У 2008 році в Івано-Франківську за ініціативи засновника та учасника «Молодіжної Мистецької Формації «Форумс» Ігоря Васюти та голови Івано-Франківського регіонального осередку Національної спілки кінематографістів України Юліана Яковини створено експериментальну артлабораторію.

Експерименти Ігоря і Юліана зі світлом, які тривають ще з 2006 року, - це люмінографія - одержання фотограм з динамічних предметів.

На спільній виставці митців, що нещодавно відкрилась в івано-франківському КМЦ «Є», представлені два різні підходи до відстеження світла. Ігор Васюта обрав більш динамічний метод - ловлення світлових потоків у темній кімнаті під музику, Юліан Яковина - більш статичний - експериментальну макрозйомку. Здійснювати такі експерименти можливо через відстеження світлових потоків на тривалій витримці та їх фотофіксації. Люмінографію часто порівнюють з фрізлайтом або світловим графіті, однак, на відміну від них, на люмінографічних творах світло не заморожене, воно й далі продовжує жити.

Ігор Васюта розповідає, що жага до фотоекспериментів і синтезу різних видів образотворчого мистецтва заволоділа ним ще в 1997 році, коли відбувся перший проект художника з фотопаперу. «Відтоді мене мучило одне питання: що ж стається у фотоапараті, коли засвітка відбувається безпосередньо на кадрі. Мене зацікавили затяжки світла», - каже митець. Вже тоді фотографія як експеримент зацікавила художника набагато більше, ніж жанрове фото. Згодом він почав поєднувати фотографію з різною музикою: симфоджаз, джаз, етніка, нью-ембієнт, авангардна класика.

Кожна з робіт, представлених на виставці має певний силовий енергетичний момент саме завдяки музиці. «Сам процес виглядає так: заплющуєш очі, прослуховуєш аудіоряд і відчуваєш, як ритми музики штовхають тебе в плечі до якоїсь роботи, - ділиться художник. - Починаєш рухатись так, як на це тебе провокує музика. Можеш рухатись, наче в медитативі, можеш танцювати: рухи, пластика, ритми - усе в гармонії, і ти, беручи камеру на великій витримці, починаєш малювати». Якщо порівняти люмінографію з живописом, то пензлем буде фотоапарат з тривалою витримкою і прикритою діафрагмою, палітрою - світлові об'єкти у кімнаті (лампочки, сигналізатори, ліхтарики), полотном - темна кімната та динаміка руху тіла під музику. Кольорові плями беруться фотоапаратом, наче з палітри, відтак світло, яке повністю підпорядковується ритму і рухам, на картині з'являється невипадково. Йдеться про безпосередній контакт між тілом і фотокамерою. «Камера працює так, як твої руки, твої ноги, твоя свідомість: витворюючи шлейфи і зиґзаґи, фіксує все, що запам'ятала матриця», - підсумовує Ігор.

Люмінографію можна порівняти з абстрактним живописом, оскільки плями є досить примарними і немає фігуративності. Люмінографія Васюти поєднує в собі всі попередні досвіди художника: роботу з постановочним фото, заняття танцями, експерименти зі склом як частиною декору. Саме цей досвід допоміг Ігореві створити ці роботи в оригінальній авторській техніці. «Для мене цікава фотографія не з точки зору постановки, бо цей етап я вже пройшов, а радше як експеримент образотворчого мистецтва».

На відміну від Ігоря Васюти, Юліан Яковина відображає статику світла у просторі. Його метод - експериментальна макрозйомка (твори автора експоновано на міжнародній виставці «Осінній салон» у м. Львові, 2007р.). Відкритий простір предметного світу він переосмислює через колір і світло, виокремлюючи на лінзах фотооб`єктиву інші світи. «Життя - це вічний потужний кінематограф з історіями кожного з нас, - каже пан Юліан. - Роботи, представлені на виставці, - це історія однієї моєї ночі. З іншого боку, виставка не є для мене приводом продемонструватися, радше показати людям своє бачення світу».

Юліан Яковина не рухає камерою, а відстежує потоки світла, отримуючи певний інформаційний сигнал. Його роботи невипадково схожі на космічні сфери, галактики, зоряний пил, комети, затемнення. Це унікально - в побуті зробити таку зйомку, яка би в макрорежимі показала об'ємний простір космосу. Відтак митець провадить експеримент зі світлом, формою і кольором. «Роботи, представлені на виставці, зроблені за одну ніч. Якось вночі я прокинувся і відчув, що в мені йде потужна інформація, взяв апарат і лише натискав кнопку», - розповідає пан Юліан. Зіставляючи тверді предмети, кольори і світло, митець зміг досягти космічного ефекту.

Галицький кореспондент