...Прорив блокади ЄвроМайдану відбувся з боку Європейської площі. Декілька сотень бійців швидко заходять на територію наметового табору. Одразу за ними під'їжджає автомобіль комунальних служб, на який починають згрібати залишки барикад і тенти. Запалав партійний намет. "Беркут" швидко просочується крізь зруйноване укріплення та займає позиції біля входу до Будинку профспілок.

"Жінки і діти, підіймайтеся на сцену!" - благають організатори Майдану. "Колишні афганці, вишиковуйтеся в шеренги та слухайте тільки мої команди", - вимагає у мікрофон депутат Андрій Парубій. "Схаменіться, у вас є діти, це буде прокляття на всі віки!", - кричать зі сцени в бік спецпризначенців. Ольга Богомолець повідомляє про місце розташування "швидких" - для допомоги пораненим. Руслана починає несамовито благати у мікрофон "Києве, прокидайся! Вставай, Києве!"

"Космонавти" стоять у тридцяти метрах від сцени. Священики починають читати молитву. На весь Майдан грають церковні дзвони. До мікрофона проривається Леся Оробець, яка англійською звертається до тих, хто дивиться трансляцію наживо в Америці. Руслана просить всіх присутніх на сцені підняти руки: "Ми хочемо показати, що нас мирний протест!". Складність ситуації посилюється морозом мінус 12 градусів за Цельсієм.

Інтенсивність подій на ЄвроМайдані така, що вчорашні події тобі здаються тижневої давнини, а позавчорашні - взагалі сном.

Але жахи ночі з 10 на 11 грудня 2013 року увійдуть в історію як один з прикладів твердості людського духу перед обличчям авторитарної влади.

ЄвроМайдан почав відверто дратувати Януковича. Протестувальники зайняли Київ перед його від'їздом до Китаю, тож перший тиждень повстання він пропустив, перебуваючи за тисячі кілометрів від епіцентру подій у столиці. Але зрештою Янукович повернувся, і побачене могло шокувати людину, назавжди травмовану Помаранчевою революцією.

Останні дні влада виробляла план звільнення центру міста від ненависних Януковичу протестувальників. Як і раніше, втілювати операцію взялися "силовики" на чолі з дискредитованим секретарем Ради нацбезпеки Андрієм Клюєвим. Для зачистки Майдану вирішили використовувати внутрішні війська та "Беркут".

Тактика була випробувана напередодні - при демонтажі барикад в урядових кварталах. План дій такий: спочатку внутрішні війська оточують опозиційний форпост з усіх боків, блокуючи доступ нових протестувальників на місце дислокації протесту. Оскільки внутрішні війська в переважній частині - це 19-річні солдати строкової служби, то агресія проти них легко трактувалася би провладними телеканалами як "напад на вчорашніх дітей".

Після блокування території солдатами "Беркут" відтісняє людей без активного застосування кийків. Для цього вони ставлять на землі щити, та крок за кроком просуваються вперед. Б'ють переважно ногами, рідше – руками, щоб нічого не потрапило в кадри журналістів. Далі комунальні служби руйнують барикади, а "Беркут" - захищає їх. В разі нападу протестувальників це трактується як застосування сили проти невинних людей із служби благоустрою, захищати яких покликаний "Беркут".

Барикади в урядових кварталах Києва з'явилися у неділю після чергового великого мітингу. План опозиції полягав у тому, щоб фізично унеможливити роботу влади та примусити піти на поступки. Але масштабного блокування Грушевського та Інститутської не вийшло - за інформацією Української правди, опозиція намагалася стягнути в центр вантажні автомобілі, аби перекрити ними вулиці, але безрезультатно – їх розвертало ДАІ.

Так, до центру не доїхала велика фура, організована Петром Порошенком, яка везла дерев'яні піддони для Майдану, а після розвантаження мала там і залишитися, ставши щитом для однієї з барикад. Машину зупинила міліція. Крім того, так не дісталася до протестувальників і бетономішалка - її також ДАІ відправила назад.

Одна з проблем, з якою зіштовхнулися організатори Майдану – це монотонність спротиву, коли люди цілими днями перебувають на одному місці. Тож блокування урядового центру було короткостроковою акцією, покликаною змінити обстановку для мітингувальників. Водночас розпорошення сил робило неможливим утримання облоги одночасну в п'яти місцях.

Але навіть одноденні барикади спричинили роздратування Януковича, який не зміг потрапити в адміністрацію президента. Тим більш це було принизливо у світлі візиту верховного представника Євросоюзу Кетрін Ештон і заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд. Президент, який не здатен дістатися офісу та приймає закордонних гостей на дачі, виглядає збитим льотчиком.

Зачистка урядового центру, що відбулася в ніч з понеділка на вівторок, могла завершитися набагато драматичніше. Багато що вказувало, що після демонтажу барикад внутрішні війська та "Беркут" мали вирушити з вулиць Богомольця, Лютеранської та Кріпосного провулку для розгону самого "Майдану".

У цей день вперше не працювало метро та закрилися магазини. Один з лідерів опозиції цілком серйозно переконував автора цих рядків, що штурм ЄвроМайдану в понеділок зірвав... Рінат Ахметов. Хоча більш правдоподібною видається версія про те, що Януковича охолодив американський віце-президент Джо Байден, який зателефонував до Києва.

Здавалося, що присутність у Києві керівництва Держдепартаменту США та Європейської комісії гарантуватиме ЄвроМайдану кілька днів спокійного життя. Насправді ж головна атака була запланована як раз протягом візиту закордонних переговорників. Зачистка табору протесту на центральній площі України почалася о першій ночі 11 грудня, коли з усіх прилеглих вулиць до Хрещатика почали спускатися підрозділи внутрішніх військ та "Беркуту".

Прорвавши блокаду з боку Європейської площі, влада не змогла розвинути успіх. До них не прийшла підмога - протягом години кілька сотень захисників Майдану стримували натиск внутрішніх військ та "Беркуту" на Інститутській. Тут був епіцентр протистояння, і багато чого залишилося за кадром. Зокрема, за свідченнями депутатів від опозиції, внутрішні війська були набагато пасивніші за "Беркут" і своєю демотивованою поведінкою фактично врятували Київ від бійні.

Депутат Павло Розенко з "Удару" перебував в епіцентрі подій та був свідком того, як ЄвроМайдан опинився за крок від побоїща. "Ми бачили на власні очі, як людина в цивільному, що керувала спецпідрозділом, вимагала телефоном дати добро на прорив блокади силами "Беркуту". "У мене тут сто чоловік блокують дорогу, давайте команду розчистити їх", - кричав він у слухавку. Ми - до нього: "Які сто чоловік, тут мінімум тисяча!" Нас врятувало те, що підтягнувся народ".

Якби "Беркут" почав зачищати Інститутську, це перетворилося би на кривавий розгін. Вулиця в цьому місці уходить вниз до Майдану. І через ожеледицю велика кількість протестуючих просто опинилася би під чоботами спецпідрозділу.

За словами присутніх депутатів, внутрішнім військам, а не "Беркуту", було доручено прорватися на Майдан. Керувати операцією на місце прибув заступник командувача, генерал-лейтенант Сергій Конопляник. Але його підлеглі не змогли розбити натовп мітингувальників, а згодом лідери опозиції вмовили Конопляника відвести людей. У підсумку спроба прориву виявилася невдалою.  

Цього часу вистачило, щоб Майдан почав наповнюватися людьми, які, побачивши заворушення в центрі у прямому ефірі, відгукнулися на заклик з трибуни.

Міліція втратила чисельну перевагу – а з нею і шанс на зачистку. А вже ввечері у вівторок на Майдані зібралися десятки тисяч киян, обурених нічними подіями.

Невдалий штурм Майдану дав йому друге дихання, знову мобілізувавши протестуючих. Запалу вистачить на декілька днів, але у організаторів акцій протесту не так багато варіантів, щоб посилювати тиск на Януковича, змушуючи його до поступок.

Іншою альтернативою стояння на Майдані залишається похід на "Межигір'я". Однак віддаленість корупційного символу України від центру Києва робить марш-кидок надзвичайно складним.

Штаб проводив експеримент, у ході якого з'ясував, що від Майдану до гнізда Януковича близько 25 кілометрів, і подібна хода могла би тривати не менше п'яти годин. Похід від станцій метро на Оболоні займає менше часу. Але, як показує досвід останніх днів, для влади не становить жодної проблеми закрити станції підземки. Крім того, на руку Януковичу грає віддаленість його помешкання від столичної інфраструктури, що унеможливлює ротацію протестувальників та підтримку з боку киян.

Тим часом влада, паралельно з силовим розгоном Майдану, шукає інші способи зупинити хвилю протесту.

Антикризовий штаб Януковича, де одну з ключових ролей грає глава СБУ Олександр Якименко, розробив ще один сценарій - звинувачення опозиціонерів за статтею 109 Кримінального кодексу "дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, або на захоплення державної влади", санкція за якою становить від 5 до 10 років ув'язнення.

На переконання опозиції, план полягає в засудженні лідерів трьох партій та унеможливленні їх балотування на виборах президента. Власне, складовою цього сценарію були "маски-шоу" в офісі партії "Батьківщина" минулого понеділка. Операція була провернута силами Захарченка - спецпідрозділом Управління по боротьбі з організованою злочинністю "Сокіл". При чому вони мали санкцію на обшук в приміщенні за іншою адресою, але, як видно з камер спостереження, "Сокіл" просто переліз через паркан партійного приміщення та увірвався до серверної кімнати.

В результаті нальоту на офіс "Батьківщини" партії було завдано збитків на 12 мільйонів гривень - вони втратили обладнання для захисту від ddos-атак, систему спецзв'язку з регіонами, всеукраїнську базу активістів та поштовий сервер. Але головною метою операції було не виведення з ладу техніки. Наслідки набагато загрозливіші.

Тепер СБУ може оголосити, що вміст комп'ютерів з Турівської дає достатньо підстав для звинувачення Яценюка, Кличка і Тягнибока в підготовці сценарію повалення влади Януковича.

У середу, після нічної атаки на наметове містечко, на місці зруйнованих барикад виросли нові, в два людських зрости. У неділю в Києві заплановано ще один великий мітинг.

Опозиція продовжує спонукати Януковича до переговорів. Їх мета - протриматися щонайменше до 17 грудня, аби Янукович прибув на переговори в Росію, так і не розігнавши Майдан, існування якого викликає в Кремлі не менше роздратування, ніж в "Межигір'ї".

Тим часом надходять повідомлення про звезення на вихідних до Києва людей із Донецька та інших регіонів, що підтримують Януковича, з метою влаштування провокацій та дискредитації ЄвроМайдану. Можливе побоїще буде підставою для Януковича кинути максимальні сили внутрішніх військ та "Беркуту" для зачистки центральної площі.

Про те, що Януковича не цікавить його репутація на заході, стало остаточно зрозуміло після атаки на ЄвроМайдан у вівторок, коли в Києві перебували Кетріш Ештон і Вікторія Нуланд. Атака спецпідрозділів транслювалася провідними телекомпаніями світу, а сам Янукович кілька годин до цього обіцяв європейським та американським емісарам, що готовий до переговорів.

Такий відвертий ляпас Януковича вразив у першу чергу Вашингтон. Ще до сходу сонця, в ніч нальоту на Майдан, держсекретар Джон Керрі висловив "огиду" відносно дій силових підрозділів, а зранку його заступниця Вікторія Нуланд на знак солідарності з Майданом пішла роздавати їжу присутнім протестувальниками і внутрішнім військам.

Коли у Києві був день, із засудженням виступив Білий дім, який назвав застосування сили "повністю неприйнятним", а ввечері Державний департамент вперше зробив те, про що декілька років просить опозиція - Америка офіційно заявила про можливе застосування санкцій проти української влади.

За неповних два тижні Янукович перетворився на вигнанця. Самого його це не надто обходить - він вважає, що геополітична важливість України змусить Захід приймати його таким, яким він є. Кастро, Мугабе і Лукашенко думали приблизно так само.