Однак, попри вжиті заходи  високою залишається кількість дорожньо-транспортних пригод саме на залізничних переїздах: їх у 2009 році зафіксовано 24 (проти 27 у 2008 році). У жодному випадку зі всіх скоєних ДТП на переїздах вини залізниці та претензій до неї не було, про що свідчать акти, складені спільно з Державтоінспекцією України. Ситуація виглядає таким чином, що не зважаючи на усі запобіжні заходи, вжиті залізничниками, число порушників правил перетину залізничних переїздів практично не зменшується, а це свідчить про відсутність відповідальності водіїв за безпеку учасників перевізного процесу та низький рівень профілактики порушень Правил дорожнього руху зі сторони автоінспекції.

    Водночас  ДАІ періодично надає пропозиції Львівській залізниці, які, на їхню думку, мали б убезпечити і водіїв, і  пасажирів авто- та залізничного транспорту. До прикладу, ДАІ Львівщини рекомендує «переобладнати переїзди категорії «Без чергового» на категорію «Із черговим» та встановити на переїздах фото- та відео засоби для фіксації руху транспортних засобів в автоматичному режимі з виходом на пульт чергового».

    Загалом на Львівській залізниці є 1783 переїзди, з них 355 – із черговим та 1428 – без чергового. Залізничники вважають пропозицію збільшити штат на майже півтори тисячі осіб необдуманою, як і пропозиції, які надходили раніше щодо обладнання усіх переїздів з автобусним рухом шлагбаумами на всю ширину проїжджої частини. До речі, таких переїздів на території, яку охоплює Львівська магістраль, аж 687 і, на жаль, пропозиції залізничників узгоджувати з ними маршрути пасажирського автотранспорту в автоінспекції проігнорували.

    На  жаль, присутність на переїзді чергового  не є стримуючим фактором для водія, який готовий порушувати ПДР. Так само, як виявилося, ніхто не поспішає вживати заходів щодо тих порушників, яких на гарячому спіймали залізничники. У 2009 році залізниця скерувала в ДАІ семи областей Західної України 984 рапорти про порушення правил проїзду залізничних переїздів, а от відповіді отримала лише на 147 із них. Півтори сотні оштрафованих водіїв – ось увесь результат, а от ще понад вісімсот водіїв лишилися безкарними і завтра знову можуть вдати, що не бачать світлофорів і не чують сигналів та спробувати проскочити перед самим поїздом.

    Непослідовними  також є пропозиції автоінспекції  щодо фіксування порушень на переїздах  за допомогою відео- та фото пристроїв. До прикладу, встановлена на станції Мшана система відеоспостереження виявилася практично непотрібною, оскільки зафіксовані нею правопорушення не були взяті до уваги в обласному ДАІ. Як там пояснили, система не ліцензована (ліцензований лише «Візир»).

    У багатьох країнах світу вже давно відмовилися від дороговартісних і хитромудрих облаштувань переїздів, натомість, запровадивши на законодавчому рівні високу соціальну та матеріальну відповідальність за вчинення дій, які можуть призвести до небезпечних наслідків. До прикладу, у Словаччині за проїзд на червоний сигнал світлофора на залізничному переїзді водія не лише позбавляють посвідчення на право керувати транспортним засобом, але й порушують кримінальну справу, штрафують на суму до 800 Євро чи й позбавляють волі. В Угорщині позбавляють права керувати автівкою на 6 місяців з подальшим проходженням навчання та штрафують на 1000 Євро. У сусідній Польщі вилучають права на термін до трьох років і штрафують до 5000 злотих (1220 доларів США). Румуни таких водіїв карають штрафом у розмірі до 1000% від середньої заробітної плати.