Український письменник, політичний і громадський діяч, депутат Верховної Ради (1990-1994), Герой України Роман Іваничук помер в суботу на 87-му році життя.

“Сьогодні помер Роман Іваничук, український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, член Спілки письменників України, депутат Верховної Ради України I-го скликання, заслужений працівник культури України, Герой України. Громада Львова висловлює співчуття родині та близьким”, – йдеться в повідомленні на сайті Львівської міської ради.

Поховали Романа  Іваничука на Личаківському кладовищі у Львові.

Роман Іваничук – автор близько 15 історичних романів, кількох повістей і збірок новел. Його твори перекладалися на французьку, російську та інші мови.

Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області України) в сім’ї учителя. Вдома у батька була велика бібліотека, тому з дитинства Роман багато читав.

У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання.

У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 працював у редактором відділу прози журналу «Жовтень» (від 1990 р. — «Дзвін»).

У 1968 р. вийшов друком роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, хотіли звільнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс.

Роман Іваничук — автор багатьох збірок новел та оповідань, повістей «Місто», «Сьоме небо», «На перевалі», «Зупинись, подорожній!». Але найбільшу популярність він здобув як історичний романіст. Нагороджений державною відзнакою Герой України.

 Його «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда» — це різні часи, різні географічні терени, різні жанрові підвиди історичного роману.