Соломія Амвросіївна Крушельницька — відома українська оперна співачка, педагог. Суть її таланту полягала у вражаючому внутрішньому темпераменті, у надзвичайній легкості, з якою вона загорялася і запалювала усіх довкола. Ще за життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Вагнерівська примадонна” ХХ ст. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Успіх Крушельницької на оперних сценах світу був успіхом і визнанням української музики й мистецтва.
 
Замість кохання — музика
Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 р. у с. Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області, в сім’ї священика із шляхетного й старовинного українського роду. У 1878 р. сім’я перебралася у с. Біла недалеко від Тернополя. 
Першим досвідом співу для Соломії був домашній хор — у ньому співали всі восьмеро дітей Крушельницьких. Під час одного з таких виступів у 17-річну Соломію закохався молодий семінарист Зенон Гудковський. Зачарований голосом і вродою, він попросив її руки. Заручилися. Наречений — гарний, ставний, з доброї сім’ї, але говорив: “Як вийдеш заміж, станеш господинею, тоді не буде часу співати”. Перед самим весіллям взагалі категорично заявив: “Жінка не повинна займатися музикою, а тим більше виступати на концертах, у театрі”. Коли він запитав Соломію, які обручки замовляти, вона відповіла: “Ніяких!” і наполягла на скасуванні заручин. Це суперечило всім суспільним нормам. Однак Амвросій Крушельницький підтримав доньку, адже понад усе він хотів бачити свою доньку щасливою. А в її житті тоді була лише одна пристрасть — музика.
Диригент та критик Володимир Садовський був другом старшого брата Соломії Антона, тож часто гостював у Білій. На своє горе він закохався у юну Соломію. Його любов була настільки щирою і єдиною, що він не міг бачити своєю дружиною іншу дівчину. Він кохав її все своє життя, але вона не подавала йому найменших надій. Коли Садовський отримав відмову, то не одружився з іншою, а висвятився на священика.
Шанувальником Соломії був також відомий адвокат, політичний та громадський діяч Теофіл Окуневський. Він походив з дуже відомої галицької родини. Теофіл постійно супроводжував Соломію, адже не личило молодій неодруженій дівчині самій ходити. Він вважався її нареченим. Навіть просив руки Соломії у її батька, але історії не відомо, як розірвалися їхні стосунки.
 
“Може стати окрасою першорозрядної сцени”
Основи музичної підготовки Соломія отримала в Тернопільській гімназії. У 1883р. на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства “Руська бесіда”. 1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. 
Перший оперний дебют Соломія Крушельницька виконала 15 квітня 1893 р., зігравши роль Леонори у виставі італійського композитора Г. Доніцетті “Фаворитка” на сцені Львівського оперного театру. Саме там її побачила італійська прима Джемма Беллінчоні. Вона переконала дівчину продовжити навчання в Італії.
Вчити доньку за кордоном для сільського священника було розкішшю, але задля великого майбутнього доньки Амвросій Крушельницький був здатний на все. Він взяв позику в банку і відправив доньку на навчання за кордон — восени 1893 р. Соломія їде вчитися до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів) і професор Конті (драматична гра і міміка). 
Батько Соломії не прогадав, у дипломі Соломії згодом записали: “... має всі дані для того, щоб стати окрасою навіть першорозрядної сцени”.
В Італії всю себе Соломія присвячує навчанню. Крушельницька займається по шість годин на день і вже за рік тріумфує на італійській сцені. Публіка в захваті від її унікального сопрано. Згодом були виступи в провідних театрах Європи, де співали найкращі світові зірки.
У той час найбільш популярними на оперній сцені були четверо чоловіків — Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо та Федір Шаляпін. І лише одна жінка змогла сягнути їх висоти — це була Соломія Крушельницька.
 
“Найпрекраснішій  і найчарівнішій Баттерфляй”
У кого б не перевтілювалась Крушельницькій — Аїду, Кармен, Брунгільду — кожна прем’єра за її участі мала шалений успіх. Поціновувачі бельканто добре знають, що, мабуть, жодна прем’єра не провалювалася з таким тріском, як “Мадам Баттерфляй” Джакомо Пуччіні 1904 року в Мілані. Глядачі обурено свистіли. Маестро почувався розчавленим. З часом колеги вмовили його переробити твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку.
Вона погодилась не відразу. “Де ви бачили японку заввишки у мій зріст?” — допитувала Пуччіні. “Зате є східна тендітність”, — відповідав композитор. Соломія внесла свої правки. Радила метру скоротити вступну арію, яка, на її думку, і втомила глядача. Пуччіні довелося погодитись. На прем’єрі оновленої опери публіка сім разів викликала композитора й акторів на сцену. Це був тріумф. Зворушений і вдячний маестро надіслав Соломії свій портрет з написом “Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”. Меа Крушельницька, як називали її італійці, докорінно змінила уявлення про цю роль. І, звичайно, про себе.
Образ оперної діви кінця ХІХ – початку ХХст. істотно відрізняється від сучасного. У ті часи гастрольний графік та репертуар зазвичай визначали не самі співачки, а імпресаріо, антрепренери, агенти, диригенти. Навіть якщо йшлося про гучно відомих примадонн, усе вирішували чоловіки. Сама ж артистка мусила вміти співати, зітхати, страждати від мігрені, вчиняти істерику та приймати квіти й коштовності від шанувальників. Хто завгодно, але не Крушельницька. Всесвітньо відомі диригенти Артуро Тосканіні й Леопольдо Муньйоне суперничали — хто надасть кращі умови для виступу. “Я й надалі знаходитиму радість у вірному служінні Вам”, — писав Соломії один з найвідоміших оперних антрепренерів, погоджуючи умови чергового контракту. “Щиро дякуємо за ласкаву згоду виступити у нас”, — розливався соловейком директор Нью-Йоркської Метрополітен-опери Моріс Грау.
 
Співачка без покровителів
Крушельницька насправді вміла руйнувати стереотипи. Сучасники обдаровували її за це виразними епітетами: “Шаляпін у спідниці”, “Александр Македонський” і, навіть, “Жінка-Наполеон”. Соломія була чи не першою оперною співачкою, яка не шукала покровителів, а розраховувала тільки на власні сили.
“Мільйонери пропонували мені — з умовою, коли вийду за них заміж, — збудувати окрему оперу виключно для мене або радили забувати про свою тяжку професію і обрати собі спосіб життя до вподоби в якій завгодно частині світу: на горах Тибету або на золотистому морському піску…”.
Європа, Америка, Африка — серед шанувальників Крушельницької було безліч політиків, багатіїв і всесвітньо відомих співаків. Але Соломія всю свою пристрасть віддавала тільки сцені. 
Не прийняла вона залицянь Василя Стефаника. Відомо, що Крушельницька була запрошена співати до Кракова — в оперу Вагнера. На той час у Кракові навчався Стефаник в університеті на медика. Якось разом із художником Іваном Трушем вони почули, що у театрі співає їхня землячка і вирішили з нею познайомитися. Василь Стефаник писав до Вацлава Морачевського: “…Я тепер у свіжім світі — за кулісами. Співає в тутешній опері Крушельницька… Вона має прегарні голосниці в горлі і розумне лице...” Між Стефаником та Крушельницькою зав’язалася ніжна дружба, і вони стали добрими приятелями.
У черзі за розбитим Соломією серцем стояв й аптекар єгипетського короля Іван  Білинський  родом з Тернопільщини. Навчаючись у гімназії, він потоваришував з сином одного подільського пана, а потім вони разом поїхали до Єгипту. У Каїрі Іван припав до душі старому аптекареві, який прийняв його за сина й після смерті залишив йому аптеку. Згодом Білинський став придворним аптекарем, здобув пошану і нажив солідні статки. За його кошти в Україні будували гімназії, бурси, читальні, він допомагав фінансово Борисові Грінченку, Лесі Українці, Іванові Франку, Василю Стефанику. Коли він побачив 12 листопада 1896 р. в Трієсті Соломію, закохався у неї з першого погляду і на все життя. Та вона твердо заявила, що її покликання — спів, мистецтво, що заміж вона не збирається. Білинський з сумом попросив дозволити йому бути її досмертним другом.  З тих пір щороку 12 листопада співачка отримувала від нього коштовні подарунки.
Крушельницька не стала коханою відомого оперного співака Федора Шаляпіна, який  одного разу приїхав до неї у розкішному екіпажі, запряженому парою білих коней, і вмовляв разом поїхати у Париж.
Здавалось, Соломії не потрібні чоловіки.  Задля неї долали тисячі кілометрів. А вона сама… несподівано навчилася керувати автомобілем і впевнено їздила вулицями Мілану, приводячи місцевих матрон у невимовний трепет.
 
Як Везувій допоміг зустріти кохання
Коли 1906 р. Соломія гастролювала в Неаполі, раптом пробудився вулкан Везувій. Викиди попелу неабияк загрожували голосу. Дослухавшись до поради лікаря, Соломія вирішила перервати гастролі. Імпресаріо подав позов до суду за невиконання умов контракту. Захищати співачку взявся адвокат Чезаре Річчоні — високоосвічений красень, заможний аристократ, тонкий поціновувач опери, а заодно й мер невеликого міста. 
Чезаре сподобався Соломії, бо вмів триматися з люб’язністю й повагою без жодної нотки покровительства чи поблажливості — цих ноток співачка не терпіла, адже в силу професії чудово чула в них фальш. Він був на 20 років старший за Соломію, однак лише з ним Крушельницька, яка раніше була віданна тільки сцені, пізнала земне кохання. 
Період залицянь тривав майже чотири роки. Соломія й не думала легковажити з таким важливим рішенням, як шлюб. Побралася пара 1910 року в одній із церков Буенос-Айреса. Світська хроніка писала: “Найвідоміший європейський адвокат одружився зі знаменитою оперною співачкою”.
“Я знала з театру і з літератури, з різних романів, що можна для коханої особи покинути все, зважитись на все, але я не відчувала в собі непереможної пристрасті, яка була б рівнозначна з переворотом. Я дійшла справді поважного віку, поки зрозуміла і відчула те, що нормальні жінки переживають на десять і двадцять років раніше. Це було для мене великим відкриттям. Бачите, як дивно іноді складається життя артистки. Всі вважали мене дуже досвідченою і навіть хитрою, а я була страшенно наївною” (зі спогадів співачки).
Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у Віареджо —  італійському містечку на березі Тірренського моря. Тут Соломія купила віллу, яку назвала “Саломе”. Із Річчоні Соломія зазнала справжнього сімейного щастя. Але він серйозно хворів, і вже після весілля почав поступово сліпнути. 1938-го року Чезаре не стало.  Дітей у подружжя не було. Своїм близьким, уже переїхавши до Львова, Крушельницька казала, що Річчоні був єдиним чоловіком, якого вона кохала…
 
Останні роки життя — у Львові
У1939 році Крушельницька поїхала до Львова провідати рідних. І пастка зачинилась. Повернутися до Італії, де залишилось усе її життя і могила коханого чоловіка, Соломії не дозволяли. Радянського громадянства не давали. Лише після того, як Крушельницька продала свою улюблену віллу “Саломе”, де пройшли її найщасливіші роки в Італії, і віддала всі кошти на користь СРСР, її визнали “своєю”. 
Її будинок (який вона купила для батьків) конфіскували, залишивши всесвітньо відомій примадонні лише крихітні кімнатки на другому поверсі. У невеличкій квартирі Соломія мешкала разом із сестрою, продовжувала займатися співом, давала приватні уроки. Після Другої світової війни Василь Барвінський допоміг отримати дозвіл офіційно викладати  в Львівській консерваторії, деректором якої тоді був. Проте після того, як його усунили від керівництва (а згодом і зааарештували), Соломія ледь не втратила роботу .
Як викладач, Соломія Амвросіївна мала щороку давати звітний концерт. Інакше звільнили б. Востаннє Крушельницька співала на сцені 1949 року. Їй було сімдесят сім. Невеличкий зал Львівської філармонії не міг умістити всіх, хто хотів її чути. Мало хто з глядачів знав, що співачка хвора на рак горла. Можна тільки здогадуватись, якою ціною давався їй той останній спів. Тьмяне світло. Співачка спирається на паличку (у 1944 р. вона зламала ногу). Крушельницька прощалася з глядачами Львова, а перед очами оперної примадонни плили сцени Відня, Мілану, Парижа, Нью-Йорка, Варшави...
У 1951 р. Соломії Крушельницькій присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 р., за місяць до смерті, Крушельницька, нарешті, отримала звання професора. 16 листопада 1952 р. перестало битися серце великої співачки. Поховали С. А. Крушельницьку у Львові на Личаківському кладовищі поруч з могилою Івана Франка.
 Довгий час на її могилі не було пам’ятника (зараз могилу, яка має назву “Sole mio”, охороняє скорботний Орфей з лірою, автор надгробка — відомий український скульптор Теодозія Бриж), але чиясь рука щодня клала на скромний надгробок живі квіти.  “Душа, смертельно хвора на красу, не помирає — просто кам’яніє”, — писали про Соломію Крушельницьку поети. 
Митці продовжують жити у своїх творах: поет залишає після себе вірші, художник — картини, а співак живе доти, доки чують його голос...
27 Вересня 2016, 14:05
Теги:

http://visti-kalush.com.ua/articles/category/socie
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47