Ковані скульпти давно стали не просто окрасою ландшафту середмістя, а повноцінними мешканцями Франківська: з ними фотографуються, до них приходять в гості, їх люблять і шанують, вони виринають з різних перспектив як добрі знайомі, з якими хочеться вітатися і яким хочеться робити компліменти.

«Дерево щастя» і «Букет майстрі на сотці, «Великоднє сонце» на Валах, карусель «Коло ковальських кілець» на Низовій, «Рамка ковальських традицій» у сквері Міцкевича, здається, залишилися ще з часів Станиславова – настільки органічно вони прижилися у середмісті. Незабаром ця кована химерна сім’я поповниться новими членами, адже на носі – тринадцяте свято ковалів.

Травневі свята традиційно перетворять Франківськ на кузню під відкритим небом, в якій кожен охочий може не лише спостерігати за боротьбою вогню і металу в руках маститих ковалів, а й спробувати себе в ремеслі кування. Буде ярмарок кованих речей, де можна крам розглядати, купити-продати, а то й просто поторгуватися для настрою. Будуть тематичні конференції в готелі «Надія» та кінотеатрі «Люм’єр» про теорію й практику ковальства. Буде виставка «Орнаментальне ковальство», пленер «Позитив», студентська майстерня... Буде і буде... Зрештою, вже те, що у франківській кузні просто неба найкращі ковалі куватимуть квіти і зброю, масивні гармати і делікатні прикраси, громіздкі скульптури і мініатюрні сувеніри, а головне – святковий настрій і натхнення, додає магічної атмосфери.

У кузні традиційно зберуться найвправніші ковалі не тільки з усієї України, а й «заморські» майстри з Нідерландів, Марокко, Німеччини, Англії, Італії, Латвії, Франції, навіть Китаю... Зважаючи на війну на сході України, приїзду майстра з Піднебесної, певно, будуть менше дивуватися, як приїзду ковальської команди з Петербурга... Пітерці, за словами організатора та спонсора фестивалю Віктора Вінтоняка, ще минулоріч, коли збиралися на ковальську феєрію у Франківськ, чітко заявили свою громадянську антивоєнну та антипутінську позицію, акцентуючи на важливості щирих кроків дружби в наш час.

На цьогорічному святі розгорнеться і закарпатський павільйон, в якому, крім ковальської роботи, кипітиме справжній бограч та ковальська кава, щоб прикарпатці частувалися закарпатськими смаколиками. Тут же «клепачі», як вони самі себе називають, розгорнуть виставку горн.

Заслужений художник і організатор фесту Сергій Полуботько дещо відхиляє двері до таємниці цьогорічних ковальських подарунків для Франківська. Так, в результаті спільної роботи пленеру «Студентська майстерня» при вході на “острів кохання” (на місці клумби у вигляді серця) біля міського озера постане романтична арка – спільний витвір юних майстрів франківського ВПУ №21, Вижницького коледжу декоративно-прикладного мистецтва і студентів із Рівненського центру зайнятості.

Число тринадцять, сподіваємося, виявиться щасливим для Свята ковалів-2015, і ще один довгоочікуваний подарунок місту, який через бюрократичні неузгодження переносився з року в рік, цьогоріч таки буде зроблений. Принаймні це вкотре стовідсотково обіцяє безпосередньо відповідальний за справу директор Департаменту комунального господарства Михайло Смушак. Але обіцянка - цяцянка: минулого року перед Святом ковалів чиновник теж обіцяв залагодити справу. Але кожен сам господар свого слова: хочу - даю слово, хочу - забираю назад... Йдеться про кількамісячну тяганину із залиттям фундаментів під десяток кованих скульптур на вулиці Шевченка. Другий рік комунальники не можуть викопати та залити бетоном кілька 70-сантиметрових ямок, в які потрібно вмонтувати камінь із пісковику як постамент під скульптуру.

І все-таки contra spem spero... Улюбленою вулицею Шевченка, сподіваємося, скоро можна буде шпацирувати не просто як Липовою алеєю, а й як галереєю кованих творінь під відкритим небом. Із десяток кованих шедеврів, знову ж таки, сподіваємося, встановлять обабіч проїзної частини вулиці – в «кишеньках» між деревами.

Зокрема, тут «виросте» велетенське гніздо на колесі від воза – як символ розбудови родини й спільноти. Докластися до «виття» гнізда на фестивалі зможе кожен франківець – було би бажання. Досить попросити майстра, щоб показав, як з металу та вогню зробити галузочку, а потім її переплести з іншими галузками... Тож в серці Франківська красуватиметься гніздо. А птаха собі домислюйте...

Фестивалю ще нема, але подарунки для галереї вже є. Деякі чекають із минулих років – це ковані скульптури, які наразі експонуються в «Бастіоні», та ті, що зберігаються у майстерні Сергія Полуботька ще з минулорічних ковальських фестів. Зокрема, на вулицю Шевченка переселиться «Нова надія» польських майстрів, «Пробудження весни» Фреда Кріста із США, «Амоніт, або Вир часу» – імпровізований відбиток доісторичної мушлі росіянина Єгора Бавикіна. А ще на минулорічний ковальський витвір естонця Івара Фельдмана петербурзький майстер Юрій Саркісян виготовив ювелірного метелика із дамаської сталі. І цей коштовний метелик теж оселиться в галереї просто неба на Шевченка.