Попри те, що деревопереробний завод Брошнів-Осадська філія ТОВ «Кроно-Україна» є тільки однією з трьох  (разом із харківською та  кам’янсько-бузькою на Львівщині) виробничих структур  швейцарської групи «Кроно» в Україні, за вісім років господарювання стосунки підприємців і  громади вже настільки притерлися, що життя селища Брошнева-Осади нині  неможливо і уявити без взаємин із деревопереробниками. Чи не тому наш гість — технічний директор ігор Хоптяк має право не тільки поділитися антикризовим рецептом господарювання, а й обррунтовано констатувати: «Якщо б кожне підприємство хоч половину від можливого спрямувало на соціальні інвестиції, то не лише те чи інше село або селище — вся Рожнятівщина відчула б  увагу бізнесу»...

2002 року на підприємство ДСП  ЛК «Осмолода» в селищі Брошневі-Осаді (належав Миколаївському глиноземному заводові) прийшов новий власник — швейцарська група «Кроно», зокрема було засновано ІП «Кроно-Осмолода». А вже 6 квітня 2004-го деревопереробники випустили першу деревостружкову плиту.

— Знаю, Ігоре Романовичу, що «Кроно» постало не на порожньому місці?

— Там, де нині наше підприємство, колись був завод ДСП-60, один із підрозділів лісокомбінату «Осмолода». Я, до речі, на ньому свого часу працював. Десь у 1995 році завод зупинився через брак фінансування. Але паралельно, ще з 1992-го, тривали монтажні роботи пресової лінії «Кантіроль». Тоді ДСП-60 очолював Лев Йосипенко. До речі, нині наше підприємство, після часткової модернізації преса, єдине в Україні  має таке високотехнологічне обладнання. Завдяки тому, що згодом колишній директор Олександр Симоненко як добрий господар зумів зберегти його. Добре була збережена і сушильня фірми «Експам», відтак ми вже змонтували нову німецьку — «Бютнер». Хоч роботи виконували під керівництвом іноземних фахівців, але в наших умовах. Тож залучали спеціалістів з Івано-Франківська, Львова та ін. Як бачимо, на порожньому місці «Кроно» не з’явилося: ДСП-60 — останнє підприємство у Брошневі-Осаді, яке в ті  роки зупинилося. Тож зрозуміло, чому на початках іноземне підприємство мало також не тільки швейцарський капітал, а й державну частку.

— За вісім років і «Кроно»  змінилося..?

— Першу плиту ДСП на «Кроно» виготовили 6 квітня 2004 року. Пригадую, десь о 21 год. 20 хв.  Добряче начекалися. Та й не всі твердо вірили, що українці зможуть впоратися з таким проектом. Впродовж кількох місяців ми виробляли десь по 400 метрів кубічних плити ДСП за добу, відтак — по 600, а після модернізації 2006 року, до речі, також квітневої, — по 1 тис. 200 метрів кубічних сирої плити щодоби. Але щороку інвестиційні програми «Кроно» спрямовували і спрямовують на модернізацію виробництва, збільшення випуску продукції і кращої якості. З часом набулися досвіду і керівники, і безпосередньо виробничники. Адже на використання смол, стружки чи газу в радянські часи не такою мірою звертали увагу.

Сучасні ж інвестиційні задуми підприємства спрямовані щонайперше на вдосконалення процесу виробництва, його ефективність і збереження енергоресурсів. Вартість усіх складових зростає і буде зростати.  Наприклад, уже третій рік як ми запровадили  теплогенераторну установку, яка працює на деревних відходах і підігріває теплоносії для преса. А також у десятки разів економить використання газу. Ми ж найбільші на Рожнятівщині енергоспоживачі і в області — не останні.

 — Що було найважчим для інвестора у виробничій діяльності?

— Ми господарюємо на території України й однозначно дотримуємося всіх норм українського законодавства. Деякі труднощі, звичайно, були. Здебільшого щодо погодження часткових розбіжностей в  іноземних та українських інвестиційних стандартах чи правилах. Особливо у стосунках між керівництвом і працівниками, організації роботи структурних підрозділів та й власне у самому ставленні до роботи. Ми ж у спадок дістали радянські звички, насамперед у мисленні. Важко було зжитися з сучасними європейськими вимогами до  дисципліни праці — від першого керівника і до прибиральниці. Нелегко також було налагодити нормальні стосунки і з територіальною громадою селища Брошнева-Осади. Чимало було однобоких суджень не тільки серед жителів, а й керівників району. Ми ж були одними з перших іноземних підприємств, зокрема і на Рожнятівщині, яке прийшло в регіон у час великої людської зневіри. Важко було здобувати цю довіру. Здобуваємо щоденною працею і нині.

— З яких інвестиційних проектів починали?

— Підприємство виробляло так звану сиру плиту, але одразу запровадили дві технологічні лінії ламінування її, які облагороджували — надавали плиті меблевого вигляду — понад 50% продукції. А надлишок відправляли у Харків, Кам’янку Бузьку чи деінде. і тепер є щорічні програми інвестиційних проектів, які затверджує керівництво швейцарської групи «Кроно», — на модернізацію, поліпшення умов праці тощо. І одна з останніх, на мій погляд, чи не найвагоміших — програма, спрямована на підвищення якості продукції. Саме вона допомогла вийти на європейський ринок і здобути сертифікати так званого типу Є-1 — для продукції з пониженим вмістом формальдегіду, а також наростити продуктивність виробництва без капітальної модернізації технологічних ліній. Окрім цього, впровадили КТ-5 — контролер технічний, що дозволяє облагороджувати  згадуваний надлишок сирої плити на місці. Хоч ми ще не досягли стовідсоткового результату, але  цього прагнемо. Ринок спонукає і до змін, і до вдосконалення.

— А як щодо екологічних проектів — минуло п’ять років від часу підписання відомого меморандуму між керівництвом району, підприємством і територіальною громадою Брошнева-Осади?

— Думаю, що багатьом людям за збурення тих подій п’ятирічної давності нині може бути соромно. Ми тоді тільки рік працювали. І чимало чинників, які спричинили соціальну напругу, були однозначно надумані. А власне піклування про громаду в тих подіях було чи не найменше. Алеѕ Підприємство стало  більш відкритим для жителів селища. Ми цілком змінили режим спалювання деревного пилу і працюємо тільки у визначених дозволами України параметрах викидів. Також змонтовано систему фільтрів-пиловловлювачів, де вартість одного — до 400 тисяч євро. Кожна лінія обладнана таким фільтром. Нині їх можуть виготовляти і наші українські підприємства, але п’ять років тому треба було купувати тільки за кордоном. Також на підприємстві встановили уловлювачі шуму та виконали свої зобов’язання перед тими жителями селища, оселі яких потрапляли в екологічно шкідливу зону і які хотіли відселитися. По всьому периметру заводу, за погодженням з санепідстанцією та селищними депутатами, запровадили екологічні пости, наростили парову трубу і вдосконалили сам процес спалювання пилу. Зокрема, використовуємо передусім такі породи дерев, у яких випаровування ефірних масел найменше. Звичайно, було б добре використовувати тільки хвойні породи. Нині дозуємо їх з твердими. і контролюємо вплив виробництва на довкілля. Роблять це також районні та обласні контрольні структури.

— Знаю, що плануєте модернізувати й очистку промислових стоків на підприємстві?

— На території заводу є дві спеціальні закриті свердловини для контролю якості поверхневих вод. Робимо відповідні проби. Проект зведення очисних споруд виношуємо вже кілька років. Бо комунгоспівські, навіть попри періодичну модернізацію, непридатні до сучасних умов. Та було чимало непорозумінь з місцевими органами влади. Але нам таки відвели 0,17 гектара — згідно з проектною документацією. Однак  проект уже застарів. Тож ми звернулися до спеціалістів з Рівненського інституту водного господарства, до фахівців з інших дослідницьких лабораторій, щоб налагодити використання води у замкнутому циклі. Ми готові до співпраці з іншими підприємствами на відповідних умовах. Бо у Брошневі-Осаді провадить підприємницьку діяльність не тільки «Кроно-Україна». Кожне підприємство зобов’язали провести інвентаризацію своїх промислових стоків так, як уже давно зроблено на нашому заводі. Яка вартість такого проекту для селища? Страшно й сказати. Для нашого підприємства — понад 800 тисяч євро. Це виключно інвестиційний проект, і цього року для виконання першої черги підготовчих робіт ми вже передбачили відповідні кошти.

— Яким чином підприємство реалізує соціальні інвестиційні програми?

— Філія ТОВ «Кроно-Україна» розташована у Брошневі-Осаді. і до 80% наших працівників — брошнівці. і було б неправильно й дивно, якщо б підприємство не підтримувало соціальні плани громади. Та й Рожнятівського району загалом. Йдеться і про планові інвестиції заводу, і про разові проекти. Від самого початку нашого господарювання  керівництво району і селища координує наші взаємини, кроки співпраці з громадою. Знаю однозначно, що суми на соціальні інвестиції щораз зростають. і левова частка коштів реалізується саме в Брошневі-Осаді. Культура, освіта, церква, спорт, благоустрій селища ѕ «Кроно-Україна» ніколи не бокує від життя громади. і це, переконаний, нормально. Бізнес має бути соціальним. Якщо б усі підприємства, які є на Рожнятівщині, хоч половину коштів від своїх реальних можливостей направляли на соціальні програми тієї чи іншої територіальної громади, то наш район відчув би це дуже потужно.

— Навіть в економічно не найпривабливіших обставинах підприємство, яке очолюєте, наростило випуск продукції за останні місяці на вісім відсотків більше, ніж у попередні. У чому суть антикризового рецепту від «Кроно»?

— Кризу і ми відчули. Але спаду виробництва на заводі не відбулося. Брошнів-Осадська філія виборсувалася з проблем не самотужки, а корпоративно, відчуваючи допомогу всієї структури групи «Кроно». А ще — завдяки добрим економічним розрахункам і тверезому глуздові керівництва та злагодженій роботі всього колективу заводу

 Довідка «Галичини» іноземне підприємство «Кроно-Осмолода» засноване 2002 року швейцарською групою «Кроно» з державною часткою капіталу, нині — Брошнів-Осадська філія ТОВ «Кроно-Україна» з центральним офісом у Кам’янці Бузькій на Львівщині та виключно іноземним капіталом. Основна спеціалізація — деревопереробка: виробництво й облагородження деревостружкової плити. Сировинна база підприємства — низькосортні види  деревини і відходи деревообробки, технологічні складники виробництва українських підприємств Харкова, Кам’янки Бузької, Вигоди, Перечина. Ринок збуту: Україна, Білорусь, Казахстан, Молдова, Німеччина, Польща, Угорщина, Болгарія. Продукція Брошнів-Осадської філії ТОВ «Кроно-Україна» сертифікована і стовідсотково відповідає європейським стандартам типу Є-1 — із пониженим вмістом формальдегіду. Зайнято 250 сновних працівників, фахівці з Польщі, Німеччини й Угорщини, залучають спеціалізовані приватні фірми і підприємців Рожнятівського, Долинського та Калуського районів. Технічний директор — ігор Хоптяк, начальник виробництва — Ігор Скрипка.