Серед усіх подій минулого тижня, одна вразила й водночас здивувала найдужче. І хоча відбулося вона не безпосередньо в нашій області, однак не розповісти про неї – значить погодитись із звинуваченнями, які є не лише  неетичними, а й ображають гідність кожного мешканця Прикарпаття.

Хтось завжди в разі поразки має бути оголошений винним, завжди необхідно  знайти такого собі «цапа відбивайла», якого можна звинуватити в  усіх смертних гріхах. Такими, внаслідок другого туру виборів Президента України та оголошення офіційних результатів голосування ЦВК, поряд із наразі ще чинним Президентом Віктором Ющенком стали також й галичани (!!!).

Саме  на них вказав голова Народного Руху України Б. Тарасюк, який у цій кампанії активно відробляв на благо підвищення рейтингу Ю. Тимошенко, під час свого нещодавнього візиту до Львова. За словами Б. Тарасюка, «Віктор Ющенко зіграв деструктивну роль у виборах Президента України у 2010 році, коли він перед початком другого туру закликав українців не підтримувати жодного з кандидатів… Під час третього туру виборів у 2004 році на Львівщині проголосувало 1,7 млн. виборців, а під час другого туру виборів 2010 року – 1,3 млн., де ділися 400 тис. осіб? Така ж ситуація в інших галицьких областях. При розриві між двома кандидатами (не враховуючи фальсифікацій з боку В.Януковича) у 800 тис. голосів, ця неявка була критичною».

Доречно було б нагадати, що вельмишановний Б. Тарасюк наперекір значної  частини рухівців, що вирішили підтримувати на цих виборах В. Ющенка, зробив ставку на Ю. Тимошенко, розраховуючи на безхмарне політичне майбутнє, у кінцевому результаті прогадав. Поразка Ю. Тимошенко (поки що de facto) є й поразкою самого Тарасюка, причому подвійною, адже такі дії спричинили й розкол у самому Русі.

В. Ющенко мав право закликати (ні в  якому разі не змушувати) виборців, які віддали за нього у першому  турі свої голоси, не підтримувати жодного  з кандидатів, не бачачи в них, на його думку, достойної особи бути Президентом нашої держави. Інша справа, що політтехнологи Тимошенко подали її як пряму агітацію за Януковича, адже кожен голос за проти всіх є нібито голосом за Януковича. Для західної України, яка, як відомо, традиційно підтримує кандидата від національно-демократичного табору, голосування у третій графі безсумнівно йшло не на користь Тимошенко. Водночас, в регіонах, де традиційно голосують за Януковича, такого роду голосування йшло, хоча й не у таких масштабах, вже не на користь самому Януковичу.

Окрім того, за даними соціологів переважна  більшість електорату Ющенка у другому  турі підтримали саме Ю. Тимошенко. Так, в Івано-Франківській області Ю. Тимошенко здобула переконливу перемогу – за неї проголосувало 88,89% виборців при загальній явці 75,41%. В першому турі ж за ЮВТ проголосувало лише 38,98% виборців. Той ж таки В.Янукович у другому турі набрав лише на два відсотки більше голосів – 7%.

Тимошенко не лише перетягнула на свій бік  практично весь електорат Ющенка, але й значну кількість електорату Яценюка, Тягнибока, Тігіпка та інших. При чому всі троє також схилялися до не підтримки жодного з кандидатів.

Проти всіх у другому турі на Івано-Франківщині  проголосувало лише 2,84% при 1,79% у  першому. Таким чином, галичанин  не голосував проти всіх, а вирішив  віддати перевагу «меншому злу».

Зросла  у другому турі й явка виборців – 75,41% проти 70,71% у першому. Показник, до речі, один із найвищих в Україні. Той факт, що близько чверті галичан з різних причин проігнорували вибори свідчить в першу чергу про те, що жоден з наявних кандидатів не влаштовує галичанина. В суспільстві вже давно сформувався доволі суттєвий запит на прихід до влади нових особистостей, на оновлення політично еліти.

Таким чином, звинувачення в тому, що галичани є винуватцями поразки Тимошенко є не лише безпідставними, а й безглуздими. Варто лише ознайомитися із результатами голосування.

За  таку підтримку Тимошенко галичанам віддячили у стократ. Дякуємо вам, пане Тарасюк, приїжджайте ще!!! Можливо, якщо б ми з вами знали раніше про саму можливість висунення таких звинувачень, не підтримали б у другому турі жодного з кандидатів й висловили цим самим свою тверду й непохитну позицію.

Ігор  ДЕБЕНКО, політолог