Новий рік є дуже дивним святом. Увіковічнене як державне у 1947 році, воно стало головним не політичним святом колишнього СРСР, і залишається ним і надалі.

Воно мало зміст у ті часи, коли громадяни СРСР щороку робили відлік кількості років до повної перемоги комунізму й  остаточному покращенню життя трудящих. Нагадаю, що товариш Хрущов пообіцяв побудувати комунізм до 1981 року, і з наближенням цієї дати, страх насувався все відчутніше. Адже життя не покращувалось, а навпаки, — дефіцит товарів та сірість радянського побуту створювали атмосферу відчаю та ілюзорності існування, яка і привела, врешті-решт, до ліквідації СРСР та переформатування влади комуністичних бонз у стиль “національних” незалежних держав.

Але я захопився нудною академічністю і час розказати про свою прогулянку містом, яке колись було моїм, а зараз нагадує мені рулон туалетного паперу, де кожен клаптик є різнокольоровим шматком , який пояснює, що “жити треба весело”.

Я навіть не говорю про засилля рекламних щитів на вулицях Івано-Франківська чи неконтрольовану вуличну торгівлю, що витісняє пішоходів з тротуарів. Я говорю за убогість провінційності, яка вискакує, як грабіжник уночі з фінським ножем, відбираючи усе, що маєш, залишаючи тебе у стані повного нерозуміння того, що відбувається.

Я говорю, за абсолютну відсутність відповідальності за наше місто, за його історію і за дике похмілля після Нового року, яке “ковбасить” нас до самого Святого Вечора.

Пішов я на мітинг на Вічевому Майдані, і все, що відчувалось, — це запах алкоголю і, що найгірше, спів якихось двох, перепрошую, “старих баблиг”, які зі сцени волали (так — саме волали, а не співали)  пісень про Бандеру. Ну добре, волайте, похмілля є похміллям. Але коли ті баблиги сказали, що будуть колядувати і колядувати про шанованого мною Степана Бандеру, мені стало не по собі. На мелодію “У Вифлиємі нині новина...” вони співали пісню про звитяги Бандери!!!

Я розумію, що мелодії коляд не є затверджені канонічно Церквою і можуть мати певну інтерпретацію. Але не настільки ж! Що має бути у серці людини, коли вона у пісні (коляді) замінить слово «Христос» на будь-яке інше? Я знаю що — атеїзм і варварство.

Але, на жаль, народ на Майдані не освистав це, а щиро аплодував і тішився. Воістину, коли Бог хоче покарати людину, то забирає у неї розум. А ще я глибоко переконаний, що всі ці аплодуючі люди підуть на Службу Божу на Різдво і будуть з нетерпінням чекати її закінчення, щоб, як гостинний господар, по поверненні додому, налити 100 грам колядникам і закусити доброю ковбасою.

Мій улюблений шотландський бард ХХ століття Іен Андерсон написав пісню про Різдво, у якій є такі слова: “Коли ти набиваєш свої тельбухи на різдвяній вечірці, не забувай, що Різдвяний дух це не те, що ти п’єш» (слово “дух” і ” алкоголь” в англійській мові позначаються одним словом).

Втікши з Майдану після цього блюзнірства, ні — христопродавства, якщо хочете, я пішов мандрувати вуличками рідного (?) міста і натрапив до одного з магазинів на Південному бульварі. Оскільки всі охоронці та касири були у глибокому бодуні, я міг узяти все безкоштовно, але совість недобитого інтелігента мені це не дозволила. Я 15 хвилин шукав, кому би то дати гроші за покупки, поки не знайшов.

Далі, крокуючи по вулиці Новгородській, я дійшов до пивзаводу, який, без перебільшення був (поки не завалився) найбільшою архітектурною пам’яткою нашого міста. Це була єдина будівля у Східній Європі, яка більше 200 років (з 1767 року) варила пиво людям. Роботи щодо реставрації приміщення були проведені чималі, і, не зважаючи на недоліки, усе було зроблено прекрасно. І що я бачу? На пивзаводі сяє, як око Саурона, вивіска “Роял Бургер”.

Відразу баблиги з Майдану перестали бути головною новиною вечора. Дешева корчма зараз займає історичні приміщення колишньої слави міста. Безумство цього може перевершити лише золоті унітази Януковича. Це гріх, панове! Це те, що жодні табачники би не придумали. Не знаю, хто відповідальний за це, але мерія, архітектура — схаменіться! Що ж наступне ви готуєте незомбованим жителям міста? Невже бордель за доступними цінами у приміщені Катедри (там баблиги з Майдану вам і заколядують), чи ярмарку нижньої білизни у приміщенні Ратуші? Ну що — ” С новим годом, бидло!” Вперед до комунізму з використанням усіх капіталістичних мотивів! Усе на продаж! Так?

Схаменіться люди, бо лихо вам буде! Вітаю усіх з Різдвом і бажаю усім очищення від безумства, особливо провінційного, бо воно найгірше своєю псевдоправедністю. Христос Раждається! Славімо його! І — тільки його, бо все решта — то мішура, включаючи Бандеру, навіть тоді, коли вивіску замінять на “Бандера бургер”.

Вікна іф