Пенітенціарна служба, а кажучи звичайною мовою — установа, де відбувають різні покарання засуджені за злочини особи, не відокремлена від проблем суспільства, держави тощо. Проте вона має власні специфічні завдання і показники.

Як, скажімо, передусім зазначив на зустрічі з журналістами начальник управління ДПС в Івано-Франківській області полковник внутрішньої служби Володимир Павлів, торік у місцях позбавлення волі не допущено якихось негативних виявів, скоєння тяжких злочинів. Можливо, в тому числі й завдяки нормальній роботі оперативних підрозділів. За офіційними даними, торік у цих установах було проведено понад сім тисяч обшуків, при спробах доставити туди заборонені предмети було вилучено стільникові телефони, наркотики, алкогольні напої. 

Слід зазначити, що й кількість засуджених та осіб, взятих під варту, значно зменшилася. Якщо, скажімо, на 1 січня 2013 року тут відбували покарання близько 1 600 осіб, то аналогічний показник цього року — 970 засуджених. Зазначимо також, що у цьому році 280 таких осіб за сумлінні поведінку та ставлення до праці були умовно-достроково звільнені від відбування покарання в місцях позбавлення волі, а ще 187 засудженим замінено невідбуту частину покарання на більш м’який режим. 

Водночас, як не парадоксально, це створило певні проблеми для економічної складової установ. Враховуючи контингент, який потрапляє сюди, відчули нестачу кваліфікованих спеціалістів. Адже всім відомо, що в колоніях є виробництво. У нас це традиційно — дерево- та металообробка, пошиття (на цьому спеціалізується жіноча установа, розташована в Галицькому районі), а також  виробництво дуже потрібних для Прикарпаття габіонів, якими укріплюють береги річок. Завдяки розширенню видів продукції вдалося створити для засуджених 57 додаткових робочих місць. Щоправда, зазначимо, працевлаштовано не всіх з такого контингенту — близько 90 відсотків. 

За словами керівника управління ДПС в Івано-Франківській області Володимира Павліва, побут осіб, яких тут утримують, постійно поліпшується.

Наприклад, у Коломийській виправній колонії №41, Долинському виправному центрі та івано-Франківському слідчому ізоляторі засуджені мають доступ до інтернету. Щоправда, цю послугу їм доводиться оплачувати з власної кишені.

Та найбільше нововведення — саме в сізо, завдяки змінам до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими тепер і засудженим до довічного позбавлення волі раз на місяць дозволено короткострокове побачення з родичами, близькими і раз на три місяці — тривале.

Для цього в Івано-Франківському слідчому ізоляторі, де відбувають покарання шестеро таких осіб, обладнано спеціальні спальні, кухню, кімнату гігієни, дитячі кімнати. Коротко кажучи, є все для того, щоби в’язень зміг провести певний час у колі сім’ї. Та щиро зізнаюся, що не у захопленні від такої турботи стосовно осіб, які скоїли особливо жорстокі злочини.

Нагадаємо хоча б нещодавній вирок Івано-Франківського міського суду щодо групи із семи злочинців. За висновком Феміди, їх визнано винними у вбивстві чотирьох людей. Це були старші люди, яких злочинці жорстоко катували, вимагаючи віддати гроші. Троє померли від тілесних ушкоджень. Ще одна жертва задихнулася, коли їй обмотали скотчем  обличчя. Жінка помирала довго і в муках... Та що зробиш, коли намагаємося впроваджувати в наше життя європейські стандарти. Тільки засуджені це оцінили.

Свого часу ходили чутки, відповідна інформація була і в інтернеті, начебто в деяких колоніях ув’язнені висловлювали бажання піти в зону АТО. Так би мовити, змити вину кров’ю. Та на запитання, чи хтось із засуджених, котрі відбувають покарання в прикарпатських установах, звертався з такими намірами, полковник Павлів відповів, що таких випадків не було.

Тим часом якщо про в’язнів дбають, то деякі проблеми працівників самої пенітенціарної системи не вирішуються вже роками. Йдеться, зокрема, про постійний некомплект контролерів та інших рядових співробітників. Мало того, що вони безпосередньо в контакті з важким контингентом, а ще й за це отримують мізерну платню. За словами начальника управління ДПС в області, це 1 500 гривень. От і не дивно, що час від часу саме цих працівників затримують при спробах  передати ув’язненим заборонені предмети, наркотики, алкоголь тощо. Найчастіше такі випадки фіксували в коломийській колонії. Але, зазначимо, торік їх фактично не було.