З-поміж багатьох незреалізованих мрій (а життя минає...) моя давня і неприхована мрія побувати в Моринцях, вклонитися славній землі Черкащини, яка явила світові Великого Українця Тараса Шевченка нарешті збулася. Разом з групою молодих івано-франківських «нашоукраїнців», активістів Молодіжного союзу «Наша Україна» я мала нагоду цьогорічного 9 березня бути очевидцем Шевченківських урочистостей у відомих на весь світ Моринцях з нагоди 196-х роковин Кобзаря з участю екс-президента України, почесного голови партії «Наша Україна» Віктора Ющенка і його команди.

Після весняного восьмиберезневого Прикарпаття з підсніжниками й розквітлою сонячною мімозою Звенигородський район Черкащини зустрів нас нечуваними тут у березні снігами і морозом. У селі Шевченковому (перша згадка в історичних джерелах 1618 року; колишня Кирилівка, до початку ХIХ ст. Керелівка), де провів своє осиротіле дитинство Шевченко, ретельно готувалися до приїзду В. Ющенка. Це було видно не лише по розчищених від снігу сільських вулицях, безлічі помаранчевих стягів із партійною символікою в руках молоді, а й з піднесеного настрою працівників літературно-меморіального музею Тараса Шевченка, збудованого 1939 року у вигляді  тризуба на території батьківської садиби, де Шевченко проживав з 1815 по 1829 рр.  

За словами екскурсовода музею з 30-річним стажем Валентини Страусєвої, «хоча президентом України Віктор Ющенко не був у Шевченковому, зате ще коли очолював Нацбанк багато зробив для зміцнення матеріально-технічної бази музею і залучав до цієї справи банкірів». Указом президента  В. Ющенка від 26 січня 2006 року заповіднику надано статус національного. У цьому селі досі багато родин на прізвище  Шевченко, яким вони, безперечно, пишаються. Тут живуть  п’яте-шосте-сьоме покоління родини Шевченків, зокрема по лінії братів Тараса Шевченка — Микити, Йосипа, сестри Ярини. З 1995 року посаду директора заповідника  обіймає заслужений працівник культури України Людмила  Шевченко. Тут багато років працював онук Кобзаря Т. Шевченко. Його справу продовжила донька — В. Шевченко, яка 30 років очолювала музей.

У  Шевченковому, що за
22 км від райцентру Звенигородки, відтворено автентичну хату батьків Тараса, неподалік від якої збереглась могила матері поета. В центрі села на колишньому цвинтарі — могила батька, Григорія Шевченка. За 400 м від музею — хата дяка Богорського, де навчався грамоти малий Тарас (рік забудови — 1782-й). Де могили братів Йосипа, Микити — невідомо. Відомі лише місця, де були їхні садиби.  

Шевченкознавець В. Страусєва розповіла, що в 1908 році на місці хати батьків  Шевченка встановили млинове колесо з написом «Тут була хата Т. Г. Шевченка», а в 1914-му на гроші, зібрані київськими діячами культури, в тому числі письменником і. Нечуєм-Левицьким і студентською молоддю, було викуплено садибу батьків Шевченка. 1957 року в центрі села встановлено бронзовий монумент  Т. Шевченка. Характерно, що за радянських часів до Шевченкового не пускали навіть уродженців села, які волею долі жили за кордоном.

— Тепер у Шевченковому чужі люди орендують нашу землю і дають нам на паї, — кажуть шевченківці. Колись тут був колгосп «Шевченківський край». Були велика птахофабрика, молочно-товарний комплекс. Тепер немає. У селі з понад двома тисячами жителів багато порожніх хат...

У Моринцях же на диво мальовнича природа: балки, покриті густими садами, майже три десятки ставків та струмків, деякі з яких об’єднані в каскади. Територія Моринців і прилеглих сіл належить до заповідної. Шевченкова мала батьківщина, його Моринці, є одним із центрів туристичного маршруту «Золота підкова Черкащини». У центрі села, навпроти сучасної загальноосвітньої школи, — садиба-музей Тараса Шевченка і пам’ятник Материнству у бронзі, до якого під спів місцевих кобзарів В. Ющенко поклав величезний кошик живих квітів.
«Велика честь виступити у такому святому місці, за декілька кроків від хати, де народився Тарас Шевченко, — сказав  В. Ющенко. — Шевченко і сьогодні дає нам снагу до формування українського шляху, українського порозуміння». Далі екс-президент прочитав напам’ять вірш Шевченка «і золотої й дорогої...». і на кінець запевнив, що зробить усе, аби у Моринцях створити шевченківську бібліотеку, а в Шевченковому завершити ремонт музейного комплексу.

«Українці, будьте вільними! Шануйте Бога! У вас повинна бути власна держава! — закликав Ющенко учасників багатотисячного  зібрання з усієї України. — У нас є Шевченко, який може нас об’єднати».