Почастішання випадків «кризових злочинів», в основному шахрайств та грабежів, франківські правоохоронці фіксують уже сьогодні.  За інформацію обласного УМВС, їх кількість зросла в середньому на 20%. Цифри не критичні, разом з тим ще раз підтверджують і без того усім відому істину: криза та пожвавлення злочинності крокують нога в ногу. Знижується рівень життя – неодмінно підскакують показники кримінального лічильника. Втрата громадянами роботи, неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище, а подекуди труднощі при погашенні кредитних зобов’язань – усе це сприяє зростанню криміногенності. Оливи в багаття додає ще одна обставина – велика кількість невпильнованої зброї на руках у пересічних громадян.

Аферисти розбушувалися  
Економічна криза — природний ґрунт для зростання злочинності, адже людина не народжується злочинцем, а стає ним у певному соціально-економічному середовищі. Триває скорочення виробництва, починаються масові звільнення, а досвід свідчить, що частина людей після втрати роботи і відповідно засобів до існування йде в кримінал. Це неминуче позначається на кількості крадіжок, пограбувань тощо. Злочини стають більш спонтанними та необдуманими, «на похилу» стають люди раніше не пов’язані  із криміналом, неповнолітні.

«Днями працівники ДАІ затримали раніше судимого жителя Коломийського району, який разом з неповнолітнім спільником скоїв на території області шість пограбувань, – розповідає начальник управління карного розшуку УМВС в Івано-Франківській області Ігор Баб’юк. – Тим часом працівники карного розшуку затримали зловмисника з Надвірнянського району, котрий нещодавно в Коломиї в пункті обміну валют пограбував клієнтку». Чоловік серед білого дня увірвався до обмінника і, погрожуючи ножем, викрав 90 тисяч гривень.

Крім того, через фінансову кризу люди стали менше довіряти банкам і воліють зберігати свої заощадження вдома. Що, своєю чергою, провокує зростання кількості квартирних крадіжок. Лише за минулий місяць в Івано-Франківську затримали відразу п’ять  злочинних угруповань «домушників», серед них і «гастролерів» з інших областей.
Та поряд зі зростанням кількості «традиційних» майнових злочинів найбільший головний біль для правоохоронців наразі складають злочини з іншим креном. Йдеться про правопорушення, які були поширені в 90-х роках: різноманітні «лохотрони», валютні махінації та інші злочини корисливого характеру. Тенденція швидко прогресує, від початку року на Франківщині зафіксовано цілий ряд нових різновидів шахрайств.
«В кінці січня ми затримали раніше судимого львів’янина, – продовжує Ігор Баб’юк. – Він вчиняв шахрайські дії шляхом повідомлення потерпілим про те, що їхні родичі потрапили в міліцію, в ДТП, і вимагав гроші начебто за те, щоб «зам’яти» питання.  Його подільники прибували за адресою, яку називали самі потерпілі, і забирали ці гроші». Організатором виявився громадянин, який відбуває покарання в одній із колоній за межами області.
Також на Прикарпатті зафіксовані випадки діяльності лжебанкірів. Вони телефонують до будь-якого громадянина і повідомляють начебто про  переказ  в сумі 10 тисяч гривень на його ім’я, просять назвати реквізити банківської картки. По телефону підводять жертву до банкомата і після того, як вона вставляє в нього картку і радіє, що хтось із космосу  переказав їй 10 тисяч, шахраї знімають з рахунку всі наявні кошти.

Ще франківці частіше попадаються на лохотрон під час покупок на інтернет-сайтах, намагаючись умовно за копійку затаритись товаром на гривню. Перераховують гроші на рахунок продавця і отримують дулю з маком.

«Складність документування цих злочинів у тому, що виїмку руху банківського рахунку, те, кому він належить і т.д., здійснюється тільки за ухвалою суду, – пояснює Ігор Баб’юк. –  Тобто, працівникам міліції необхідно порушити кримінальне провадження, зібрати докази, звернутися в суд, отримати ухвалу і потім особисто слідчому поїхати в центральний офіс банку. Механізм дуже складний і тривалий, а таких фактів дуже багато. Плюс, як правило, такі рахунки відкривають по викрадених паспортах або на втрачені банківські  документи».

Разом з тим, статистика вбивств, за словами правоохоронців, лишається стабільною: 90% цих злочинів, як і раніше, побутові. А Івано-Франківщина залишається областю з найнижчими показниками рівня злочинності по Україні. 

Бригади не повернуться

«У радянський час Івано-Франківщина була закритою областю через велику кількість секретних військових об’єктів, які тут були розташовані, – пояснює стабільно-низьку криміногенну ситуацію на Прикарпатті журналіст-криміналіст Богдан Скаврон. – Тому тут не появлялися гастролери з інших регіонів СРСР, а домашня злочинність була здебільшого побутовою».

Навіть в буремні 90-ті область залишалася «червоною», тобто тут заправляли правоохоронці, а не представники злочинного світу.

«Кажуть, бандити називали Івано-Франківськ Івано-Ментовськом, – розповідає Богдан Скаврон. – Крім того, область розташована в такому географічному тупику, який фактично не має транзиту за кордон і це також обмежує розвиток криміналітету».
Сьогодні цей стан речей фактично зберігся – Прикарпаття залишається одним із «найтихіших» регіонів України. Але симптоматично, що вчинювані злочини  і тут стали більш моторошними, жорстокими і кривавими, вважає Богдан Скаврон:

«Напади на інкасаторів із застосуванням автоматичної зброї, розстріл сім’ї у Микуличині, жорстокі вбивства стоматолога-різника… Мабуть, економічна ситуація теж призводить до сплеску жорстокості, але, як на мене, страшніше те, що в незаконному обігу з’являється багато різної зброї, в тому числі армійської. Вибух гранати біля пологового будинку – це теж ніби звичайна «битовуха», сімейна сварка. Але у 1990-х роках таке могло статися хіба під час бандитських розборок…».

Відродження на Франківщині ще одного явища 90-х  – так званих ОЗУ окремі кола експертів прогнозували, як наслідок вимушеного освоєння нових територій кримінальним світом зі сходу України. На думку Богдана Скаврона,  це навряд чи можливо:
«Не знаю, які саме сфери злочинного бізнесу могли б масово привабити на Івано-Франківщину криміналітет зі Сходу. Проституція, гральний бізнес і наркотики – оце, мабуть, і все. Ну, ще івано-франківський авторинок як один із найбільших на Західній Україні може бути ласим шматком. Але прогнозувати якийсь суттєвий переділ сфер впливу зі стрілками і розборками я не беруся. Не можна два рази вступити в ту ж ріку. Час первісного дикого накопичення капіталу минув. Злочинний світ у вигляді бандитських бригад уже не повернеться. Такі, як в 1990-х, не появляться».

У Франківську навряд чи можуть початися гангстерські війни хоча б тому, що тут особливо нічого ділити. Але спрогнозувати використання важкого озброєння під час злочинних нападів можна. Постріли з автоматичної зброї чи вибухи гранат можуть траплятися частіше навіть у якихось дріб’язкових розборках.

«Причому більшу небезпеку можуть становити не якісь кримінальні угруповання, а «добрі» люди, які зараз на Сході зі зброєю в руках знищують «поганих». Боюся, що коли вони повернуться, то можуть виявити багато «поганих» тут, у тилу, поруч із собою. І прогнозувати їхні дії страшно», – наголошує Богдан Скаврон.