Учасники круглого столу "Архів УПА села Пістинь: національно-історичні паралелі" звернулися до Департаменту освіти Івано-Франківщини та Міністерства освіти України з вимогою переглянути навчальні плани з викладання історії другої половини 20 століття.

Ініціатором пошуку архіву УПА Косівського та Коломийського районів в околицях села Пістинь на Косівщині виступив сільський голова Тарас Бейсюк, пише КУРС.

"Де саме шукати бідон з документами, мені розказала моя нанашка. Все своє життя вона берегла цю інформацію в таємниці, вважала, що говорити про це ще не на часі. І відкрила її незадовго перед кінцем свого життя", – розповів на круглому столі війт Пістині.

За словами Тараса Бейсюка, сенсація знайденого кілька тижнів тому поблизу села Пістинь архіву в тому, що документи розповідають, як разом із західняками в лавах УПА на Косівщині боролися українці з Харківщини, Київщини, Дніпропетровщини та Кривого Рогу.

Від імені учасників круглого столу, серед яких були історики, краєзнавці та громадські активісти, зокрема представники Музею визвольних змагань Карпатського краю та науковці Прикарпатського університету, пан Бейсюк звернувся до Міністерства освіти і науки України та Департаменту освіти Івано-Франківської ОДА, щоби переглянули навчальні плани з викладання історії у школах та вузах країни.

"Будемо наполягати на зміні навчальних планів з вивчення історії України другої половини 20 століття. З теперішніх підручників наші діти не знають справжніх подій і імен, не знають місцевої історії. А мають виховуватися власне на цьому – на тих подіях, які розгорталися на їхній батьківщині", – наголосив Тарас Бейсюк.

Голову Пістині підтримав косівський лісничий, який власне і розшукав архів УПА в Пістині, Петро Пліхтяк.

"Це не випадково, що ми знаходимо документи УПА саме зараз. Маємо особливий час, коли виявляється і відкривається правдива українська історія. Наше завдання – максимально її поширювати", – відзначив Петро Пліхтяк.

Як повідомлялось раніше, косівський лісничий при відновленні криївки у селі Пістинь відкопав бідон, у якому знайшов архіви УПА Коломийського та Косівського районів. Важливі документи в землі зберігалися 65 років.

Оцинковане нутро бідона врятувало унікальні артефакти. Коли дослідники відкрили знахідку – побачили стоси документів: пронумеровані архіви, списки селян, вивезених у Сибір, загиблих упівців та так званих винищувачів. У записах йшлося про дві сотні "стрибків". Так місцеві називали "істребітєлєй" – тих, хто формував диверсійні загони, що ходили селами та під виглядом партизанів знущалися над місцевими.

Також у заіржавілому сховку знайшли агітаційні листівки, накази, розпорядження, список вчителів, яких завербували націоналісти, аби вони школярам передавали потрібну інформацію. Серед документів чимало бухгалтерських записів: витрати на опалення та заготівлю дров у сільські школи, матеріальна допомога родинам тих, кого вивезли у заслання, витрати на господарку, закупівлю одежі та чобіт і навіть опис посадженого лісу та порід дерев. А ще були вірші. Усе посортоване у папки та датоване за роками – від 1946 до 1951.

На Прикарпатті від часу незалежності було знайдено шість сховків із документами УПА, чотири з них у Косівському районі. Пістинський архів з-поміж інших зберігся найкраще.