Тривалий час на державному рівні точаться розмови про реформування житлово-комунального господарства країни, але зримих результатів катма. Один із небагатьох уцілілих рудиментів загальносоюзної комуналки — ЖЕО, який тепер називається державним комунальним підприємством з утримання житла, — виявився напрочуд живучим. Правда, тільки в дуже вигідній для себе іпостасі: квартплату нараховує, справно фіксує нашу заборгованість і навіть через суди домагається її стягування. Однак до своїх прямих обов’язків — надавати послуги в повному обсязі — у керівників і технічних працівників ЖЕО просто руки не доходять.

В Івано-Франківську, мабуть, сьогодні немає жодної багатоповерхівки старої забудови, де б не розв’язували житлові проблеми своїми коштом або й зусиллями — толокою (при «живих» комунальних підприємствах!): чи це стосувалося обновлення занедбаних сходових кліток, чи заміни вхідних дверей або ж аварійного ремонту каналізаційної труби у підвалі. Слюсаря чи сантехніка не допросишся навіть для найпростішої справи — заміни крана, який протікає. Тож виникає закономірне запитання: доки іванофранківцям терпіти цю наругу над собою?

Сьогодні на цю тему публікуємо інтерв’ю з міським головою обласного центру Віктором Анушкевичусом та коментар відділу держави і права «Галичини».

За відповіддю на це надзвичайно важливе для життєдіяльності обласного центру питання ми звернулися до одного з ініціаторів створення на базі житлово-експлуатаційних організацій нібито нових структур — житлових компаній зі статусом комунальних підприємств — міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. Наскільки «професійно» задумано одіозну пертурбацію, можемо судити з наведених у цій розмові аргументів.

— Вікторе Андрюсовичу, на 45-й сесії міської ради депутати в поіменному режимі проголосували за створення житлових компаній. Невже не було іншого варіанту порятувати ЖЕО від штрафних санкцій фіскальних органів?
 

—  Створення житлових компаній замість теперішніх ЖЕО стало найоптимальнішим виходом, це вимога часу. З одного боку, це порятунок від нарахування пені чи штрафів Пенсійним фондом та податковими органами, з другого  один з найменш болючих способів реформувати ЖКГ і дати можливість усім комунальним структурам працювати в новому правовому полі, яке створюється, зокрема, новим Житловим кодексом.

До виникнення заборгованості перед Пенсійним фондом і застосування проти ЖЕО фіскальних санкцій призвело те, що ЖЕО повинні були утримувати від 20 до 30 двірників кожне. Коштів на виплату їм заробітної плати місто не давало. А ЖЕО — неприбуткові організації, і єдиним джерелом фінансування для них є квартирна плата. А з 1998-го по 2006 рік не надходило жодної копійки на зарплату цим двірникам. Тому ЖЕО виходили із ситуації як могли, — були і такі, що 80% зарплати показували, не виплачуючи її. Але відомості представляли Пенсійному, податковій і т. д. Звідси й заборгованість з обов’язкових платежів.

Приміром, борг перед Пенсійним фондом на 18.08.2009 року становив 2 млн. 347 тисяч, тобто йшов до зменшення. Але буквально через два дні той же фонд нарахував ЖЕО штрафних санкцій на суму 4 млн. 800 тисяч грн. Тож, не маючи джерел коштів для сплати цих штрафних санкцій, було вирішено реформувати ЖЕО, створивши нові структури, які мали б ширші права, а також могли працювати відповідно  до положень нового Житлового кодексу, який, до речі, взагалі не передбачає існування таких комунальних структур, як ЖЕО.

— Тоді ж на сесії Ви заявили, що берете під особистий контроль діяльність новостворених підрозділів, на які покладаєте більші надії, ніж на їх попередників. Мабуть, цей контроль мав би вже бути результативним. Чи розробили житловики щось на зразок бізнес-планів, як запобігти новому наростанню заборгованості населення з квартплати? І що буде із заборгованістю за попередні роки?

— Ми передбачали виникнення таких питань у процесі розробки проекту рішення про створення житлових компаній ще у вересні 2009 року. По-перше, створивши ЖК, людей з ЖЕО одразу переводимо на нові підприємства і таким чином зупиняються борги. Тільки сплата  відрахувань до Пенсійного фонду становитиме 50% теперішніх сум.

По-друге, щодо старих боргів. Населення міста заборгувало ЖЕО понад 50 млн. гривень. У вересні керівники цих організацій отримали наказ позиватися до суду про примусове стягнення заборгованості. Таким чином рішенням судів будуть зафіксовані борги, які стягуватимуть працівники виконавчої служби. Ці суми залишаться за ЖЕО.

Нова житлова компанія працюватиме як дирекція замовника, отож рішення щодо штатного розпису керівник прийматиме самостійно. Якщо він фінансово спроможний, то найме 20 двірників, а немає коштів — цього не робитиме. Фактично житлова компанія йтиме до мешканців і казатиме, що це коштує стільки-то і стільки-то, і, якщо ви потребуєте цих послуг, згідні платити за економічно обррунтованими тарифами, то ми це будемо робити. Але поки процес створення нових житлових компаній не завершений, працюватиме стара структура — ЖЕО.

— Гарантом ефективної діяльності житлових компаній мали б служити договори з власниками квартир на обслуговування висотних будинків та прилеглої до них території. Чи спроможуться, нарешті, усунути цю прогалину ті ж самі керівники, котрі проігнорували ваші попередні розпорядження щодо обов’язковості укладання таких договорів?

— Оскільки ще не призначено керівників компаній, то й на сьогодні немає договорів. Однак вони будуть змушені їх укласти. Просто з економічних мотивацій — не працюватимуть же безоплатно.

Тепер розглядаються подані у ЖКГ пропозиції щодо приміщень для житлових компаній. Відповідний проект рішення буде внесено на засідання виконавчого комітету. Надалі однією з особливостей роботи новостворених комунальних підприємств стане те, що в їх статутах буде визначено можливість отримання прибутку. Адже ЖЕО до цього часу працювали як комунальні підприємства без права прибутку.

Перші призначення керівників ЖК можна очікувати наприкінці лютого, а перші висновки щодо процесу укладання договорів з мешканцями —  не раніше кінця квітня — початку травня. Кардинальним чином на цей процес вплине і затвердження деяких документів. Насамперед готується до затвердження загальний проект з реформування системи обслуговування житлового фонду міста, а також за моїм дорученням — проект рішення  про затвердження переліку послуг, які виконуватимуть житлові компанії, та рішення щодо загальних моментів штатного розпису таких підприємств.

— Травневою постановою уряду  № 529 на органи самоврядування покладено відповідальність за проведення громадських слухань, на яких мешканці самі повинні відкорегувати послуги з утримання свого будинку. Такі ж вимоги ставить і щойно прийнятий Житловий кодекс у новій редакції. Може Ви знаєте, допоки важливу справу відкладатимуть заступник міського голови О. Дерев’янко та начальник УЖКГ П. Косюк?

— Громадські слухання відбуватимуться централізовано. Це передбачає та ж постанова Кабміну. Згідно з листом МінЖКГ, має бути розроблена система проведення таких громадських слухань. У нас немає ще методики. 529-та постанова Кабміну не регламентує ні порядку проведення таких слухань, ні загального переліку питань, які підлягають розглядові. Там лише є вказівка, що потрібно провести громадські слухання і запропонувати мешканцям кілька видів послуг. Цією ж постановою встановлено право мешканців відмовитись від надання тієї чи іншої послуги, але ж це не вихід. Навпаки — в кінцевому результаті це може призвести до повного хаосу і загострення проблем, які нині вирішують ЖЕО тією чи іншою мірою.

— На тій же 45-й сесії депутати-«регіонали» висловили сумнів, що житловим компаніям навряд чи вдасться «потішити іванофранківців вчасним і доброякісним наданням послуг, тим більше в повному обсязі». Якими будуть ваші наступні кроки, якщо й нові-старі структури підмітатимуть лише двори?

— Оскільки всі керівники житлових компаній працюватимуть на умовах контракту з чітко поставленими завданнями і матимуть значно ширші повноваження, то я очікую вже з перших місяців роботи зменшення кількості скарг та видимих результатів. Якщо ж і ця кардинальна комунальна реформа системи обслуговування житлового фонду міста Івано-Франківська не дасть результату, то доведеться змінювати керівників. Адже за умови дозволу для житлових компаній мати прибуток, лише поганий керівник не дасть собі ради. Маючи право надавати широкий перелік послуг та працювати заради прибутку, житлові компанії старатимуться і не втрачати, і набувати нових споживачів своїх послуг.

Підготовлено прес-службою міського голови Івано-Франківська.

Сумнівно, що вчорашні ЖЕО, змінивши вивіску на житлові компанії, вже завтра (В. Анушкевичус обіцяє з квітня—травня) запрацюють належним чином. Ті ж самі керівники і технічні працівники, які залишаються на своїх місцях, протягом січня—лютого і пальцем не кивнули, щоб хоч трохи реабілітувати себе в очах споживачів житлових послуг.

На сьогодні із семи послуг (у будинках з ліфтами — дев’ять) від ЖЕО без додаткової оплати можна дочекатися хіба що прибирання сходових кліток та дворів, і то, як кажуть, через пень колоду. Майстрові з двірниками не контролюють сюрпризів зимової погоди. Приміром, у п’ятницю зранку після мокрої туманної ночі двори і тротуари Івано-Франківська перетворилися на суцільну ковзанку. Навіть у центральній частині міста лиш де-не-де посипали обледенілі тротуари піщано-соляною сумішшю. До дворів ніхто й не заглядав. Як наслідок — десятки іванофранківців покалічились і стали тимчасово непрацездатними.

Що УЖКГ міськвиконкому та його підрозділи працюють з-під палиці, свідчать факти, наведені в інтерв’ю з В. Анушкевичусом. Тільки після названого ним вересневого наказу ЖЕО спохватилися позиватися до суду про стягнення заборгованості з квартплати. А постанову Кабміну № 529 про проведення громадських слухань з визначенням послуг по кожному будинку проігнорували разом з міським головою. Все ще чекають «методики та системи проведення цих слухань», яких може й взагалі не бути з відставкою чинного уряду.

Що ж до згадуваних судових позовів, то на очікувані результати сподіватися марно. Частиною 1 ст. 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини у цій сфері «здійснюються виключно на договірних засадах». Як видно з інтерв’ю В. Анушкевичуса, більшість ЖЕО не має типових договорів щодо утримання будинків та прилеглих територій до них. і невідомо коли їх матимуть новостворені ЖК. Натомість сотні власників квартир виявили, так би мовити, самоорганізованість і на підставі складених актів-претензій до ЖЕО самостійно скорегували розмір «нарахованої квартплати», оскільки її здебільшого не відробляють. Власне, відсутність типових договорів, наявність квитанції про оплату за реально надані послуги, а також незаперечних фактів поточного ремонту житла чи обслуговування внутрібудинкових мереж виключно за кошт самих мешканців будуть достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних заяв, якими аж тепер (чому не п’ять-десять років тому?) закидали Івано-Франківський міський суд.
І дещо про моральний бік проблеми. Не відроблена квартплата — це ж дармова зарплата для керівного складу ЖЕО, який за чисельністю переважає тих, хто безпосередньо надає послуги. Двірників, прибиральниць мешканці будинків подекуди знають в обличчя, а начальників, головних інженерів і навіть майстрів дільниць — хіба що завітавши до ЖЕО за довідкою про склад сім’ї, яку, до речі, вам видадуть, виключно за умови, що негайно погасите заборгованість. Тож на часі йти житловикам у народ — на громадські слухання, щоб нарешті визначитись, чого хочемо ми, а що можуть вони. Не умовно, а реально!