Унікальний грязевий вулкан у селі Старуня Богородчанського району може попередити прикарпатців про землетрус?

Прикарпатців знову лякають землетрусом. За повідомленням інформагентств, які цитують директора Румунського інституту геофізики Георге Мермуряна, 17-19 березня на прикордонні з Україною, зокрема на території Івано-Франківщини, можливий сильний землетрус. За розрахунками румунських спеціалістів, сейсмічна активність так званої "зони Вранча" у Карпатах може викликати підземні поштовхи на Прикарпатті силою до 8 балів за шкалою Ріхтера.

У розмові з репортером "ГК" доктор геолого-мінералогічних наук, академік Олег Адаменко зауважив, що Івано-Франківщина справді перебуває дуже близько від однієї iз найнебезпечніших сейсмогенних зон. "Саме в Карпатах зіштовхуються Євразійська та Аравiйсько-Африканська тектонічні плити, через які відбуваються значні горизонтальні зміщення, - пояснив академік Адаменко. - Найвідчутніше ці процеси відбуваються у горах Вранча на території Румунії, якi є епіцентром тих потужних землетрусів, що досягають до нас".

Однак, за словами Олега Адаменка, дослідження сейсмічної активності хоч і ведуться впродовж останнiх пiвтораста рокiв за допомогою iнструментальних вимiрювань, на жаль, не дозволяють визначити якісь закономiрностi у процесах, що вiдбуваються в надрах землi. "Наука може вказати район виникнення та максимальну руйнівну силу землетрусу, але спрогнозувати, коли саме вiн станеться, поки що поза нашими можливостями", - сказав науковець.

Свого часу спроби передбачити час виникнення землетрусу робили науковці Венiамiн Кляровський та Надiя Бiлоус, які займалися дослідженням проявів грязевого вулканізму у прикарпатському селі Старуня. Цей унікальний для Карпат вулканчик вперше проявив себе у 1977 році, саме після землетрусу в горах Вранча. Тодi на конусоподібному пагорбi дiаметром близько п'ятдесяти метрiв, на якому були старі, іще польські, нафтові свердловини, з'явилися першi кратери, з яких вихлюпувалася рiдина, грязi та газ.

Вивчаючи прояви грязевого вулканiзму у Старунi, Кляровський та Білоус висловили цiкаве припущення про залежнiсть активiзацiї вулкану вiд землетрусiв, якi вiдбуваються навiть на доволi далеких вiдстанях. Йшлося про те, що вулкан у Старунi реагує навіть на сейсмiчнi поштовхи, якi вiдбуваються аж у Чилi! Причому вiн стає активнiшим задовго до початку землетрусу, тобто може сигналiзувати про небезпеку.

Олег Адаменко вважає такi припущення своїх колег цiкавою гiпотезою, яку потрiбно пiдтвердити інструментальними дослiдженнями. "Треба систематично вимiрювати активність вулканчика i, зіставивши цi данi з показами сейсмічних станцiй, можна буде або підтвердити, або спростувати цю гіпотезу", - вважає він.

Хоча Старунський вулкан оголошено геологiчною пам'яткою, яка набула статусу державного заказника, ґрунтовних наукових досліджень тут досі не проводиться.

До теми

Причини виникнення та можливості прогнозування землетрусів серед багатьох інших питань, які стосуються існування нашої планети, докладно описані в енциклопедичній праці Олега Адаменка та його учня Георгія Рудька "Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі". Минулого тижня цю фундаментальну наукову роботу було презентовано в обласній науковій бібліотеці імені Івана Франка. У книзі подаються сучасні уявлення про походження та розвиток нашої планети, а також сценарії її майбутнього в умовах вичерпності природних ресурсів. На жаль, "Землелогія" видана незначним тиражем у кількості 750 примірників і у вільний продаж не потрапить, а розійдеться лише бібліотеками та науковими установами.

 Галицький кореспондент