«Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився, був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні». (Галицько-Волинський літопис, 1264 р.) Так називається історико-культорологічний навчальний посібник, виданий в Івано-Франківську. Автори-упорядники Богдан Гаврилів, педагог, краєзнавець, кандидат історичних наук та Іван Миронюк, доктор хімічних наук, проректор з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника.
Науковцями зібрано та опрацьовано різні відомі і менш знані друковані джерела про життя та діяльність короля Данила Романовича, уродженця Галича. Значну увагу упорядники приділили династії князів Романовичів в Україні. Це й також актуальне в контексті нашого часу порушене питання про вшанування пам’яті коронованого князя Галицько-Волинської держави та меморіальне відзначення його зокрема, в польських містах, заснованих ним – Холмі та Дорогочині.
Співставляючи на сторінках різні відомі друковані факти та гіпотези, автори книги висловили жаль, що «недостатньо досліджена в історичній літературі та є донині дискусійною доля некрополів галицьких князів, тобто доля встановлення місць поховання та збереження могил». Щодо батька Данила Галицького – Романа Мстиславовича, подаються думки, що місцем поховання засновника Галицько-Волинської держави є галицька Успенська катедра. Натомість польські джерела вказують, що князь Роман після трагічної загибелі в Польщі (1205) похований у Володимирі-Волинському. Ще складнішими виявилися пошуки могили та корони Данила Галицького. «Більшість українських дослідників схиляються до наявності могили короля Данила в збудованому ним місті Холмі, яка, на жаль, після Другої світової війни втрачена». Серед іншого знаходимо ближчу історію. «Спроби пошуку могили Д.Галицького в Холмі з боку МЗС України були пов’язані із бажанням вшанувати його пам’ять у 2000 році за участю тодішніх президентів Л.Кучми та О.Квасневського. Цій події успішно сприяв Івано-Франківський єпископ, його Преосвященство Владика Софрон Мудрий, який добився дозволу польського духовенства на встановлення меморіальної дошки на базиліці Пресвятої Діви Марії в м.Холм».
Ось як про ці події пише колишній посол України в Польщі, наш земляк Д.Павличко: «Жаль мені досі, що не була встановлена бронзова меморіальна таблиця, яку на честь Д.Галицького Президент Кучма за моїм планом мав відкрити в Холмі біля костелу Пречистої Діви, на тому місці, де стояла церква, збудована нашим великим князем, у підземеллі якої він і був похований. Люблінський єпископ Же- ціцьций дозволив таку меморіальну таблицю встановити в Холмі. Польська держава не вмішувалася в цю справу. Все залежало від згаданого єпископа, але, хоч він дав на це дозвіл, українська сторона справу загальмувала, а згодом і перекреслила. Цікаво, що таблиця була не тільки відлита, але й сам текст на ній був проаналізований польськими істориками і визнаний як історично правдивий текст: «Тут Президент України Леонід Кучма поклонився українському князеві й королеві Данилу Галицькому 2000 року»…Не Леонід Кучма, – підкреслюють автори-упорядники книги,  відхилив ідею поклону Данилу Галицькому, це зробили чиновники МЗС України, які порадили президенту не їхати в Холм, бо, мовляв, це не сподобається іншим друзям України, які й так уже були настановленими проти «надмірного зближення нашої держави з Польщею». «І все-таки в Польщі є одне визначне місце, де меморіально відзначено ім’я короля Данила Галицького. Мова йде про колишнє місто Дорогочин, де в 1238 році брати Данило та Василько Романовичі здобули перемогу над хрестоносцями, а в грудні 1253 року відбулася історична коронація князя Данила на короля Русі в церкві Пресвятої Богородиці. У 2000 році біля церкви св. Миколая в Дорогочині освячено камінь із викарбуваним написом на дошці: «У пам’ять про 750-ту річницю Дорогочинського з’їзду і коронації Данила Романовича на короля, здійсненої папським архієпископом Пізо в Соборі Св. Діви Марії. Жителі Підляшшя».
Довідуємося, що «старійшина ГКЦ отець-митрат С.Дзюбина з Перемишля висловив гірке припущення в інтерв’ю народному часописові «За вільну Україну» (22 вересня 2000 року), що корона короля Данила таки втрачена. Напевно, так думав і надзвичайний і повноважний посол України в Польщі Д.Павличко, бо ініціював виготовити до ювілею копію корони, чим викликав хвилю емоцій, навіть саркастичну критику з боку тих, хто не поділяв таку ініціативу». А тим часом львівські історики та ювеліри таки відтворили знамениту корону Данила Галицького.
На сторінках впорядкованого видання, «розрахованого на викладачів вищих навчальних закладів, коледжів, гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл і всіх, хто цікавиться історією Прикарпаття та України», знайдемо свідчення про винятковий полководчий талант Данила Галицького, про міць зброї його полків, братню любов Данила і Василька, завдяки якій два Романовичі зуміли провести багато успішних походів і добитися об’єднання Галицько-Волинського князівства та перетворити його в могутню державу; про пам’ятники на честь короля Данила в Галичині та Волині, образ короля в мистецтві, геральдиці, філателії…
З нагоди 755-ої річниці коронації Данила Галицького 2008 року у Дорогочині відбулася міжнародна наукова конференція. «Унаслідок цього поважного зібрання за участю надзвичайного й повноважного посла України в Польщі О. Моцика була створена міжнародна асоціація істориків «Дорогочинська група», яка має намір подолати існуючі проблеми й політичні стереотипи та спрямувати зусилля науковців, політиків, представників влади Польщі й України на подальше дослідження Галицько-Волинської держави, вшанування пам’яті визначних місць і подій в українській історії».