У Коломиї про туризм, туристичну привабливість міста і його потенціал говорять усі – від бабусь на стихійних ринках до найвищих посадовців з ратуші. 

Однак реально працюють у цьому напрямку одиниці. 

Чи не найбільше для розвитку коломийського туризму та промоції міста у країні та світі робить Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського.

Пропонуємо вам розмову “Дзеркала Коломиї” з генеральним директором закладу Ярославою Ткачук.

 

Пані Ярославо, наскільки відомо, ніхто, окрім вас, не веде моніторингу потоку туристів до нашого міста. Поділіться інформацією, скільки туристів до нас приїжджає і звідки?

–          Мені важко говорити про Коломию загалом, бо ми ведемо моніторинг тільки тих туристів, які відвідують наш музей. Таку статистку ведемо вже приблизно 20 років. На початку 1990-их років щороку наш музей відвідувало 300-350 тисяч туристів. Переважно це були представники української діаспори старшого віку, які за Радянського Союзу не могли приїхати до України.

Великий туристичний підйом був на початку 2000-их років, коли відбувся Гуцульський фестиваль та коли ми відкрили музей Писанки. Тоді до нас їхали як туристи з-за кордону, так і почали приїжджати наші співвітчизники з інших регіонів України. Багато було мешканців Сходу, однак – цікавий факт – до нас майже ніколи не приїжджали мешканці Криму, а контакти з Донеччиною та Луганщиною були доволі тісні.

У 2013 році із зрозумілих причин потік туристів значно впав і тільки із 2015 року знову маємо тенденції до його росту. Зараз маємо 220-250 тисяч відвідувачів. Якщо говорити про географію, то це громадяни із 70 держав світу.

Зараз маємо 220-250 тисяч відвідувачів. Якщо говорити про географію, то це громадяни із 70 держав світу.

Кількість відвідувачів і географія вражаюча. Як ви рекламуєте свій музей, зокрема, за кордоном?

–          Проблема більшості музеїв у тому, що вони законсервовані на своїй території і майже не виходять, скажімо так, назовні. Великою мірою через фінансові труднощі. Нам вдалося вирватися з цього замкнутого кола і почати робити більше. 

Вдалося за рахунок Інтернет сайту, за рахунок активних дій, які напряму не стосуються музейної роботи. Ми проводимо дуже багато акцій, зустрічей та лекцій, які виходять за межі тематики музею, але вони є цікавими для відвідувачів. Також у нас є багато різних шкіл для дітей. Після дітей приходять їхні батьки, а за батьками – їхні друзі.

Що стосується закордонної промоції, то тут багато дає сайт. Наведу один приклад: ми були в американському Клівленді на одній культурній події. Нашу делегацію з Франківщини представляють, а мер питає, а чи є хтось з Коломиї. Ми відгукнулись, і я запитую, звідки знаєте про Коломию, про музей – бували? Ні, – каже, – бачив сайт. Так само через Інтернет нас знайшов Український Дім у Дюссельдорфі та музей у Ліндлярі. Вони самі до нас приїхали і попросили організувати у них виставку. Крім цього, активно співпрацюємо з музеями Польщі, Словаччини, Австрії, Франції.

 

 2002 року разом з французами ми реалізували унікальний та суперсучасний проект, присвячений писанці. Тоді 28 нормандських художників створили різні її інтерпретації в стилі Василя Кандинського. На цю акцію приїхав увесь цвіт європейської культури. Ну й останній проект, до якого ми маємо відношення, – це виставка «Тіні забутих предків», автором якої є Павло Гудімов і яка виставлялася у Мистецькому Арсеналі у Києві. Там її відвідало 50 тисяч людей. Ось так ми і даємо про себе чути. Тож, підсумовуючи відповідь на ваше запитання, скажу, що найкращою рекламою є праця і результат. Якщо ти працюєш щиро і самовіддано, результати роботи прориваються, як промінь крізь хмари, і самі знаходять адресатів.

Нині у місті триває робота зі створення туристичної стратегії Коломиї, її образу. Якою, на Вашу думку, має бути етнографічна складова цього образу? Можливо, є сенс більше прив’язати Коломию до бренду Гуцульщини, який впізнаваний, але від якого самі коломияни дещо відхрещуються й ідентифікують себе з Покуттям, яке не так розкручене…

–          Якщо дивитися на це питання суто історично, то Покуття як етнорегіон відоме з 13-го століття, Гуцульщина ж набагато молодша – вона формується десь у 17 столітті як гірська частина Покуття. Ці два регіони між собою тісно пов’язані і відрізняються хіба що географічними чи кліматичними чинниками.
Я згідна з тим, що Гуцульщина, як бренд, більш розкручена. Це в силу того, що вона завжди була менш доступною, більш екзотичною із збереженою архаїкою та автентикою. Однак Покуття не менш цікаве, тут також є своя унікальність. Тож, якщо говорити про туристичну ідентифікацію Коломиї, не треба відмовлятися від Покуття, його треба більше розкручувати. А воно дійсно дуже цікаве – як за історичними подіями, так і за традиціями та культурними практиками.
Якщо вже говорити узагальнююче про образ міста, то скажу так: Коломия – це покутське місто, яке є брамою до Гуцульщини, яку без Коломиї також уявити неможливо. Віками наше місто і для покутян, і для гуцулів було своєрідним мегаполісом, де сплавилися в одну ідентичність традиції як рівнинного Покуття, так і гірської Гуцульщини. На цьому, очевидно, і потрібно робити наголос.

Взагалі яким мав би бути туристичний образ Коломиї?


–          Однозначно місто має бути сучасним, але при цьому далеко не відходячи від своїх корінь. Сучасні віяння ми маємо вміти органічно вписати в нашу історію. Концепція чи образ міста має бути результатом спільної роботи, а не тільки людей з влади. Ці люди мають бути координаторами, щоб зібрати людей мистецьких, творчих, фахових і знаючих, не поверхово знаючих, а глибоко знаючих. Тоді буде результат і дійсно гідний образ та стиль Коломиї. Відповідно, у цьому стилі потрібно облаштовувати й увесь міський простір, і вказівники, і лавочки, і кав’ярні, і скульптури.

Дуже б було гарно представити кожну вулицю міста, як окрему невеличку історію зі своїм унікальним обличчям. Свого часу разом з львівськими художниками ми так зробили з вулицею Ярослава Пстрака у Львові. Ми видрукували декілька банерів з його роботами та інформацією про нього, вивісили їх на вулиці та зробили презентацію для місцевих мешканців.

Якщо говорити про нинішній день, наскільки ми використовуємо свій туристичний потенціал?


–          Дуже мало, ми донесли до світу приблизно 2% з того, що можемо про себе розповісти. Коломия має унікальні можливості, однак для їх реалізації потрібна важка, щоденна, я б навіть сказала, жертовна праця.

Віктор Фітьо, Дзеркало Коломиї

15 Серпня 2016, 10:51
Теги:

http://visty.in.ua/news/intervyu/news_11213/
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47