Форвард “Тепловика” – герой першого туру другої ліги. Центральний форвард Ігор Худоб’як перебрався до “Тепловика” за кілька днів до старту нового сезону і одразу ж став своїм у новій команді.

Нападаючий перейшов до команди-новачка другої ліги з УПЛ, де виступав у складі “Говерли”. До справи взявся з ентузіазмом – тим більше, що повернувся на батьківщину. Вихованець івано-франківського футболу пограв у своєму житті на різних рівнях і, набравшись досвіду, дочекався, доки у рідний регіон повернеться великий футбол, і без зволікань приїхав до “Тепловика”.

У першому ж турі команда  Ігоря Худоб’яка здобула переконливу перемогу, а гравець відзначився двома забитими м’ячами і одним асистом і став, на думку прес-служби ПФЛ і інформаційного партнера Ліги Sport Arena, найкращим гравцем стартового туру.

– Приємно, що журналісти відзначили мене у цьому турі, – зазначив Ігор Худоб’як у інтерв’ю прес-службі ПФЛ. – Для мне це важливо, адже я повернувся до рідної домівки і хочу своїй команди нести якомога більше користі. Добре, що стартовий матч ми виграли, це надихне нас на подальші звитяги.

Про “Тепловик”…

– Першочергове завдання для мене полягає в тому, щоб допомогти Тепловику, чим я зможу. В регіоні досить довго був відсутній професіональний футбол, уболівальники, безсумнівно, скучили за командою, за грою своїх улюбленців. Не секрет, що на сьогодні футбол є однією з важливих соціальних складових і можливістю трішки відволіктися від буденності, отримати можливість пообговорювати футбольні перипетії за участю рідної команди. Хочу стати одним із безпосередніх учасників усього цього.

Про запрошення Ковалюка… 

Мені подзвонив головний тренер Володимир Ковалюк і запропонував приїхати у розташування команди, спробувати свої сили у складі Тепловика. Я довго не роздумував. Ми поговорили з президентом, з наставником, з яким я свого часу виступав у одній команді, і зійшлися на тому, що маємо подарувати прихильникам професіональний футбол і радувати їх якісним футболом. Буду відвертим, приїхав сюди не заробляти гроші, а отримувати насолоду від футболу. Тут грається з душею.

Про партнерів по команді… 

– Насправді, в команді лише кілька гравців, як той же Боришкевич, хто вже пограв на високому рівні. Абсолютна більшість гравців мають перші професіональні контракти. Тобто в нас така собі суміш досвіду і молоді.

Про стартову перемогу в Білій Церкві… 

– Знали, що Арсенал-Київщина зібралася за кілька днів до старту змагань, не пройшла повноцінних зборів. Але ми також новачки, також хочемо досягати результату, тому не можна говорити, що ми могли налаштуватися на цю гру неналежним чином. Для нас було важливо добре стартувати, для молодих футболістів – шанс відчути, так би мовити, запах футболу набагато більшого рівня, ніж вони грали до того. Так, ми проводили низку товариських матчів, у тому числі з першоліговими Буковиною та Скалою. Програли мінімально Буковині, але не можна сказати, що ми сильно в якихось компонентах поступалися. Зі стриянами зіграли в результативну нічию (2:2), але мали всі шанси здобути перемогу. У нас кожен гравець заточений на максимальний результат, має бажання прогресувати і це дає свої плоди у офіційних іграх.

Важливо, що в нас молодий амбітний тренер, який пограв на високому рівні, знає тонкощі гри. Переконаний, що Володимир Ковалюк ще про себе заявить. Він у нас кваліфікований, ми йому допомагаємо своєю грою і власним ставленням. Ось побачите!

Про майбутнє… 

– Після першого тайму наша перемога була мінімальною. Свіжий суперник не лише оборонявся, а ще й атакував і мав нагоду нам забити. В другому таймі вдалося вже прибрати ініціативу до своїх рук, закрили суперника на його половині поля і вирішили питання.

Будь-кому приємно забивати чи віддавати гольові передачі. Не можу сказати, що голи далися просто. Шкода, але наступний тур ми пропускаємо, а за тиждень нас чекає випробування Реалом Фармою. Одесити для нас є неймовірним подразником. Перевіримо себе на рівні ще й цієї команди.

Про повернення додому… 

– Мені завжди хотілося грати вдома, хоча й довелося поїздити в своїй кар’єрі. Чесно кажучи, в мене була реальна пропозиція з Вереса, я міг опинитися в Рівному. Але після пропозиції з рідного Івано-Франківська я віддав перевагу Тепловику. Зрозуміло, що команди різні за класом і умовами, але в нас також створюється амбітна команда і саме з нею я хочу досягати вершин.