Йдеться про шляхи Мукачеве–Львів і Стрий–Чернівці. До третьої категорії належить решта державних доріг, місцевого значення доріг третьої категорії немає. Але мости на цих дорогах не відповідають присвоєній категорії. Вони будовані у 60-х роках минулого століття і не відповідають європейським нормам навантаження. Тому тут теж ще потрібно працювати і працювати. Але все впирається в кошти.

Щодо фінансування, то на нього впливає і категорія дороги, і її протяжність, в нашій області враховується також гірський статус доріг. Колись Автодор вручну кошти ділив. Тепер є розроблені чіткі схеми фінансування, враховані коефіцієнти, категорійність, і згідно з цими розрахунками виділяються кошти.

– В Росії кажуть: є дві біди – дороги і дурні. Ви про Україну таке саме не сказали б?

– Ми, дорожники, звикли до подібних образ. Але дороги – це не проблема лише дорожників. Це проблема держави. Якщо ж розглянути дороги України, які нещодавно зроблені, то по них їдеш, як у Європі. Автодор у свій час зробив основний акцент на центральні дороги, дороги міжнародного значення, і він відремонтував ці дороги. Це був правильний крок. Тепер уже можна підтягувати й місцеві до того рівня. Бо якщо би Автодор ці кошти розпорошив по реґіонах, то результату би так не було видно. А тепер маємо до чого прирівнюватися. Закінчили ремонт міжнародних трас, а тепер будемо братись до місцевих. В нашій області 70% доріг перебувають в поганому стані.

Розмовляла Наталя ФЕДОЛЯК, Збруч