24 липня у Верховні Раді відбулись дві важливі зміни: «Свобода» та «УДАР» оголосили про вихід зі складу коаліції та Уряд пішов у відставку.

Про плюси та мінуси таких кроків кореспондент«Бліц-Інфо» розпитував у прикарпатських політиків та аналітиків.

За словами франківського політолога Ігоря Дебенка, основним питанням є те, чи буде змінена виборча система України.

«Як бачимо, новий закон про вибори за пропорційною системою з відкритими списками досі не прийнятий. Хоча, про це говорили дуже багато політиків і саме це було однією з основних вимог Майдану... Якщо закон не буде прийнятий, вибори відбуватимуться за старою системою. Питання полягає в тому, чи буде таки змінена виборча система й чи вистачить депутатам політичної волі проголосувати за нову виборчу модель уже не в умовах коаліції, а у нових реаліях. Від цього залежить яке "перезавантаження" отримаємо - чергову зміну розкладки сил, а чи нові обличчя й шанс на втілення нових принципів», - зазначає політолог Ігор Дебенко.

На його думку, на тлі заяви Яценюка саме розпуск коаліції і став головною новиною дня, оскільки потенційно дає підстави для призначення позачергових парламентських виборів.

«У Верховній раді формується коаліція депутатських фракцій, яка у свою чергу формує Кабінет міністрів. Якщо коаліція своє існування припиняє, уряд продовжує виконувати обов'язки допоки парламент не прийме відставку уряду й не буде сформовано його новий персональний склад на чолі з прем'єром. Тобто зараз ті міністри, які були призначені, діяли і функціонували в уряді Яценюка, й надалі виконувануватимуть свої обов'язки, представляючи так званий тимчасовий або ж перехідний уряд. Власне, у цьому аспекті куди важливішим є сам факт припинення існування коаліції, що створює істотні передумови для його розпуску Президентом. Відповідні підстави для цього будуть створені, якщо нову коаліцію у раді так і не буде сформовано протягом наступних 30 днів», - пояснює політолог.

Як відзначає Ігор Дебенко, розпуск парламенту, незважаючи на значний запит суспільства, у першу чергу наслідок особистих прагнень Петра Порошенка. Це - одна з його передвиборчих обіцянок. Разом з тим, з огляду на існуючі реалії й неприховану військову агресію з боку північного сусіда, впадання основних політичних суб'єктів до електоральної риторики й звичного загравання з виборцями може мати надто неоднозначні наслідки для країни в цілому.