Як  відомо із численних повідомлень ЗМі, з 1 жовтня в Україні триває пілотний проект у сфері ціноутворення. Як пояснюють самі урядовці, він передбачає скасування цінового регулювання на продовольчі товари на три місяці, протягом яких буде проводитися ретельний моніторинг цін. На його основі прийматимуть рішення про подальшу долю цінового регулювання на продукти харчування. Метою ухваленої такої постанови в уряді називають зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції та дерегуляцію у сфері ціноутворення. Як результат — очікують значного спрощення процедури зміни цін, залежно від цінових коливань ринку, що дозволить виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури. Більше того, ринкове регулювання цін сприятиме розвитку конкуренції. Водночас реалізація урядового проекту дозволить виявити реальний вплив державного регулювання на ціноутворення у сфері продовольчих товарів та підготувати обррунтоване рішення щодо подальшого його застосування.

А  тепер кілька слів про те, яких конкретно товарів стосуватиметься згаданий урядовий експеримент. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №656 від 22 вересня цього року, на пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі уряд погодився зупинити державне регулювання на:
— граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування;
— граничні розміри плати за послуги, що надаються у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
— граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище 20 відсотків) за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
— граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні;
— граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого ратунків, борошна житнього обдирного, хліба вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого ратунків та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків;
— оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого ратунків, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко коров’яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни;

— граничні рівні рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини не вище ніж 10 відсотків.
Відтак Держслужба статистики, обласні та міські адміністрації повинні забезпечити моніторинг цін на товари та послуги, визначені у цій постанові, а інформацію про результати повідомити Мінекономрозвитку до 1 січня 2017 р. Згадане міністерство у місячний термін має підготувати і подати до Кабміну інформацію про результати реалізації пілотного проекту та пропозиції щодо удосконалення державного регулювання цін на товари і послуги у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів.
Нагадаємо також нашим читачам, що регулювання згаданих цін було віднесено відповідною постановою Кабінету Міністрів ще від грудня 1996 року до компетенції Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пам’ятаючи про експерименти останніх років, власне про їхні наслідки, чимало людей заговорило про чергове підвищення вартості продуктів харчування. Втім, урядовці заспокоювали: такий крок лише зменшить регулятивний тиск на бізнес і жодним чином не вплине на ціни. і пояснювали: мовляв, згадане уже цінове регулювання було введено в Україні в середині 90-х років минулого століття. Таким чином влада намагалась впливати на вартість соціально значимих груп товарів. Отож виробники були змушені декларувати свої рішення про підвищення цін органам державної влади. Стверджують, що у різні часи ця процедура працювала по-різному, але з часом стала джерелом корупції, оскільки від чиновника залежало — давати чи ні і коли саме відповідний дозвіл, він також міг знайти підстави для накладання штрафів. «Приходили, знаходили одну гривню більше чи менше і починали їх карати величезними штрафами, санкціями. Тому це — антикорупційний крок, який, я думаю, буде правильно сприйнятий вітчизняним бізнесом», — цитують прем’єр-міністра Володимира Гройсмана інформаційні агенції.
Звичайно, можна стверджувати, як це роблять наші урядовці, що всі цінові питання відрегулює вільний ринок. Однак чи можемо ми нині говорити про існування такого ринку в умовах України? Навряд. і річ не лише у тому, що контрольні органи, такі, як, скажімо, Антимонопольний комітет чи Держпродспоживслужба, наразі не продемонстрували достатньої ефективності (останню, щоправда, нещодавно створено). Пригадуємо у цьому зв’язку і справу про начебто змову великих рітейлерів (мереж супермаркетів), яка гучно прозвучала кілька років тому, але й нині про остаточні результати антимонопольного розслідування нічого не відомо, і періодичні «невмотивовані», за словами експертів, стрибки цін на продукти харчування (та ж гречка не так давно подорожчала у рази, і таких стрибків було не один і не два за останні роки), та справжніх причин, які їх викликали, ми також не знаємо. Так само, як не маємо відповідей на запитання: чому буквально за кілька останніх днів так злетіли догори ціни на яйця? Чому подорожчала курятина, причому дуже? Чому хоч повільно, але дорожчають на гривню-дві молочні продукти?
Звичайно, агровиробництво відчуває сезонні коливання — коли менше несуться кури, менше отримують молока від корів. Втім, навряд чи все можна списати лише на сезонність. Очевидно, маємо справу з недосконалістю ринку, або можливістю великих гравців впливати на ціни.
Зрештою, експеримент зі скасуванням держрегулювання цін на продовольство лише розпочався і справжні результати ми побачимо трохи згодом. Втім, хочеться зауважити, наприклад, що на противагу тому, про що розповідали урядовці, хліб таки потрапив у зазначений перелік, як і майже всі види хлібопекарського борошна. Тож стежитимемо найперше за тими продуктами харчування, які становлять значну частину нашого щоденного меню.
Між іншим, у зв’язку із таким радикальним зменшенням тиску на бізнес, як трактує згаданий експеримент уряд, хочеться нагадати про ще одне невиконане «домашнє завдання» багатьох урядів, починаючи ще з 2000 року — отже, з трохи меншою «бородою» ніж у державного регулювання цін. Йдеться про перегляд розміру споживчого кошика для українців, який на нині залишається чинним ось уже 16 років. Бо ж, захищаючи підприємців, варто подумати і про споживачів, котрі мали б у підприємців щось придбати.
У рамках справи про перегляд вмісту споживчого кошика Кабмін нині лише готується затвердити нові набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, від яких залежить встановлення розміру прожиткового мінімуму в Україні. Про це повідомляє юрист, керівник проекту «Відкритий Суд» Станіслав Батрин у листі одній із інформаційних агенцій. За його словами, Мінекономрозвитку підготувало проект урядової постанови «Про затвердження наборів продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг». Проект спрямовано до Кабінету Міністрів на затвердження.
С. Батрин відмічає, що, відповідно до споживчого кошика, українцям надається можливість придбання таких речей: однієї шафи для одягу (термін служби — 25 років), 1 стільця на 15 років, 1 ліжка на 25 років, 1 стола письмового на 25 років, 1 набору для кухні на 25 років, 1 дзеркала для ванної кімнати на 20 років, 1 телефона на 25 років, 2 тарілок (3 роки), 1 ножа (10 років), 2 виделок (10 років),
2 ложок (10 років), 1 холодильника (15 років),
1 пральної машини (14 років), 1 люстри (25 років),
1 радіоприймача (20 років).
«Замість масла в переліку наборів продуктів харчування для працездатного населення міститься позиція «маргарин» (2 кг на рік). Також у переліку передбачено не більше, ніж 2 кг сала на рік для українця, 8 кг свинини та 9 кг ковбаси», — зазначив юрист.
Що ж до одягу, то урядові пропонують також затвердити такі норми для чоловіків: по одному костюму, краватці, джемперу, светру, штанів на рік. із білизни: 6 трусів, 2 майки, одні плавки та 10 шкарпеток на рік.
Для жінок: 6 трусів, 2 бюстгальтери, 2 майки, один купальник, 2 пари синтетичних колготок та одні штани. із засобів гігієни: 2 зубні щітки, один одеколон, одна гребінка, туалетний папір 12 шт. — все це на рік.
із предметів санітарії та ліків, за інформацією юриста, вирізняються такі показники: 1 вата (100 г), 2 бинти, 2 жарознижувальні засоби, 7 пластирів, дитячий крем — на рік.
Стосовно перукарських послуг комісія залишила норму в 4 стрижки на рік.
Батрин зауважив, що про міжміські чи міжнародні поїздки комісія «забула». Вказані тільки приміські перевезення (до 50 км). Показник відвідування закладів культури — шість разів на рік, придбання книг — не більше шести.
«Уряд взагалі не мав права подавати проект бюджету на 2016 рік без проведення такої експертизи та затвердження її висновків», — цитують юриста інформагенції.
Нагадаємо, що споживчий кошик — цe набір товарів i послуг, нeобхідних для задоволення наших першочергових пoтреб y середньому за рік. Він містить 296 найменувань товарів та послуг. Офіційно повний список складових кошика розраховують згідно з Постановою Кaбінету Міністрів України №656 вiд 14 квітня 2000 р. «Пpо затвердження наборів продуктів харчування, нaборів непродовольчих товарів тa наборів послуг для оcновних соціальних i дeмографічних груп населення». На виконання цієї постанови Мінпраці видало наказ №109/95/157 вiд 17.05.2000 р. «Пpо затвердження Методики визнaчення прожиткового мінімуму на oдну особу та для oсіб, які відносяться до oсновних соціальних i демографічних гpуп населення», де надало не лише методику, а й умовні приклади і розрахунки вартості. Саме цю методику і використовують для визначення прожиткового мінімуму на рік (а відповідно, і мінімальної пенсії).
Підкреслимо ще раз: нинішній споживчий кошик, а отже, і вартість прожиткового мінімуму, фактично встановлені ще 16 років тому. А навіть якщо взяти офіційний індекс інфляції за ці роки, то вона становить понад 300 відсотків, отже, ціни за цей час зросли більш ніж утроє. Є над чим подумати споживачам. Та й, зрештою, урядовцям також.
Між іншим, згаданий Станіслав Батрин нагадав, що у 2015 році Кабінет Міністрів програв дві судові справи про необхідність перегляду прожиткового мінімуму і вмісту споживчого кошика за його позовом. Уряд подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду і просив зупинити перегляд прожиткового мінімуму в Україні. Однак і суд касаційної інстанції відмовив Кабінету Міністрів у задоволенні такого клопотання.
Тож, може, варто подбати не лише про українських підприємців, а згадати і про тих споживачів, яким просто ні з чим іти за покупками?