Комунальні організації з утримання житлового фонду радянського зразка, як кажуть, дійшли до ручки. Якщо не всі, то абсолютна їх більшість незадовільно справляється з покладеними на них обов’язками. Вони самі, без нашої згоди, замовляють для нас послуги, самі їх надають (окрім освітлення сходових кліток), самі ж себе контролюють. А штрафувати їх нікому.

Правда, недавно з’явилася Держжитлокомунінспекція (в обласному управлінні — лише п’ять фахівців), та сумнівно, що вона зможе істотно впливати на поліпшення якості житлово-комунальних послуг і насамперед — з утримання будинків та прилеглої до них території. Ну хоча б з такої банальної причини, що нашої з вами квартплати не вистачає на зарплату численній армії працівників ЖЕО (для довідки — вона не може бути меншою за мінімальну в державі, а в начальника організації сягає до чотирьох-п’яти тисяч гривень за місяць). Якщо ж десь і згадують про надання послуг, то вряди-годи забезпечують двірників мітлами, відрами та грабельками. Зрозуміло, що з огляду на це у держінспекторів не піднімається рука застосовувати до ЖЕО штрафні санкції.

Прощальний писк екс-міністра Кучеренка

Його бачення реформування ЖКГ в Україні недавно опублікувала газета «Урядовий кур’єр» (цитуємо дослівно):

«Ми безсилі перед комунальним ЖЕКом. Нам потрібно дати рік муніципалітетам на автоматичну реєстрацію ОСББ — юридичну особу, що визначатиме, які саме послуги замовляти ЖЕКові або іншій компанії для кожного конкретного будинку, а що люди візьмуть на себе. Запевняю, що таку примітивну послугу, як прибирання дворів та під’їздів ми можемо значно ефективніше й економніше виконувати самі, без ЖЕКів. Або примусити ЖЕК виконувати цю функцію. Але тоді ОСББ забезпечуватиме наші права щодо контролю за цими послугами, за їх замовленням і розрахунками...»

Залишимо на совісті екс-міністра його фантазії на тему виведення вкрай занедбаного житлово-комунального господарства з кризи — якщо це так просто, то чому він не зробив цього сам більш як за два роки перебування на займаній посаді? Надії на ОСББ покладали й попередники Олексія Кучеренка. А де результат? За 15 років, що минули з часу прийняття відповідного законодавства, мешканці лише 10 232 будинків об’єдналися в кондомініуми (із загальної кількості 230 тисяч багатоповерхівок в Україні). Щорічний приріст — у середньому півтори тисячі ОСББ.

Не може похвалитися гарним показником й Івано-Франківськ: наразі маємо 144 об’єднання на близько тисячі багатоповерхівок. Торік долучилося не більше два десятки, і то за рахунок перереєстації ЖБК та створення ОСББ в новозбудованих житлових кварталах. У старій забудові міста глухо, як у танку. Основна причина — обмаль активних людей з відповідною освітою, відчайдухів цієї ноші.

— Заковика не тільки в людях, — каже Ольга
Бачинська, довголітній голова будинкового комітету на Вовчинецькій вул. 198-б.

— Кому потрібна морока із заміною плоского даху на шатровий або підвальних розгалужень, які давно дихають на ладан?! Держава не спромоглася виконати вимоги ЗУ «Про приватизацію житла» — тобто відремонтувати його капітально ще до того, як ми отримали свідоцтва на право власності. Байдуже споглядає, як занепадає житловий фонд  і місцева влада, потураючи бездіяльним ЖЕО. Обіцяв Анушкевичус, що з 1 січня будуть житлові компанії, то де ж вони? А може, їх взагалі не треба, бо взимку житловики не спромоглися навіть розчистити і посипати піском обледенілі стежки на тих же прибудинкових територіях. Ми не проти створення ОСББ, але не керуйте з кабінетів, прийдіть до людей, послухайте їхню думку (чи, може, не  чули про урядову постанову № 529?), хоча б задекларуйте фінансову підтримку органам самоорганізації населення. Доки ж можна так зневажати своїх виборців?

Сахаються, як чорт ладану

Перед тим, як писати цей матеріал, я півдня безрезультатно вибивав інформацію про діяльність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. У міськвиконкомі скромно зізналися, що вони «надають лише методичну допомогу ОСББ», і порадили звернутися до УЖКГ, зокрема до Ольги Петечел, яка, буцімто, «координує діяльність цих незалежних формувань». Ольга Василівна, своєю чергою, послала мене до Петра Косюка, начальника управління житлово-комунального господарства, категорично повідомивши, що без дозволу свого патрона «не може» розсекречувати таку конфіденційну інформацію. Петро Петрович виявився взагалі невловимим (у кабінеті його не було і на мобільний він не відповідав), а його заступник Михайло Вінтоняк сердито сказав, що УЖКГ «не має жодного стосунку до ОСББ», мовляв, це органи самоорганізації населення, виходьте безпосередньо на них. У відділі Ольги Петечел, без дозволу того ж Косюка, відмовилися навіть дати адресу бодай найуспішнішого «могильника» ЖЕО.

За довголітню журналістську практику я жодного разу не зустрічався з таким дрімучим бюрократизмом. То це ми так йдемо до Європи (а міський голова
В. Анушкевичус часто любить цим хизуватися), будуємо правову демократичну державу з відкритою для людей владою? Чи, може, Вікторові Андрюсовичу бракує повноважень приструнити того, хто унтерпришибєєвськими «замашками» компрометує власне очолювану  ним владу Івано-Франківська?

Про те,  що в УЖКГ і міськвиконкомі стороняться ОСББ, як чорт ладану, підтвердив голова об’єднання «Сучасне життя» на вул. Заклинських, 13 Михайло Жураківський, який, до речі, очолює обласну організацію партії «Самоврядна Українська держава» і гуртує навколо себе насамперед керівників і членів новітніх органів самоорганізації населення — кондомініумів.

— Якщо говорити про ставлення міської влади до ОСББ, — каже Михало Дмитрович, — то воно безвідповідальне. Крім методичних настанов, у процесі створення об’єднань потрібна потужна організаторська робота. Того ж таки міськвиконкому, громадських та партійних організацій, котрі, на жаль, заявляють про себе тільки під час виборчих перегонів.

УЖКГ, якому нібито доручено координацію діяльності ОСББ, не зацікавлене в охопленні ними всіх 1890 будинків комунальної власності. Чільникові управління Петрові Косюку, переконаний, заважає інстинкт самозбереження, от він і займається на сьогодні разом із заступником міського голови Олександром Дерев’янком реорганізацією недолугих ЖЕО в так звані житлові компанії. А це не що інше, як звичайнісінька зміна вивісок з навіть привабливими назвами — «Старе місто» чи «Молодіжна».

Наше об’єднання функціонує з 2002 року. Своїм коштом і зусиллями виконали значний обсяг робіт, пов’язаних з реконструкцією колишнього гуртожитку ВАТ «Добробут» під житло та з упорядкуванням прилеглої території. Для повнішого благустрою нам бракувало небагато — заасфальтувати у дворі проїзди. Міський голова, до якого звернулися, спустив розгляд цього питання на Косюка, той передоручив своєму заступникові Ковальчуку. А Микола потішив мене реплікою: «А до мого будинку ще гірші під’їзди, і я терплю». Отакий у нас рівень управління господаркою.

Отямтеся, пане начальнику

Одному з керівників ЖЕО Івано-Франківська група власників квартир надіслала петицію, а її копію передала для публікації в газеті, так би мовити, як науку для інших. Ось вона з невеликою правкою:

«Пане начальнику,  ви, мабуть, читали статтю в «Галичині» за 25 лютого під назвою «Житлові компанії: панацея чи повний обвал?». Так-от, просимо вас подумати, чи варто затівати судову тяганину з боржниками. Адже малоймовірно, що вам пощастить виграти за позовними заявами, оскільки очолюване вами ЖЕО (як і вашими попередниками) неспроможне забезпечити надання навіть елементарних послуг — прибирання прибудинкових територій (за зиму, з 1 грудня по 15 березня, двірники жодного разу не прочищали від снігу тротуари в дворах і не посипали їх піском під час ожеледиці), а також прибирання сходових кліток. А що ж тоді говорити  про більш витратні послуги — такі, як побілка коридорів, підготовка житла до зимівлі чи обслуговування підвальних мереж?

Не лякайте людей «арештом майна, примусовим поверненням судових витрат» і т. п., бо ці витрати (а вони, за підрахунками вашого ж бухгалтера, до
1 000 грн.), ляжуть на новостворену компанію, яку, очевидно, хочете очолювати. Чим тоді будете розплачуватися з працівниками, які зостануться з вами? Невже й надалі будете лише нараховувати квартплату (а не відробляти її), не провівши громадських слухань щодо кожного будинку, як того вимагає постанова КМУ № 529, не уклавши договору з кожним власником квартири (наказ В. Анушкевичуса)?