Чого на полі бою хочеться найдужче, як влада кинула вояків і чому Схід та Захід не будуть разом.

Кореспондентові вдалося поспілкуватися з івано-франківським військовим, який брав участь в Антитерористичній операції. З очевидних причин співрозмовник побажав залишитися інкогніто.

Прикарпатський солдат відразу попередив, що всю правду не розповість… задля безпеки кореспондента. Мовляв, якщо б він опублікував усі подробиці того безглуздя, що відбувається зараз на Сході, то зажив би собі надто небезпечної слави.

Спершу військовий жартує, що там найдужче бракує жіночого батальйону. А якщо серйозно – вкрай не вистачає психолога. Патріотичні настрої прикарпатських військовослужбовців, які дійсно готові берегти мир на теренах України, вичерпуються. Байдуже ставлення керівників держави до національної армії просто шокує.

«Складається таке враження, що у владі сидять або телепні, або зрадники, – обурюється співрозмовник. – Скільки було випадків, коли під час АТО важливі операції провалювалися, бо сепаратисти наперед знали наші дії. Відповідно хтось «зверху» зливав цю інформацію. Або ж траплялися ситуації, коли ми ось-ось мали «зачистити» від сепаратистів в’їзд до того чи іншого міста, а тут раптом нам надходить наказ відступати назад. А владні структури на Сході, схоже на те, взагалі усе роблять для того, аби їх захопили. Наприклад, був випадок, коли керівництво на Донбасі заздалегідь попередили про штурм ОДА. Попри це споруду навіть не обладнали елементарним захистом: гратами, антикульовим покриттям тощо. А штурм здійснився класичним способом: попереду жінки і діти».

Прикарпатський військовий каже, що на Сході зовсім не така ситуація, як описує вище керівництво України. Насправді вояки не відчувають ані найменшої підтримки. Держава абсолютно не готова в матеріальному плані. Немає елементарних речей: бронежилетів, нормального зв’язку і т.д.

«Закуповують якесь дрантя та одягають той непотріб на українського солдата, який відповідно не є готовим до бою. Мало того, хочеться бути впевненим, що, коли ти вступиш у бій, тобі не скажуть безглузде «Стояти до кінця!», натомість забезпечать міцною підтримкою», – скаржиться Володимир.

Окрім цього, хлопцям із Західної України доводиться перебувати посеред агресії місцевого населення.

«Постійно проявляється протистояння Сходу і Заходу, які ніколи не будуть разом, – каже солдат. – Для них будь-яка людина, що розмовляє українською, це «Бандера», представник «Правого сектору», себто ворог. Коли ми прилетіли на Схід і тільки місцеві люди почули українську мову, відразу почали нас мало не клясти. Спробуйте протриматися в таких умовах».

 Бліц