Участь у ній  взяли український історик, філософ, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, історик і аналітик Мирослав Кошик (Івано-Франківськ) та лектор Фонду ім. Роберта Боша кафедри політології Національного університету «Києво-Могиляньска академія» Йоганн Цаячковскі.

У ході дискусії  у слухачів виникли запитання про довіру до міжнародних експертів в Україні, про біженців, про реформи та корупцію.

Зокрема, Йосип Зісельс заявив про своєрідне замкнуте коло реформи і корупції. Так, за його словами,  реформи йдуть помало, бо є корупція. І корупція є тому, що реформи йдуть помало. Корупція, за його словами,  – це частина нашої культури.  Корупція – це наслідок, а не причина.

З цього приводу Ярослав Грицак зазначив, що зараз дуже сильно впала довіра до суспільства. Реформи треба було зробити дуже швидко. Тому зараз у людей появилася довіра і надія на закордонних політиків, зокрема Саакашвілі. Оскільки він провів вдалі реформи у Грузії.

Що ж до корупції, то на думку історика, вона є  природнім станом кожного суспільства. Брак корупції – це штучно, неприродно.

«Повірте, у сусідній Європі про корупцію говорять щонайменше 100 років і ніхто не може її побороти. Але корупція настільки всеохопна, вона не може мати одного ліку, це складна хвороба», – зазначив Ярослав Грицак.