Бідні жителі прикордонних українських сіл масово змітають продукти харчування у відносно заможній Польщі. Економічний абсурд спричинили чиновники в Києві і відсталі українські технології, пише український тижневик Корреспондент.

Видання констатує, що територіальна близькість радикально змінює купівельну спроможність українців, які проживають у прикордонних з Польщею селах.

Наприклад, перейшовши українсько-польський кордон по переходу Шегені - Медика, залишається рукою подати до супермаркету Бедронка.

Наразі в магазині - цукор за 6 грн. за 1 кг, замість 12 грн. в Україні, і копчена риба за 28 грн. за 1 кг, тоді як вдома вона ж за 48 грн. Цитруси в Бедронці жителям прикордонних українських сіл також обходяться в півтора разу дешевше, ніж на батьківщині.

Один з жителів села Глиниці Львівської області Петро Кльоба за продуктами їздить не в найближчий райцентр Яворів, а сюди, за кордон, констатує Корреспондент, і при цьому пояснює, що справа не у 18 кілометрах вибоїстих доріг, по яких йому треба пробратися у найближчий український райцентр , а в цінах.

Так, Кльоба розгортає пакет з польськими трофеями: "кіло фаршу 15 грн, сосиски - 16 грн, печериці - 10 грн, банани - 10 грн".

Примітно, що такі цифри в середньому на 50% нижчі, ніж ціни на аналогічні товари в Україні.

Парадоксально, але факт: мешканці прикордонних українських сіл, як пише видання, за дешевими продуктами їздять в країну, де середня зарплата в п'ять разів вища, ніж в Україні, що з точки зору економічної теорії повинно було зробити собівартість продуктів у Польщі значно вищою, ніж у сусідній державі.

Корреспондент разом з тим пише, що на українсько-польському кордоні чинна не теорія, а практика. Пішохідний перехід Шегині-Медика відокремлює зону вільного підприємництва від території відсталих сільськогосподарських технологій, страхітливого державного менеджменту і екзотичного ціноутворення.

Згідно з даними видання, у шоп-тури за їжею до сусідньої Польщі мотаються тисячі таких, як Кльоба, місцевих жителів з прикордоння - "мурах", або "мрувок", як їх називають поляки.

Селяни з 30-кілометрової зони, в яку потрапили понад тисячі сіл Волинської, Львівської та Закарпатської областей, - щасливі володарі карток малого прикордонного руху, що дозволяють їздити в сусідні країни без візи.