Тим часом кілька регіонів України уже “плаває”. Натомість посадовці нашої області зберігають завидний оптимізм і впевнено заявляють, що нас стихія омине. Проте, про всяк випадок продовжують готуватися. Найбільша загроза у Калуші — можливий прорив річки Сівки у Домбровський кар’єр.

Науковці та екологи попереджають про тенденцію почастішання небезпечних паводків в Україні. Якщо раніше періодичність повеней була раз на тридцять років, то тепер — кожні три-чотири роки, а то і частіше. Відтак є висока ймовірність, що цьогорічна весняна повінь може увійти до списку найсильніших за останнє десятиліття.

Нагадаємо, що у 2008 році на Заході України, через інтенсивні грозові дощі стрімко піднявся рівень води у кількох річках. Як наслідок, було затоплено більше 40 тисяч житлових будинків, пошкоджено 560 автомобільних і майже 600 пішохідних мостів, розмито 680 км автомобільних доріг. Природна стихія забрала життя 30 людей, у тому числі і 6 дітей. Протягом 90 днів шість областей були оголошені зонами стихійного лиха. За висновками експертів, ця повінь вважається найбільшою в історії Західної України протягом 60 років.
У зоні лиха півтора року тому опинився і Калуш. Збитки міста від стихії обраховували у кількадесят мільйонів гривень. Держава спрямувала чималі кошти. Проте, повністю оговтатися від лиха Калуш не може і досі.
Науковці застерігають, що страшна повінь 2008 року — лише початок неоголошеної війни природної стихії з людиною. Згідно з прогнозами, нас очікують ще страшніші стихійні лиха та катаклізми. А у зону лиха потраплятимуть все нові і нові території, які донедавна вважалися відносно безпечними.
Днями міністр з надзвичайних ситуацій Володимир Шандра повідомив, що Україні загрожує рекордний за останні 30 років паводок. Тож, на боротьбу з ним уряд виділив 175 млн. гривень, які мають бути спрямовані на мінімізацію наслідків очікуваного лиха.
— 22 лютого Гідрометцентр дав свої прогнози щодо весняного паводка. Запаси снігу по Україні сьогодні у 2-3 рази вищі, ніж вони є зазвичай. Тож, прогнозується, що весняний паводок буде середній або вище середнього рівня, — зазначив міністр.
Гроші з урядового резервного фонду, зокрема, виділені МНС, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству аграрної політики, Міністерству транспорту та зв’язку. Крім того, додав Володимир Шандра, у середу уряд ухвалив рішення щодо виділення близько 16 млн. гривень владі регіонів, у яких прогнозується підтоплення, для забезпечення належного функціонування інфраструктури.
— На виділені гроші влада вже не встигне побудувати нові захисні споруди, тому вони будуть спрямовані на реалізацію інших заходів, зокрема, на оплату послуг санітарно-епідеміологічні станції з інспектування якості води, — наголосив посадовець.

Калуш — готовий?
Великі “запаси” снігу, якими нагородила нас цьогорічна зима, змусили МНС працювати на випередження. Тож, нині, запевняє начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Іван Дембич, хвилюватися немає підстав.
— Згідно з останніми даними Гідрометцентру, критичної маси снігу і льоду у сусідніх Рожнятівському та Долинському районах (саме звідси можна чекати водних неприємностей для Калуша. — Авт.) немає. Тому, найімовірніше, паводку не буде, — запевнив Іван Дембич. — Проте, у місті і на обласному рівні затверджена низка заходів на випадок повені. Тому у разі нещастя — будемо працювати. Повинен також сказати, що у попередні роки місто добре спрацювало. Тому на сьогодні ми повністю забезпечені і необхідною технікою, і системою оповіщення.
Про готовність до підйому рівня води у річках та можливого затоплення частини міста говорять і комунальники. Зокрема, за словами начальника управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради Юрія Рекунова, всі комунальні підприємства міста ще від минулого року працювали над тим, щоб уникнути підтоплень. Зокрема, КП “Калушавтодор” розчистило каналізаційну систему та решітки на дорогах, щоб вода могла швидко стікати; ЖЕО міста займалися розчищенням внутріквартальних колодязів, що дасть змогу вберегти від підтоплення підвальні приміщення; на КП “Водотеплосервіс” поставлена проблема водозабору у Добровлянах.
— Загалом надзвичайних ситуацій протягом минулого року не виникало, — стверджує Юрій Рекунов. — Проблеми є хіба що із водозабірними спорудами, на ремонт яких катастрофічно не вистачає коштів. Так, із держбюджету було виділено 1 млн. 800 тис. гривень, за які вдалося провести першу чергу невідкладних робіт. Залишкова потреба на сьогодні — 2 млн. 800 тис. гривень.
Отож, загалом Калуш до повені готовий. Принаймні, теоретично. Адже, зважаючи на і без того складну екологічну ситуацію у місті, прогнозувати щось напевне — складно. Проте, оптимізму колег не дуже поділяє заступник міського голови Василь Петрів, за словами якого класична повінь справді може оминути місто. Але нинішні загрози — набагато серйозніші.
— Я щойно повернувся з Домбровського кар’єру, — повідомив Василь Петрів у середу під час засідання Калуської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. — Востаннє я там був три дні тому. За цей короткий проміжок часу у кар’єрі утворився чималий яр. Там скрізь іде обвал породи. Тому загроза з кожним днем стає все більшою. Ми повинні пам’ятати про дві речі: можливий прорив річки Сівки у Домбровський кар’єр і прорив дамби водосховища. До цього і треба готуватися. Також не виключено, що на річках можуть утворитися затори. Адже товщина льоду на сьогодні — дуже велика.