Чи вдасться сім'ям медиків приватизувати частину приміщень лікарської амбулаторії в селі Кутище Тлумацького району?

У центрі села, трохи в глибині від дороги, як і належить медичним закладам, розмістилася двоповерхова споруда амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Кутище. У зоні її обслуговування на території включно із довколишніми селами мешкає 2 300 осіб. Сюди звертаються на прийом до лікаря і при потребі перебувають на денному стаціонарі хворі селяни. За направленнями спеціалістів з району тутешні медсестри можуть провести усі необхідні процедури. Тут також можна здати аналізи, провести щеплення дітям, пройти акушерський огляд, полікувати зуби. Все це - на другому поверсі амбулаторії. Перший поверх зайнятий під аптеку, приватну продуктову крамничку та... помешкання двох сімей медичних працівників.

Крок до приватизації

...Нещодавно головний лікар Тлумацького району Іван Бойчук звернувся з листом до районної ради і попросив розглянути можливість переведення приміщень, які не використовуються амбулаторією, у житлові. У селі таку ініціативу центральної районної лікарні, на балансі якої перебуває сільська амбулаторія, розцінили як перший крок до приватизації частини службових приміщень цього медичного закладу. Селяни схвилювалися.

"Наприкінці березня на сесії сільської ради було внесено додаткове питання про амбулаторію, - розповідав репортерові "ГК" кутищанський сільський голова Богдан Налисник. - Депутати прийняли з цього приводу звернення до районної ради і районної адміністрації, в якому категорично виступили проти такого наміру і вирішили провести для обговорення цього питання схід селян. На зборах територіальної громади села люди також висловилися проти переведення службових приміщень у житлові, оскільки розуміли, що це - дорога до приватизації амбулаторії".

Кутищани свідомі того, що рішення з приводу подальшої долі амбулаторії в їхньому селі залежить від рішення районної ради, адже цей медичний заклад перебуває у власності фонду комунального майна територіальної громади Тлумацького району. Проте вони прагнуть, щоб і їхня позиція була врахована. Кажуть, що будували цей медичний заклад їхні батьки та діди, які працювали у славному колись тутешньому колгоспі та склозаводі. Власне коштом колись потужного колгоспу-мільйонера споруджувалася ця амбулаторія, в якій, за проектом, передбачалися аптека і навіть плавальний басейн для дітей, а от службового житла для лікарів чи магазину з продуктами та пивом - не було.

"Коли в 1988 році відкривали лікарську амбулаторію, там на тимчасових умовах поселився головний лікар Михайло Коцюруба, якого направили до нас працювати, - розповідав сільський голова. - Живе він там до цих пір, хоча вже давно працює заступником головного лікаря Тлумацької районної лікарні".

Хто-хто у лікарні живе?

...Як стало відомо, разом із Михайлом Коцюрубою в трикімнатній квартирі площею понад сто квадратних метрів, облаштованій у сільській амбулаторії, проживає його дружина, яка працює тут лікарем-стоматологом, та син - працівник прокуратури міста Івано-Франківська. По сусідству з ними мешкає завідувачка аптеки, якій, скерувавши сюди на роботу, дали таке ж тимчасове житло. На цьому ж першому поверсі пан Коцюруба орендує ще одне приміщення, в якому приватний підприємець облаштував крамницю.

"Мене просто хочуть виселити з цієї квартири, після того, як я зробив тут євроремонт, поставив автономне опалення, - пояснював причини конфлікту у телефонній розмові з репортером "ГК" Михайло Коцюруба. - Можливо, теперішній головний лікар амбулаторії претендує на це помешкання. В тій ініціативній групі, яка скликала схід селян, є підприємці, які мають в селі магазини, і в мене так само є магазин, може, вони хочуть усунути конкурента...".

Нинішній мешканець амбулаторії пояснив, що поселився тут, коли отримав пропозицію працювати в Кутищі. Мовляв, при працевлаштуванні йому показали приміщення і сказали, що це його квартира. Відтоді вимог здати житло не було, він постійно продовжує укладені договори оренди, які візує головний лікар районної лікарні. За комунальні послуги сплачує окремо за показами лічильників ("квартира" в амбулаторії цілком міська - з газо- та водопостачанням і каналізацією - авт.).

"Лист від головного лікаря до районної ради про переведення цих приміщень, в яких проживає моя сім'я, у житлові - це спроба узаконити моє проживання у цьому помешканні", - говорив Михайло Коцюруба.

Чужа хата - не своя...

...Теперішнього головного лікаря кутищанської амбулаторії Михайла Ткачука репортер "ГК" зустрів у дворі медичного закладу біля авто з причепом, яким він зібрався вивозити зібране під час великодньої толоки сміття. На запрошення пана Михайла йдемо на оглядини цього унікально збереженого у селі лікувального закладу.

Пацієнтів особливо не видно, але й відвідувачів в аптеці чи клієнтів у магазині - так само негусто, селянам час поратися на городах. В реєстратурі гори амбулаторних карточок. У процедурному кабінеті трохи застаріле, але придатне обладнання. Денний стаціонар наразі порожній, лише вранці, кажуть, приходив чоловік, щоб прокапатися. В лабораторії - умивальник з обрізаною водопровідною трубою. Михайло Ткачук пояснює, що ця труба протікала і через це затоплювало мешканців першого поверху. Тому прийшли майстри і відрізали трубу. Думкою працівників амбулаторії з цього приводу особливо не цікавилися.

До сусідства з квартирантами головний лікар ставиться терпимо, хоча вважає, що службові приміщення, в яких вони проживають, могли б використовуватися і для потреб амбулаторії. "Хотіли би розвернути тут масажний кабінет, у селі є багато хворих із хребтом, суглобами, - розповідав пан Ткачук. - Можна було б також розширити денний стаціонар, щоб люди не їхали по 10-12 кілометрів до Тлумача і не тратили по 10 гривень на дорогу. Зрештою, за планом у тих приміщеннях передбачена дитяча консультація, до якої має бути окремий вхід, щоб здорові діти, які приходять на щеплення, не контактували з хворими, які звертаються в амбулаторію. Ніде ці приміщення, в яких тепер проживають медичні працівники, не фігурують як службове житло, це адміністративний будинок, в якому помешкання не були передбачені".

Нинішній головний лікар амбулаторії дивується із впертості свого попередника в його намаганні втримати у своїй власності приміщення амбулаторії. Михайло Ткачук каже, що вже через рік після роботи на цій посаді Михайло Коцюруба отримав від сільської ради земельну ділянку для будівництва житла. Особняк уже викінчено, власне за його адресою зараз зареєстроване місце його проживання.

"До чого може призвести непродумана приватизація, у селі вже бачили на прикладі Будинку вчителя, який так само, як амбулаторію, було збудовано коштом колгоспу, - розповідав Михайло Ткачук. - Будинок на чотири квартири був призначений для службового житла вчителів. Але в 1997 році люди, які там проживали, приватизували ці помешкання. Після цього вчителька, яка відпрацювала в школі рік, продала квартиру і виїхала із села. Тепер нова вчителька іноземної мови змушена щодня доїжджати на роботу з Тлумача, село вже не може забезпечити її житлом. Будинок, збудований громадою, - вже приватна власність, лишився за межами села".

До речі, як розповідають в селі, у тому ж 1997 році Михайло Коцюруба також уже робив спробу приватизувати своє житло в амбулаторії. Тоді громада села завадила це зробити. Як буде цього разу?

Галицький кореспондент