Президент України Віктор Ющенко нещодавно нагородив провідника українських націоналістів Степана Бандеру званням Героя України та визнав воїнів УПА як воюючу сторону. Це викликало жваве, як публічне, так і кулуарне обговорення. Що думає про це голова міської організації Української народної партії (УПН) Петро Гречанюк — читайте нижче. 

    — Рух, який здійснювався під проводом Степана Бандери, був спрямований на визволення України та на отримання державної незалежності. Це є доконаним фактом. Відтак, зрозуміло що Бандера заслуговує на присвоєння йому відповідних звань. Інша справа, що Президент зробив це в останній момент. Утім, краще зараз, ніж ніколи. Бо, скоріше за все, ті кандидати, які прийдуть до влади, є безрідними космополітами, котрі такого не зроблять. Тому ми ще навіть не осмислили важливості президентського рішення.

    — Нагородження Бандери здійняло цілу бурю не тільки в Україні, але й за її межами. Що думаєте про реакцію Росії?

    — Її можна було легко спрогнозувати. Втім, хіба ми мусимо зважати на неї? Адже Росія засуджуватиме все те, що не лежить у контексті російського трактування історії та російських інтересів. А постаті українських діячів не завжди вкладалися в русло російської історії. Росія ще довго заперечуватиме право України на власну історію, а трактуватиме її як власну історію Росії. Так уже склалося... А нам треба йти далі. І будувати власну історію, не зважаючи на те, хто там що думає.

    — Українські політики теж не однозначно оцінюють ці кроки, чи не так?

    — Так, дехто з них почав обережно трактувати ці кроки. Гадаю, завдяки цьому український народ зможе зробити свої висновки. Як на мене, то я не розумію термінів штибу «не на часі» чи «неоднозначне сприйняття» українського суспільства. Бо якщо так міркувати, то згодом можна дійти до того, що українцям не потрібна українська мова, культура, а врешті-решт і незалежність нашої держави.

    Парадоксом є й те, що Донецький окружний суд і якийсь адвокат Оленцевич намагаються оскаржити рішення Президента. Той Оленцевич ніби доводить, що указ Президента Ющенка не є законним. Мовляв, через те, що Бандера ніколи не був громадянином України і не мав трудових досягнень перед нею.

    — То чи треба зважати на так звану світову реакцію?

    — Офіційно Варшава висловила своє «ні» указу Ющенка. Поляки неодноразово заперечували все, що стосується Степана Бандери чи УПА. Це зрозуміло, бо для них Бандера — фігура неоднозначна.

    Наприклад, французьку Жанну Д’арк, англійці спалили на вогні як відьму. А сьогодні вся Франція — у пам’ятниках своїй героїні. Чому ж англійці не дорікають французам, що вона не є героєм?

    — Тоді, як ми маємо реагувати на негативну оцінку?

    — Згадаймо, що коли Степан Бандера та УПА боролися за незалежність України, наша земля була поділена між окупантами: Польщею, Росією,. Тож яку ми можемо чекати від них реакцію? Їхні вислови є наслідком постколоніального синдрому. І саме тому вони вимагають, щоб ми покаялись у нашій національно-визвольній боротьбі. Втім, ніхто з них жодного разу не заявив про те, що треба попросити прощення в українського народу за окупацію та фізичне й моральне знищення українців. Тому, як на мене, настав час, коли Росія та Польща мали би покаятися перед Україною за те, що вони зробили.