Не те щоби у мене колись були якісь сумніви щодо Януковича і його почету. З ними все ясно. Але у дуже багатьох такі сумніви були. Це як у поліцейського-оперативника: ти точно знаєш, що це організована злочинна група, видно по всьому, але немає поки якогось серйозного задокументованого злочину, це якби і не можна казати – бездоказово, не повірять, презумпція невинуватості, тільки себе дескредитуєш, як хлопчик, який все кричав "Вовк! Вовк!" А всі навколо кажуть: "ну не може ж він бути таким злим і нечесним. Це якось ну…невиховано, навіть непристойно…"

Ну от, злочин таки задокументовано. Пояснення в стилі "ми зігнулись під сильним тиском Росії", або епохальне, сказане вчора президенту Литви "уряд уже прийняв рішення" ("мопєд нє мой, я просто дал обьяву") дуже хитрими здавались тільки самому заколотнику, і тим, хто йому пише текстовки. І збоку виглядали би смішними, якби не було так сумно.

Зірвемо покрови. Не планується ніякого підписання асоціації навесні 2014. І після президентських виборів не планується. І президентських виборів 2015 не планується. Ні, буде трошки движа, якісь ритуальні для вигляду події, трохи плакатів, якісь смішні папірці в урни кидатимуть. Але переможця всі знатимуть заздалегідь. І через ще 5 років нічого не поміняється, забудьте. Цар буде правити Україною вічно, до своєї фізичної смерті від старості. І Азаров умре на роботі, теж від старості, прем’єр-міністром, для нинішнього царя він ідеальний прем’єр.

І не так важливо, яке буде ім’я цього царя – Віктор І чи Владімір І, Азаров боготворить обох. Да хоч Александр І, царь всея Белая Руси. Для простого лоха (це ж ми думаємо, що ми громадяни і від нас з вами щось залежить; це такий же смішний анекдот, як і Конституція чи честь; для царів і бояр, яких зараз чогось по давньогрецьки звуть олігархами, ми з вами – лохи, люмпен, бидло, ну нехай уже "население", якщо у владики хороший настрій).

У нас на очах відбувається повзучий державний переворот. Організована група осіб тихою сапою міняє державний лад з президентсько-парламенської республіки на абсолютну монархію з елементами станового представництва (тих же бояр-олігархів і військово-грабіжницької аристократії, яких зараз прийнято називати "силовики"). Все як положено – двір, монарша сім’я, фаворити.

Громадяни вже зовсім не рівні перед законом, як це і має бути при феодалізмі, причому навіть не на основі багатства, як при капіталізмі, а на основі станової приналежності (цар – духовенство-аристократія-безправне бидло): прокурор може їхати п’яний зі швидкістю 200 км/год, і ДАІшник його не зупинить. Простий п’яний теж може так їхати, і теж не бути покараним (що вже само по собі скотство), але це буде йому коштувати, як домовиться, може з тисячу доларів, може більше. От що насправді страшно. Янукович з почетом просто ведуть нас у темні віки, 8-12 століття, "Трудно быть богом" Стругацьких.

Нескладуха з ЄС просто "спалила" те, що відбувається типу непомітно і що академічні політологи високопарно називають "демонтаж демократичних інституцій". Київ, Чернівці, Черкаси, а тепер і Одеса без легітимних мерів, і без призначених виборів мерів, Київ ще й без депутатів ради. Якісь ліві особи узурпували владу з височайшого монаршого благословіння. А кому не подобається? Правильно – лупить Беркут, це ж так просто!

Ну не беруть в цивілізацію суспільство, правитель якого сповідує поворот історії в зворотньому напрямку. 4 роки зайняло у групи заколотників це процинкувати. А яка складна і неочевидна схема наламується: тут грабуєм, там відмиваєм, там гуляєм, відпочиваєм і все більше живем. А населення тут отримує дві копійки, платить за все втридорога (а інакше який же бізнес?), шибко вумних пресуєм, і розказуєм, що пакращення нелюдське, і у нас свій, особливий шлях і гордість за нього. У багатьох таких країн свій, особливий і гордий шлях, у Північної Кореї найбільш гордий.

Ми стрімко сповзаємо у самодержавство з усім притаманним йому самодурством. Всі чудо-маневри великих донецьких стратегів тільки прискорюють нашу анексію імператором Владіміром І. А там – ядерні ракети і нафта з газом, і ще більше гумових палок і заполярних просторів для шибко вумних. Там уже нема політики, партій і демонстрацій. Там стабільність і пакращення. Звідти вихід – раз на триста шістдесят років, як запер нас туди Хмельницький, тільки зараз от з третьої спроби вже 23 роки виходимо.

Давайте все-таки вирвемось, а? Ми ж все-таки громадяни республіки, носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, а не холопи государєви.

Для довідки: ст. 5, 7, 8 Конституції України. Присяга Президента України В.Ф. Януковича. І хай кожен судить і діє відповідно до своєї честі і совісті.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Леся Оробець, народний депутат України, секретар комітету ВР у закордонних справах, для УП