Вже тиждень, як уряд ввів надзвичайний стан на території областей, захоплених терористами, а решту країни перевів у «стан підвищеної готовності». Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив, що рішення ухвалене у відповідності до Кодексу цивільного захисту і має за мету повну координацію діяльності всіх органів влади для забезпечення безпеки громадян і цивільного захисту населення.

«Прошу не плутати це з надзвичайним станом і воєнним станом, які вводяться рішенням Парламенту. Наше рішення спрямоване тільки на одне – всі повинні працювати 24 години на добу і сім днів на тиждень», – уточнив Яценюк.  «Zбруч» довідався, як ця, анонсована прем’єром, цілодобова робота «всіх» виглядає у Галичині.

Отже, в країні створено Державну комісію з надзвичайних ситуацій, яку очолив сам голова уряду. Такі ж комісії мають бути створені і в областях. Однак, станом на нині, доконаним фактом це стало лише на Львівщині – тут комісію створили 27 січня і очолив її голова ЛОДА Олег Синютка. В решті Галичини – на Франківщині та Тернопіллі – таку комісію створювати тільки збираються, однак чим вона має займатися кажуть, що добре собі уявляють.

Виконувач обов’язків голови Тернопільської ОДА Іван Крисак каже, що основне завдання комісії — інвентаризація всіх об'єктів цивільного захисту, а також формування єдиного запиту на постачання матеріально-технічних цінностей для них.

До речі, за інформацією начальника управління цивільного захисту облдержадміністрації Євгена Лукавого, у Тернопільській області вже інвентаризовано 70% захисних споруд. Однак їхній стан на території області дуже різний і в багатьох випадках не відповідає вимогам. Начальник управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області Віктор Маслей уточнює, що 5% бомбосховищ області у повній готовності, 6% — обмежено готові, а 35 % – узагалі не готові прийняти потребуючих.

Тернопільська влада закликає людей доводити до пуття підвали — розчищати їх, обладнувати необхідними технічними засобами, матеріалами, аби в разі небезпеки мати змогу там перебувати.

Щось подібне робитимуть і на Івано-Франківщині. Населенню потрібно знати про місця укриття у випадку виникнення надзвичайної ситуації. На сайтах органів місцевого самоврядування  вказані місця розташування  цих об`єктів для цивільного населення. Крім того у громадським місцях з`являться вказівники, що спрямують громадян, де знаходиться найближчий  такий сховок.

Але є проблема – майже третина приміщень, які згідно з документами є захисними спорудами, знаходяться у приватній власності підприємств або фізичних осіб.

До прикладу, у Коломийському районі нараховується 79 захисних споруд. З них на цей час перевірено лише 40. Представник коломийських "надзвичайників" Андрій Витвицький заявив, що найскладніше працювати із спорудами, які знаходяться в приватній власності, адже самі власники відмовляються приводити бомбосховища до належного стану. З'ясувалося, що в Івано-Франківській області лише Верховинська РДА по одному об'єкту передала справу у прокуратуру. 

Дещо про «стан підвищеної готовності» розповів і  начальник Управління ДСНС в Івано-Франківській області Володимир Чернецький: «Необхідно здійснити перевірку і уточнення всіх планів залучення сил і засобів, здійснювати постійний моніторинг ситуації. Постійно доводити до керівників відповідних службу та населення про можливі загрози.  Слід відпрацювати всі мобілізаційні плани.» Це означає, що «еменесники» отримали  більше прав щодо перевірок різноманітних об’єктів господарювання. Перевірятимуть як захисні засоби, так і пункти  управління для керування об`єктами цивільного захисту. Перевірки почнуться з 2 лютого і триватимуть щонайменше 2 місяці.

Спокійніше до особливого стану ставляться на Львівщині. Директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА Олексій Титаренко пояснив, що режим підвищеної готовності в області вводять не вперше – так у минулому робили на час свят чи до якихось важливих подій, в яких були залучено багато людей та значні ресурси.

Проте зараз йдеться про довший відтинок часу, упродовж якого влада повинна здійснити низку заходів. Зокрема, за словами Титаренка, заплановано переглянути плани дій місцевої влади на випадок надзвичайних ситуацій та їх ліквідації, перегляд планів на особливий період, перевірка та підготовка захисних споруд, зокрема, на хімічно небезпечних об'єктах. За словами Титаренка, 35% захисних споруд потребують серйозної роботи, щоби їх довести до належного стану. Зараз опрацьовують пропозицію про оренду недіючих промислових підприємств, чиї площі можна було би використати як сховища для населення на випадок лиха.

Крім того, дане доручення структурам МНС та Міністерства охорони здоров'я перевірити запаси ліків та матеріальних ресурсів і у випадку потреби подати необхідні заявки до Києва. Аналогічно керівники районів мають провести інвентаризацію ресурсів. Водночас у медзакладах мають перевірити генератори на випадок аварій електропостачання.

Ще одним важливим елементом роботи влади у цей час є інформування населення та навчання цивільних. За словами директора департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА, люди повинні знати, як їм поводитися і куди збиратися у випадках надзвичайних ситуацій.  Ці навчання мають проводити жеки, також навчання повинні проводити за місцем роботи.

На Тернопільщині, зокрема, планують створити центр інформування населення на базі обласної державної адміністрації. Ще мають намір встановлювати камери відеоспостереження у місцях масового скупчення людей і на об’єктах життєзабезпечення краю. Як повідомили силовики Тернопілля, наразі збільшується база даних камер відеоспостереження, що належать приватним підприємцям. Це камери, які встановлені, до прикладу, в супермакетах, на СТО тощо.

А на Франківщині працівники ДСНС проведуть масштабні навчання у дошкільних закладах, школах, вузах, а також  установах та організаціях. Рятувальники навчатимуть населення основам безпеки життєдіяльності. Першочергово проінструктують керівників вищезгаданих закладів. Особливу увагу планують приділити інформаційному оповіщенню населення через інтернет-ресурси, телебачення і FM-станції. Також закуплять мегафони, котрі за потреби  встановлюватимуться  на автомобілях з метою попередження про загрозу виникнення  надзвичайної ситуації.

Проте найважливішим блоком проблем є захист стратегічно важливих об'єктів. Так на Львівщині особовий склад міліції вже переведено на посилений режим несення служби. Зокрема, міліціонери взяли під охорону понад 60 об'єктів – від органів влади до об'єктів інфраструктури. Посилено патрулювання – замість 400 працівників міліції тепер на вулиці області виходять до 900 правоохоронців.

Як відзначив Титаренко, посилаючись на дані міліціонерів, за кілька днів такого патрулювання число зареєстрованих злочинів зменшилося майже удвічі.

Крім того, міліція проводить перевірки автотранспорту на великих трасах. Пости встановлено на в'їздах до Львова та інших великих міст. Загалом їх поки 11 і разом з інспекторами ДАІ там чергують бійці батальйону спеціального призначення "Львів".

Натомість на Тернопіллі і Франківщині подібна робота наразі лише у планах. Тернопільське обласне управління МВС щойно тільки звернулося до тамтешньої обласної ради виділити кошти для закупівлі обладнання на блок-пости, які хочуть встановити на в’їздах у Тернопіль. За попередніми підрахунками, як повідомив т. в. о. начальника УМВСУ в Тернопільській області Олександр Богомол, на один такий пост рекомендують витратити близько 60 тисяч гривень. Сюди входять камери спостереження (вартість близько 25 тисяч гривень), матеріали для спорудження блок-поста, також ноутбуки, військові намети, бензин, світловідбивачі, підключення до лінії електромереж тощо.

Що ж стосується життя пересічних громадян, то воно не зазнало якихось радикальних змін. Адже поки немає надзвичайного чи воєнного стану, не йдеться ні про запровадження військової адміністрації, цензури чи комендантської години. Обмеження у пересуванні можливі хіба на режимних територіях у Донецькій та луганській областях, де відбуваються військові дії. Та попри це урядовці та силовики просять людей бути пильними і повідомляти про підозрілих людей та підозрілі речі.