Військові казарми, або "касарня", які на початку 2000-х років ледь не зруйнували забудовники, можуть стати пам'яткою архітектури. Все залежатиме від висновку експертів та рішення Івано-Франківської ОДА. 

Народний депутат Юрій Тимошенко опублікував на своїй Фейсбук-сторінці відповідь на свій запит щодо цієї споруди від Міністра культури України Євгена Нищука. 

В ньому він рекомендує Івано-Франківській ОДА провести дослідження історико-культурної цінності будівлі «касарні», а також розглянути питання щодо можливості занесення споруди до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 

«Додам, що громаді міста Коломия набагато більше потрібна споруда «касарні» як історична пам'ятка, аніж ті будинки, які будує забудовник, що не потрібні нікому окрім самого забудовника» — зазначає Тимошенко.

Довідка 
Велична гарнізонна споруда біля парку К. Трильовського зведена наприкінці ХІХ ст. за проектом німецьких зодчих в мілітарному архітектурному стилі, з елементами європейського «палаццо», ідею якого запропонував сам архікнязь із династії Габсбурґів. Вона призначалася для потреб австро-угорської армії і могла б справно служити для багатьох наступних поколінь, навіть за умови їхнього перепрофілювання. У касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон «Коломия» піхотного полку крайової оборони, згодом – 3-й батальйон 36-го піхотного полку, утвореного в 1889–1901 рр. Цей будинок – свідок присутності в нашому місті останнього імператора Австро-Угорської імперії архікнязя Карла. Зупинявся тут і полковник легіону Українських січових стрільців Вільгельм-Франц фон Габсбург-Лотрінґен (Василь Вишиваний) – онук австрійського імператора Франца-Йосифа I. Із цією будівлею пов’язані біографія й доля визначного українського військовика, сотника УГА Гриця Голинського, команданта Гуцульського куреня в 1919 р., якого розстріляли більшовики у Станіславі 1941 р.