Щодо цих істин Мирослав Книгницький не мав найменших сумнівів ще на початках становлення нашої держави. У липні 1992-го він очолив відділ у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва облдержадміністрації, створений в регіоні як самостійний структурний підрозділ тодішнього Міністерства роздержавлення України. Той відділ був прообразом майбутнього обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Керівником цього відділення з першого дня його існування — з 18 травня 1994 р. — призначили знову ж таки Книгницького. Наша розмова відбулася напередодні його 60-літнього ювілею.

— Мирославе Михайловичу, а що означає конкуренція для Вас самого, головного антимонополіста Прикарпаття?

— Конкуренція, до речі, не меншою мірою і в політиці, є однією з основних передумов суспільного поступу. А в економічному аспекті це повинно бути чесне змагання між підприємцями задля набуття переваги над іншими в реалізації своїх товарів і послуг, а не «гра без правил» стосовно конкурентів.
- Чи за майже 16 років керівництва регіональним антимонопольним органом Ви часто відчували розчарування?

— Назвав би це не розчаруваннями, а радше особистими переживаннями фахівця, і викликані вони були декотрими, як на моє переконання, невдалими — на шкоду розвиткові економічної конкуренції і вітчизняної економіки взагалі — рішеннями органів державної влади. Я ж на своїй посаді, зі своїми повноваженнями голови тервідділення АМК далеко не завжди міг, так би мовити, нейтралізувати в нашій області «мінуси» тих не зовсім кваліфікованих рішень, що гальмували обмеження монополізму і розвиток добросовісної конкуренції в різних сферах економіки.

Втім, прикарпатські антимонополісти ніколи не займали вичікувальної позиції: мовляв, усе само собою перемелеться та й буде сяка-така мукаѕ Я з колегами не раз виходив зі своїми зауваженнями й пропозиціями щодо вдосконалення чинного антимонопольного законодавства та практики його застосування на керівництво АМК, а воно — на уряд. Зрештою, було реалізовано цілу низку наших ідей.

Є, правда, і питання, про які ми вели мову ще п’ять-шість років тому, але їх усе ще не врегульовано нормативними актами Кабінету Міністрів, а деякі вимагають і ухвалення Верховною Радою відповідних законів. Скажімо, закону про державні закупівлі, який чітко визначив би процедуру проведення тендерів (чинна урядова постанова з цього питання не дала сподіваного ефекту), закону про державну допомогу — йдеться про врівноваження макроекономічних показників, про те, щоби припинити практику ручного управління видатковою частиною Державного бюджету, коли Кабмін у виділенні коштів галузям, підприємствам керується принципом «Цьому дам, а цьому не дам...» Бо така практика гальмує дальший розвиток економічної конкуренції в державі.

— У США суд дає великі терміни ув’язнення підприємцям, якщо доведено, що вони узгодили між собою ціну на товар, який випускають. У Китаї, чув, за цінову змову можуть навіть розстріляти — як за особливо небезпечне для суспільства діяння. Справи ж, які ваше ТВ заводить проти порушників конкурентного законодавства, не кримінальні, а цивільні. Найбільше, що їм загрожує, — грошовий штраф...

— Загалом я як фахівець-практик досить високо оцінив би чинне вітчизняне антимонопольне законодавство — воно адаптоване до норм і вимог того, яке діє в країнах ЄС. Що ж до покарань за антиконкурентні дії, які вчиняє і дехто з прикарпатських підприємців, то я не прихильник жорстоких каральних заходів, штрафування з кожного найменшого приводу і понад розумну міру. Хоча окремі мої колеги з інших областей немилосердно штрафують навіть тих, хто запізниться бодай на пару днів з поданням інформації, необхідної тервідділенням для здійснення своїх повноважень. А я кажу так: ми орган державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, але не той, що має наповнювати штрафами Держбюджет. Отож не добиваймо підприємців — навпаки, належно цінуймо те, що вони створюють матеріальні блага для суспільства. Тим паче в такий нелегкий для української економіки час.

— Але ж ваше ТВ теж вдається до штрафних санкцій...

— Тоді, коли порушення антимонопольного закону юридичною або фізичною особою реальне, очевидне, а не висмоктане з пальця. За минулий рік ми оштрафували порушників на загальну суму 268 тис. грн., з яких 179 тис. вони вже сплатили. Розглянули 55 справ про порушення конкурентного законодавства, а економічний ефект від припинення порушень для юридичних і фізичних осіб становив 9 923 тис. грн.

— За що ж конкретно ви штрафуєте суб’єктів господарювання?

— Адміністративна колегія тервідділення, приміром, нещодавно розглянула справи проти ТзОВ «Багофарм», «Актив-ІФ» та «Аксіс» і своїм рішенням оштрафувала їх загалом на 31 тис. грн. — за порушення, які ми виявили в результаті позапланових перевірок аптек під час загострення в області епідемічної ситуації з грипом та ГРВІ. Згадані товариства необррунтовано підвищили ціни на противірусні лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Або ж приклад з іншої сфери. Ми припинили порушення конкурентного законодавства й оштрафували провайдерів кабельного телебачення КП «Ефір», ТОВ «ТРК «Діскавері» і
«ТРК «Еліпс», ПП «Телекомпанія «РАЇ» на загальну суму 30 тис. грн. — за зловживання монопольним становищем на ринку програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі. Адже завищену ціну на послугу згадані фірми не могли б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку. Тож, визнавши допущене порушення, вони знизили вартість своєї послуги на 3-10%.

— Ваше відомство виявляє і припиняє також антиконкурентні узгоджені дії підприємців...

— Такі дії суб’єкти господарювання часто вчиняють, аби спотворити результати торгів у сфері державних закупівель. Тервідділення, скажімо, оштрафувало ТзОВ «Медхарчопром», «Західінвесткомпані» та «Діміра-2005» відповідно на п’ять, дві та одну тис. грн. за те, що вони до проведення торгів погодили свої пропозиції, аби забезпечити перемогу певного учасника тендера на закупівлю послуги з постачання готової їжі для обласної клінічної лікарні. Тим самим обмежили конкуренцію при його проведенні.

— А як ТВ захищає ринок від недобросовісної конкуренції?

— На товариство «Карпати-Лада» накладено штрафні санкції в сумі три тис. грн. за поширення реклами з неправдивими відомостями — ніби воно має статус єдиного офіційного представника марок Skoda і ВАЗ у нашій області й реалізує автомобілі за найнижчими цінами. Ця реклама вводила в оману споживачів і могла вплинути на їхні наміри щодо придбання авто.

— Відділення АМК має право контролювати стосовно дотримання антимонопольного законодавства і органи влади?

— Так. Ми, для прикладу, не дали Івано-Франківському міськвиконкомові застосувати такий, що суперечив законові, поділ споживачів централізованого теплопостачання — бюджетних установ на «свої», себто ті, що фінансуються з міського бюджету, і «чужі», обласного підпорядкування, для яких було встановлено вищий тариф на вказану послугу. Також завдяки нашому втручанню міська влада, коли вирішила створити Єдиний розрахунковий центр на ринку надання послуг з електронного забезпечення нарахування житлово-комунальних платежів, мусила відмовитися від наміру поставити у монопольне, привілейоване, становище один з івано-франківських банків, на якому хотіли «закільцювати» проходження всіх цих грошових потоків.

— Повертаючись до початку нашої розмови і вітаючи Вас, друга й автора нашої газети, із 60-річчям, хотів би почути: за які здобутки власні й очолюваного колективу відчуває моральне задоволення ювіляр, для якого вже чверть земного шляху в часовому вимірі пов’язана з працею в антимонопольному органі?

— За привітання щиро дякую... І, перш ніж відповісти на ваше запитання, підкреслю: для мене є нероздільним усе те позитивне, що зробили, чого досягли я як голова ТВ і мій колектив. А це переважно фахівці високої кваліфікації, котрі від непростих проблем, з якими повсякденно стикаються в роботі, як мовиться, не ховають голову в пісок.

Тепер, з відстані часу, бачимо, що з перших років свого існування Івано-Франківське тервідділення АМК України обрало правильний курс, не допустивши створення в нашій області — а такі прикрі трансформації відбулися в деяких інших регіонах — моделі економіки кланово-олігархічної замість конкурентної, яка відкриває широкі можливості для розвитку і процвітання малого й середнього бізнесу. Уже видно ефект від запровадження засад ринкової конкуренції, скажімо, в галузях торгівлі, будівництва — за його темпами Івано-Франківщина вийшла на чільні позиції в Україні, наш обласний центр тепер має обличчя європейського міста. 

Водночас розмови про користь конкуренції в тій чи іншій сфері економіки втрачають сенс, якщо цю галузь підрубано під корінь псевдореформами або й взагалі ліквідовано. Не без гіркоти сприймаю те, що в області на сьогодні майже не працює реальний сектор економіки — промислове виробництво, а зводиться вона здебільшого до торгівлі привізними товарами.

Свої оцінки стану економічної конкуренції, зауваження й пропозиції щодо її утвердження в тих галузях, де вона розвинена ще недостатньо, ми подаємо органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування області, міст і районів. Інша річ, що далеко не завжди до них прислухаються, враховують у розробці стратегії розвитку прикарпатської економіки. Буду відвертим, у мене часом закрадається крамольна думка, що нинішні молоді чільники ОДА не зовсім розуміють, для чого, власне, існує обласне територіальне відділення АМК України, що їх не цікавлять наші проблеми. За останній час ніхто з керівництва обласної влади  не навідувався у тервідділення, аби зустрітися з колективом, поговорити по-діловому, в чому ми можемо допомогти їм, а вони — нам. Зрештою, і мене, голову ТВ, ніхто не запрошував для цього до себе в кабінет.