Долину знають як місто нафтовиків і газопереробників. Про те, що не нафта чи газ свого часу визначали життя цього бойківського міста, засвідчують хіба що п’ять коронованих топок солі на давньому міському гербі та історична легенда про заснування Долини. А ще — руїни давнього солеварного заводу. Та попри все через 485 років після надання місту Магдебурзького права видається, що для Долини цього року почався новий відлік її «соляного» часу — нещодавно депутати міської ради ознайомилися з інвестиційним проектом відродження солеварного підприємства.
Державна пам’ятка — в руїнах
Солеварний завод у міському мікрорайоні «Стара Долина» вже понад десять років не працює. Від історичної пам’ятки промислового виробництва роп’яної солі залишилися руїни цехів та обдерті кістяки адмінкорпусів з дерев’яним шпилем. Упродовж років керівництво міста мало обррунтовані претензії до Мінагропромполітики: об’єкт не охоронявся, і його розтягували без жодного докору сумління. За ініціативою керівництва міста Долини споруди колишнього заводу вилучили з власності Фонду держмайна України і передали на баланс територіяльної громади, зокрема на обслуговування міського комунгоспу.
— Як виникла ідея відновити традиції солеваріння? Хіба нині є проблеми з сіллю? — ми звернулися до міського голови Долини Володимира Гаразда.
— Зрозуміло, що собівартість солі, яку свого часу методом випарювання виготовляли в Долині чи Болехові і нині виробляють тільки в Дрогобичі, є значно вищою, ніж солі кам’яної. Тож артемівська сіль, таким чином, виборола всі ринки, її дешевизна була також однією з основних причин руйнування солезаводу в нашому місті. Хоч, як каже директор заводу в Дрогобичі й колишній керівник такого ж підприємства в Долині Орест Ординський, інтерес до роп’яної солі активно зростає. і не тільки за кордоном. Навіть попри її вищу ціну. Люди стараються не економити на власному здоров’ї.
— У чому, власне, комплексність чи різнобічність такого інвестиційного проекту?
— Суть у тім, що на основі роп’яних запасів, яких, за даними розвідувальних досліджень, вистачить приблизно років на 50, ми плануємо не тільки відновити давні традиції солеваріння, а й запровадити солелікування. Аналізи долинської ропи зробив Івано-Франківський національний медуніверситет — вони чудові. Але для прийняття інвестиційного рішення ще потрібні висновки Одеського інституту курортології та бальнеології. Один із перших кроків ми вже зробили — робоча група представила концепцію проекту депутатам міської ради. Передбачаємо також, що відновлення давніх традицій солеваріння може стати і цікавою привабою для туристів.
— А яка орієнтовна вартість такого інвестиційного задуму?
— Тут треба одразу розділити дві складові: інвестиційні зобов’язання місцевої територіальної громади Долини та інвестиційні навантаження, що ляжуть власне на інвестора. Наш обов’язок — знайти кошти для виготовлення проекту і проведення всіх необхідних досліджень. Зважаючи на те, що програма розрахована на два роки, то нам під силу вкласти 200-250 тис. грн. Територіяльна громада, таким чином, бере на себе первинні ризики. Інший інвестиційний обов’язок міста — залучити кошти з державних програм для відновлення заводу як пам’ятки промислової архітектури. Всі адмінспоруди, цехи солеварні є пам’ятками державного значення, кожна має свій охоронний номер. Вже була розмова на рівні Міністерства регіонального розвитку і будівництва — позаторік нам виділили частину коштів для виготовлення ескізних пропозицій, планували і на 2009 рік 400 тис. грн. для детального проектування. Але економічна криза на якийсь час відклала наші сподівання. Головне тепер — зберегти пам’ятку. Якщо ж говорити про зобов’язання бізнесу, то, за нашими підрахунками, капіталовкладення мали б перевищити 100 млн. грн. Проект тривалий, але рентабельний — термін окупності сім—сім з половиною років. Над інвестиційним задумом працювали дві міські структури — бізнес-центр на чолі з Олександром Кізимою та відділ архітектури, зокрема головний архітектор Остап Савко. Привабливість у тому, що і виробництво та бальнеологія, і архітектурне вирішення проекту будуть єдиним ансамблем.
«Барбара» дрімає в передчутті
У проекті йдеться про забудову площі 22 тис. квадратних метрів, з яких певну частину — під комерційну. Але, як наголошує директор Долинського бізнес-центру Олександр Кізима, той, хто вкладатиме кошти, має мати інтерес:
— І серед основних приваб — лікувальні властивості роп’яної свердловини «Барбара». При добуванні 40 тис. кубічних метрів за рік її запаси значні для довгострокового використання. Тобто йдеться не тільки про придатність для промислового виробництва солі, а й про лікувальну. Долинська ропа — дуже цікава. Це, крім спеціалістів кафедри фізіології медуніверситету в івано-Франківську, підтвердили і фахівці з курортів Моршина і Трускавця. Аналіз контрольних показників, а за основу ми брали розрахунки моршинських оздоровниць, дозволяє планувати 800 ліжко-місць бальнеологічного профілю. Така діяльність щорічно може давати до 50 млн. грн. прибутку. Зважте, йдеться тільки про лікувальний напрям. Окрім цього, від оренди землі місто може за перший рік мати до мільйона гривень, а кожного наступного року — по 350 тис. грн. надходжень. Тож територія, як бачимо, цілком самоокупна для утримання. Також, за всіма нормативами обслуговування, комплекс створить 150 нових робочих місць. А це ще 100 тис. грн. надходжень до прибуткової частини міського бюджету Долини. Додаткове навантаження на інвесторів у фонд соціально-економічного розвитку міста становитиме до 20%. Проект також передбачає, що понад дві тис. квадратних метрів території виділять для розвитку дрібної бізнесової інфраструктури. Без права на приватизацію. Своєю чергою, відновлення традицій солеваріння працюватиме на розвиток туристичної галузі. Бо навіть одяг солеварів буде взірця ХIХ ст. Тож ціна солі як продукту сувенірного — у вигляді давніх топок — не буде відштовхувати. Приваблюватиме автентика.
А нині роп’яна свердловина з жіночим іменем «Барбара» ще дрімає і не здогадується, що незабаром може розпочати новий «соляний» час для Долини.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Останні новини з категорії Життя:
21 Січня 2018, 18:12
30 Грудня 2016, 17:20
30 Грудня 2016, 16:57
30 Грудня 2016, 16:31
30 Грудня 2016, 16:03
30 Грудня 2016, 15:42
30 Грудня 2016, 14:31
30 Грудня 2016, 14:05
30 Грудня 2016, 13:40
30 Грудня 2016, 11:48
30 Грудня 2016, 10:57
30 Грудня 2016, 10:33
29 Грудня 2016, 22:12
29 Грудня 2016, 21:21
29 Грудня 2016, 20:56
29 Грудня 2016, 20:34
29 Грудня 2016, 20:05
29 Грудня 2016, 19:45
29 Грудня 2016, 18:29
29 Грудня 2016, 17:42
29 Грудня 2016, 15:40
29 Грудня 2016, 14:55
29 Грудня 2016, 14:30
29 Грудня 2016, 13:13