Дане Звернення було прийняте під час позачергової XLVIII сесії міської ради 12 березня 2010 року.
      Президентові України
      Народним депутатам України
      Прем’єр-міністру України
      Європейсько му Парламенту
      Міським радам обласних центрів
      Івано-Франківська міська рада та громадськість міста вкрай занепокоєні ситуацією, що склалась довкола присвоєння звання Героя України Степану Бандері.
      Хто більше може заслуговувати визнання, як людина, що все своє життя боролась та без вагань його віддала за незалежність рідного народу, цілісність та суверенність держави. Степан Бандера впродовж багатьох років був лідером українського визвольного руху, за яким ішли сотні тисяч борців, не сумніваючись у його правоті та будучи впевненими у його вірності. Таку довіру він заслужив своїми вчинками і самопожертвою заради України. Перебував під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави, був в’язнем концтабору Заксенгаузен, а 15 жовтня 1959 року Степан Бандера загинув від рук радянського агента. Переслідувань та поневірянь зазнав не лише провідник національного руху, а й всі члени його родини. За те, що був націоналістом, в Києві органи НКВД розстріляли батька Степана Бандери - Андрія, священика УГКЦ. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 році було заарештовано і заслано до СибіруКрасноярський край). Ще одна сестра - Володимира - перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 до 1956 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили польські наглядачі-капо у концтаборі Аушвіц, брата Богдана розстріляли німецькі окупанти у 1943 році в Херсоні.
      Івано-Франківська міська рада чи не найпершою звернулась до Президента України, Прем’єр-міністра України, Верховної Ради України з проханням присвоїти С.Бандері звання Героя України (посмертно), та відзначити 100-річчя від дня народження визначного борця за українську державність, політичного діяча, ідеолога українського національного руху Степана Бандери на загальнодержавному рівні.
      Однак окремі політики та політичні сили в Україні заявили, що визнання Степана Бандери Героєм України є черговим кроком до розколу українського суспільства. Не постать С. Бандери розколює українську громаду, а бездоказові інтерпретації та політичні спекуляції навколо неї, що відбуваються на тлі незнання особистості, про яку йдеться. А ще гірше, на тлі небажання знати правду і її відстоювати. Яскраво препаровані напівправда чи напівбрехня значно швидше оволодівають свідомістю людей, ніж копітка робота відшукування вивірених фактів та вибудови з них правдивої біографії людини. Сьогодні засуджують присвоєння звання Героя ті, хто ніколи не хотів бачити Україну самостійною, незалежною, сильною державою. Та завдяки тому, що незважаючи на поневолення чи Австро-Угорщиною, чи Польщею, чи Росією українці залишались самі собою, тому під тисячолітнім гнітом зберегли свою ідентичність, мову.
      Зважаючи на вагомий особистий внесок Степана Бандери в боротьбу за українську державність, звертаємось до Вас з проханням не сприяти поширенню антиукраїнських настроїв у територіальних громадах та не підтримувати ідею відміни Указу Президента України «Про присвоєння С.Бандері звання Герой України».
      Також Івано-Франківська міська рада здивована і обурена прийняттям 20-го пункту Резолюції Європарламенту щодо ситуації в Україні в якому зазначено, що Європарламент «глибоко шкодує стосовно рішення Президента України Віктора Ющенка про посмертне присвоєння Степану Бандері, лідеру Організації Українських Націоналістів, яка співробітничала з нацистською Німеччиною, звання «Національний Герой України» і сподівається у зв’язку з цим, що нове українське керівництво перегляне такі рішення.
      Підґрунтям такого твердження є наклеп радянського комуністичного режиму про «співпрацю» ОУН з нацистською Німеччиною. Більше того, таке твердження є цинічним, оскільки загальновідомим є той факт, що після проголошення 30 червня 1941 року Акту про незалежність України Гітлер розпочав масове нищення членів ОУН як ворогів Рейху, а Степан Бандера з липня 1941 по жовтень 1944 років був запроторений німецькими нацистами до концентраційного табору Заксенхаузен.
      Переконливим доказом цього є те, що діяльність ОУН і УПА, ставши предметом розгляду на Нюрнберзькому процесі, не була засуджена.
      Слава Україні! Героям слава!