Україна готується до другого  туру президентських виборів. Міліція ж і досі перебуває у стані посиленого варіанту несення служби. Як показав досвід передвиборчого періоду, безпосередньо в день волевиявлення і під час підрахунку голосів правопорушень не відбувається. Як би там хто не казав, але атмосфера толерантності, коректності, що панувала в цей час у більшості регіонів держави, є прямою заслугою й наших правоохоронців.

Зайвих лаврів міліція, звісно, тут не заробила, але й не прагла того. Громадський спокій та безпека – безпосередній обов’язок органів внутрішніх справ – працівники міліції виконали гідно. У МВС України є всі підстави сподіватися, що і наступний період виборчих перегонів матиме такий ж суспільний «клімат» - без несподіваних «циклонів» порушень й «туману» у перспективах розвитку української демократії.

Один  нуль на користь порядку

Досліднику-читачеві, який прагне конкретно вивчити роль правоохоронців у напрочуд зразковому першому таймі «українського вибору», цікаво було б нагадати офіційні дані і відомості, які підтверджують згадану вище тезу. Отже, 617 працівників міліції охороняли 225 окружних комісій. Перебували під охороною правоохоронців і понад 33,6 тисяч дільничних виборчкомів. Загалом, під час першого туру виборчого процесу (а він тривав з 19 жовтня 2009-го до 25 січня 2010-го) органи внутрішніх справ зареєстрували 1057 повідомлень про «виборчі» події. Більшість з них (717) сталися у період передвиборчої агітації, майже третина (259) мала місце упродовж дня голосування, решта ж «першотурних» інцидентів (81) фіксували після 17 січня і стосувалися вони виборчого процесу.

Якщо географічно  районувати «гарячі» і відносно «холодні» ареали мапи держави у сенсі навколовиборчих порушень, інформації про які надійшли до міліції, то виходить така картина. У найгарячіший колір слід забарвити Донбас (130 сповіщень), Одещину (124) і АР Крим (120). Найхолодніша географічна палітра відповідає традиційно найбільш спокійним регіонам - Житомирській і Київській областям, де надійшло по 7 таких повідомлень, а також Івано-Франківщині, де було зафіксовано лише 4 такі повідомлення.

Найпоширенішою темою звернень стали сповіщення про порушення порядку голосування за місцем проживання (376), хуліганські прояви (111) і повідомлення про підкуп виборців (94). З огляду на мізерну кількість ймовірно «підкуплених» виборців більшість спостерігачів назвали плин волевиявлення 17 січня взірцевим. Зауважте – в цей день у країні було складено всього 6 протоколів про вчинення адмінправопорушень, які стосувалися виборів, а загалом весь перший тур «породив» лише 56 (!) таких адміністративних матеріалів.

Надані в  міліцію матеріали послугували  приводом до проведення перевірок і, в окремих випадках, порушення кримінальних справ (майже сім десятків). Левова частка з них стосувалася підроблення документів, печаток, штампів і бланків, використання підроблених документів, фактів хуліганства та крадіжок.

Друга половина «гри» вже  почалася…

Які ж зміни відбулися у плані забезпечення органами внутрішніх справ належного правопорядку напередодні другого етапу виборів Президента України? Найперше, посилено охорону окружних виборчкомів, яку забезпечуватимуть 655 працівників міліції. До того ж, відповідно до цьогорічного президентського указу від 25 січня, 35 вояків внутрішніх військ цілодобово вартують і забезпечують режим допуску громадян й автотранспорту на під'їзді до ДП поліграфкомбінат «Україна».

За офіційною інформацією, станом на 3 лютого (після початку «друготурного» виборчого циклу) органи внутрішніх справ зареєстрували 65 повідомлень про події, пов’язані з виборчим процесом. Вони переважно стосуються виявлення агітматеріалів, надрукованих з порушенням законодавства, повідомлень про підкуп виборців та втрати (крадіжки) печаток. Найбільше таких сповіщень допоки зафіксовано на Вінниччині (12), в АР Крим і на Харківщині (по 8). Наразі міліція склала один адміністративний матеріал, проте у решті випадків ще тривають перевірки.

Зокрема, кримська міліція розбирається з анонімним телефонним повідомленнями про те, що 2 лютого в одному з сіл Ленінського району якісь невідомці на авто агітували за одного з кандидатів, підкріплюючи словесні аргументи грошовою винагородою. Загалом такі сигнали невпинно продовжують надходити, зокрема, з Вінниччини, Буковини й інших регіонів.

Цікаво, що цього разу «розцінки продажності» значно перевищують середні значення «пропозицій від 17 січня», коли вони варіювали від 50 до 150 гривень за голос. Допоки правоохоронці констатують заяви про можливу купівлю голосу, кожен з яких оцінюється практично на вагу золота - від 80 до 200 гривень. Та найбільшу суму, за словами сумлінних громадян, давали у Люботині на Харківщині – одна з місцевих панянок твердить, що прямо на вулиці цього міста роздавали по 210 гривень в одні руки – взамін за клятвені запевнення, що голос віддасться за «нашу людину». Донині найбільше заяв про спроби підкупу виборців надійшло на Вінниччині – 6.

Як слідує зі стривожених повідомлень пильних громадян, хтось прочитав провокаційні статті в газетах (у Криму), хтось виявив у своїх поштових скриньках листівки із негідними заголовками і змістом (м. Луцьк), дехто поскаржився на те, що керівництво підприємства чи організації примушує підтримати певного кандидата на посаду глави держави (м.Київ), хтось не став байдужим до роздачі продовольчих пайків в обмін на підтримку майбутнього Президента (Чернігівська область). І з усім цим має розібратися та прийняти рішення міліція.

Приміром, у Запорізькій області голова одного з окружвиборчкомів виявив відсутність печатки дільничної виборчої комісії цього округу (подібне ж ставалося у Криму і на Сумщині), а на Харківщині – у Ізюмському та Боровському районах – міліція вивчає інші конфліктні ситуації навколо печаток виборчих комісій. Ще одне звинувачення висунуто членами однієї з виборчих дільничних комісій Шаргородського району Вінниччини щодо її голови, яку підозрюють у тому, що вона привласнила і не виплатила підлеглим кошти, отримані на проведення першого туру президентської кампанії.