Адміністративно-територіальна реформа триває і на Івано-Франківщині. Села і селища починають бачити одне в одному не сусіда, а потенційного або партнера, або конкурента, з яким дуже скоро доведеться мати спільний бюджет, стратегічний план розвитку та адміністративний центр.

Гуцули – народ гоноровий і вболівають, аби саме їхнє село стало «центровим». Так помітне змагання між селами Космачем та Шешорами, що на Косівщині. Перше є найбільшим за площею селом в Україні, заслужено вважається центром мистецтв та ремесел Гуцульщини. Друге - знаменитий курорт та місце проведення багатьох етнофестивалів. Деякі села, які до нині належали до одного району, відтепер  можуть перейти до іншого, бо так буде просто зручно. Так «прикордонні» Розтоки  визначаються: до Косова їм чи до Верховини, пише Збруч

Під час поділу простежується разючий розрив у розвитку потенційних нових громад. До прикладу, у Галицькому районі окрім власне Галицької об’єднаної  територіальної громади (ОТГ)  та Бурштинської за нормами відстаней та чисельності мешканців напрошується ще одна, Більшівцівська. Селище міського типу  Більшівці у свій час було повноцінним районним центром з розвиненим рибгоспом, тваринництвом, бакалійним виробництвом, але в сучасних реаліях занепад очевидний, тож у разі обрання центром громади йому потрібна буде особлива фінансова терапія.

Надвірнянщина  поки що розрахувалась на 5 громад, хоча це не кінцево. Якщо з Надвірною і Делятином як адмінцентрами ОТГ все зрозуміло, то гірське село Зелена рівне серед рівних: таке ж бездоріжжя та бідність, як у Пасічній і Бистриці. Перевага одна –воно у центрі цієї «цивілізації». Тож є надія, що відтепер пожежний загін встигатиме доїжджати до краю Бистриці вчасно, а не заставати  згарище.

Деякі райони ще не визначилися з центрами громад. Все це не від доброго життя.  Десь є загальноосвітня школа, десь лікарня, десь дислокація служби «101». Все і одразу буває рідко. Попри все визначальною буде активність громади у даному випадку не як адміністративної одиниці, а як громадянського суспільства, від якого залежатиме розвиток рідної місцини, контроль за фінансами, яких обіцяють якнайбільше, врешті решт обрання компетентних та чесних людей з-поміж себе. Не останню роль відіграє створення дієвих статутів територіальних громад, які покликані  у тому числі захистити земельні та майнові права  величезної  громади, що живе  під спільним дахом.

Івано-Франківськ як найбільш розвинена територіальна громада втім зовсім не приваблює довколишні села до приєднання.

Чимало населених пунктів подалі від Івано-Франківська теж декларують свою осібність. До прикладу, село Манява, що на Богородчанщині, за законом мали би об’єднати в собі ще 2 сусідів, аби сягнути 9 тисяч мешканців. Але ані Манява, ані суміжні села не в захопленні від такого «шлюбу». Манява мотивує, що через таке реформування втратить свою значимість як духовного центру через відомий монастир.Схоже міркує і Старуня, яка претендує на окрему громаду через грязьовий вулкан та перспективи створення «Парку льодовикового періоду». Однак чи це є позиція всієї громади цих сіл, а чи тільки представників влади, які не хочуть втрачати повноважень, виділити важко.

Згори, а саме з Мінрегіонбуду, підганяють: у Києві мають лежати Перспективні плани розвитку територіальних громад якнайшвидше, однак сільські жителі знають про це небагато. У багатьох селах сходи селян лише плануються. Та все ж кмітливіші уже в авангарді. Тисменицький район уже прозвітував про готовність 8 сіл об’єднатися у одну громаду. «Там ініціативні голови. Вони трохи наб’ють гуль, але отримають преференції. Першими дістануть кошти Фонду регіонального розвитку для розбудови власної інфраструктури уже в 2015 році» - запевнив директор Офісу реформ в Івано-Франківській області Дмитро Дзвінчук.

Найбільше місцевий люд незалежно, хто з ким об’єднається, турбують питання землі. Карти адміністративного поділу накреслені так, що ділянки за межами населених пунктів дотепер не вважаються громадськими. Там юрисдикція, а часом і свавілля, Держкоземінспекції. Тож логічно, що у нових об’єднаних власників не мало би бути «сірих зон». Але це ще належиться узаконити, як і прислухатися до інших пропозицій Івано-Франківщини. Серед них і розширення податкових надходжень до неміських громад, зокрема не 60% податку з доходів фізичних осіб, як заплановано на 2016 рік, а  хоча би 85%. Попри це слід, на думку місцевого Офісу реформ, адмініструвати цей вид податку не за місцем роботи працівника, а за локацією його проживання. Тоді цей житель знатиме, куди йтимуть його податки, і вболіватиме за них.

Податок на нерухомість досі  розраховується на основі мінімальної зарплати, а не оціночної вартості нерухомості, яка суттєво коливається залежно від розміру населених пунктів. А цей платіж повністю сідатиме в казну ОТГ згідно фіскальної реформи, тож що там набереться, копійки чи на хліб з маслом, мусить бути додатково врегульовано на думку  місцевих рад, які цими днями лише те і роблять, що рахують потенційні надходження потенційних громад до потенційного бюджету.

Адміністративно-територіальнуреформу як питання політичне розглядають політики. У Івано-Франківській обласній раді думки розділилися. В інше русло хоче перевести процес ВО «Свобода».

«Щоб за 20 днів до сесіїдепутати з залученням сільських голів, сільських громад з роз’ясненням виклали позицію кожної громади: чи вона «за», чи вона «проти», чи вона «утримується», чи вона взагалі не розуміє, що це таке. Щоб кожна людина зрозуміла, що ми відходимо до тієї-то територіальної громади, отримаємо такі –то позитиви, але і певні негативи. Щоб кожен міг висловитися. Таким чином можна провести місцеві плебісцити» - пропонує Василь Попович , голова фракції ВО «Свобода» Івано-Франківської обласної ради.Інакше це буде схоже на колективізацію, як і те, що уряд обіцяє фінансувати громади лише за умови об’єднання, - заявляє депутат.

У Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» справді згадується право громади на місцевий  референдум, акт волевиявлення, який насправді свого закону так і не має.

«У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад» -каже п.5ст.7 цього закону.

Закони можна змінити, а от люди швидко не змінюються: нечесні не стануть раптом кришталевими, байдужі запальними, малоосвічені фахівцями. На це потрібен час. Те що «дедлайн» реформі відвели до 15 жовтня, якраз до місцевих виборів, трохи нагадує компанійщину.  За прогнозами  вона до того часу аж ніяк не закінчиться. Більше того, чимало громад не так швидко засвоять ці зміни, тож їм доведеться наздоганяти потяг.

«Треба забути про практику, коли ми постійно чогось чекали: прийде добрий президент, депутати Верховної Ради, поміняється уряд, - і до на все припливе. Оці патерналістські, споживацькі настрої треба залишити в минулому і розраховувати на себе. Держава каже, що віддає нам такі-то  ресурси. Отже, сформуйте таку громаду, яка би під ці ресурси забезпечила надання соціальних, комунальних, адміністративних послуг, послуг транспорту та інфраструктури. Це вже не турбота держави. Це турбота територіальної громади» - переконаний директор Офісу реформ в Івано-Франківській області Дмитро Дзвінчук.